Ціноутворення (2003)

Як вже говорилося, прибуток є функція обсягу виробництва продукції, собівартості і ціни. У реальному житті, в умовах ринкової економіки, обсяг виробництва не завжди тотожний об'єму продажів. Тому для забезпечення цільового прибутку потрібно не лише забезпечити прибуток на одиницю продукції. В умовах еластичного попиту підвищення ціни обумовлює збільшення прибутку на одиницю продукції, але при цьому призводить до зниження об'єму продажів і зменшення розміру загального прибутку. В умовах нееластичного попиту зниження ціни одиниці продукції наводить до збільшення об'єму продажів.

Таким чином, максимальний прибуток можна отримати необов'язково при встановленні максимальної ціни на товар. І тут виникає проблема оптимізації ціни, тобто потрібно знайти таку ціну на товар (при певному об'ємі його продажів), при якій прибуток буде максимальним (або цільовий).

Для розрахунків оптимальної ціни необхідно визначити залежність собівартості продукції від обсягу виробництва і виручки від об'єму продажів. У загальному вигляді ця залежність при постійній ціні зображена на мал. 11.

Лінія 1 на мал. 11 відображає постійні витрати підприємства (Сп), які не залежать від обсягу виробництва (В). Лінія 2 характеризує зміну змінних витрат (Спер), пропорційних об'єму виробництва. Зростання загальних витрат (С = Сп + Спер) при збільшенні обсягу випуску продукції характеризується лінією 3, а збільшення ви­ручки від реалізації (Р) — лінією 4.

При певному обсязі виробництва (Вх) виручка від реалізації продукції лише відшкодовує товаровиробникові витрати на її виробництво (крапка К), тобто немає ні прибутку, ні збитку. Таким чином, обсяг виробництва Вх є мінімально необхідним об'ємом продажу, при якому виручка дорівнює витратам. Збільшення обсягу виробництва Вх забезпечує прибуток (Р - С > 0), а зменшення — збиток (Р - С < 0).

Точка Вх називається критичним об'ємом і вимірюється в натураль­ных показниках (т, шт., м, м2 і т. д.). Крапка К називається точкою без­збитковості і вимірюється в грошовому вираженні.

Цей графік відповідає деякій ціні при певних затра­тах на виробництво і об'ємах продажу. Підвищення ціни обумовлює

великий кут нахилу лінії 4 і переміщення точки беззбитковості вліво.

У загальному вигляді витрати на виробництво і виручка від продажу описуються рівняннями

С = Сп + Спер * В; (20)

Р = Ц * В (21)

де Ц — ціна одиниці продукції.

Тоді за умови забезпечення беззбиткової виробництва конк­ретного вигляду продукції мінімальний обсяг виробництва — точку беззбиткової — можна розрахувати по формулі

а поріг беззбиткової — по формулі

Р = Ц • Вх = Спер • Вх. (23)

При встановленні ціни по даній методиці за умови прямолінейної динаміки витрат і виручки (еластичного попиту) її рівень обчислюється за формулою

Допустимо, при виробництві продукції постійні витрати (Сп) на одиницю складають 150 тис. грн., а змінні — 250 грн. Ринкова ціна одиниці продукції — 400 грн.

Тоді відповідно до формули (22) мінімальний об'єм виробництва

Це означає, що якщо буде вироблене і продане 1000 од. про­дукції, то товаровиробник лише відшкодує свої витрати.

Поріг беззбиткової складе 400 тис. грн. (400 грн. • 1000, або 150000 + 250 • 1000).

Якщо при розробці нового товару і незмінних вихідних даних (Сп, Спер) буде виявлений попит в кількості 1000 од. продукції, то рівень відпускної ціни, розрахований по формулі (24), складе

Проте кожен товаровиробник, плануючи свою діяльність, передбачає отримати певний (заданий, цільовий) прибуток.

У цьому випадку виторг від реалізації (Ц • В) повинен відшкодовувати витрати (Сп + Спер • В) і забезпечувати задану суму прибутку (Пз):

Сп + Впер • В + Пз = Ц • В. (25)

Тоді ціна одиниці товару й необхідний обсяг виробництва визначаються по формулах відповідно

Такий метод ціноутворення дозволяє аналізувати різні варіанти співвідношення обсягу виробництва й цін, які забезпечать одержання заданого (цільового) прибутку й відгородять підприємство (фірму) від збитків.