Управління використанням капіталу
Системи і методи аналізу використання капіталу
По цілям здійснення аналіз використання капіталу підрозділяється на різні форми залежно від таких ознак (рис. 3.5).
1. По організації проведення виділяють внутрішній і зовнішній аналіз використання капіталу підприємства.
• Внутрішній аналіз проводиться фінансовими менеджерами підприємства та його власниками з використанням всієї сукупності наявних нормативних показників (результати такого аналізу використання капіталу можуть представляти комерційну таємницю).
• Зовнішній аналіз здійснюють працівники податкових організацій, аудиторських фірм, комерційних банків і деяких інших організацій з метою вивчення правильності відображення всіх параметрів використовуваного капіталу, об'єктивності його оцінки, показників кредитоспроможності підприємства і т.п.
2. За обсягом аналітичного дослідження виділяють повний і тематичний аналіз.
• Повний аналіз проводиться з метою вивчення всіх аспектів діяльності підприємства з використання капіталу і всіх параметрів результативності цього використання в комплексі.
• Тематичний аналіз обмежується вивченням лише окремих аспектів використання капіталу підприємства (наприклад, тільки показників його оборотності).
3. По об'єкту аналізу використання капіталу виділяють наступні його види:
• Аналіз використання капіталу по підприємству в цілому. У процесі такого аналізу предметом вивчення є система показників використання капіталу по підприємству в цілому без виділення окремих видів його діяльності, структурних одиниць і підрозділів.
• Аналіз використання капіталу по окремих структурних підрозділах ("центрам відповідальності") підприємства. Такий аналіз проводиться по кожній організаційно оформленої структурної одиниці (дочірніх фірм) підприємства або сформованим "центрам відповідальності".
Центр відповідальності представляє собою структурний підрозділ підприємства, яке повністю контролює ті чи інші аспекти фінансової діяльності, а його керівник самостійно приймає управлінські рішення в рамках цих аспектів і несе повну відповідальність за виконання доведених йому планових (нормативних) фінансових показників. У системі організаційного забезпечення управління використанням капіталу формуються зазвичай такі типи центрів відповідальності: центр витрат; центр прибутку; центр інвестицій.
• Аналіз використання капіталу за окремими господарськими операціями підприємства. Предметом такого аналізу може бути результативність використання капіталу, інвестованого в окремі операційні активи, різні види цінних паперів і т.п.
4. За періодом проведення виділяють попередній, поточний і наступний аналіз використання капіталу.
• Попередній аналіз пов'язаний з вивченням умов майбутнього використання капіталу. Прикладом такого аналізу може бути аналіз інвестиційної привабливості окремих реальних проектів або фінансових інструментів інвестування.
• Поточний (чи оперативний) аналіз проводиться в конкретних цілях у процесі реалізації окремих фінансових планів або управлінських рішень, пов'язаних з використанням капіталу підприємства, для оперативного впливу на хід окремих операцій (як правило, він обмежується коротким періодом часу).
• Подальший (чи ретроспективний) аналіз здійснюється підприємством за звітний період (як правило, за квартал або рік). Він дозволяє глибше і повніше вивчити всі основні параметри діяльності підприємства в галузі використання капіталу у порівнянні з попереднім і поточним аналізом, тому що базується на завершених звітних матеріалах статистичного і бухгалтерського обліку.
5. За швидкістю проведення виділяють експрес-і поглиблений аналіз використання капіталу підприємства.
• Експрес-аналіз характеризує систему регулярної оцінки основних показників використання капіталу по підприємству в цілому, що здійснюється на базі даних його фінансового обліку за стандартними алгоритмами розрахунків.
• Поглиблений аналіз характеризує систему оцінки всіх показників використання капіталу підприємства, яка здійснюється на комплексній базі даних його фінансового та управлінського обліку з використанням альтернативних методів розрахунків і дослідженням впливу окремих факторів.
Будь-яка з перерахованих форм аналізу використання капіталу здійснюється за такими основними етапами:
• відбір і підготовка до аналітичного дослідження необхідної вихідної і фінансової інформації;
• аналітична обробка відпрацьованої вихідної фінансової інформації, формування аналітичної інформації;
• інтерпретація отриманої аналітичної інформації;
Для вирішення конкретних завдань дослідження застосовується ряд спеціальних систем і методів аналізу, що дозволяють отримати кількісну оцінку результатів діяльності підприємства з використання його капіталу в розрізі окремих її аспектів, як у статиці, так і в динаміці. У теорії фінансового менеджменту в залежності від використовуваних методів розрізняють такі основні системи фінансового аналізу, проведеного на підприємстві: горизонтальний аналіз; вертикальний аналіз; порівняльний аналіз, аналіз коефіцієнтів; інтегральний аналіз (рис. 3.6).
I. Горизонтальний (або трендовий) фінансовий аналіз базується на вивченні динаміки окремих фінансових показників у часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи зростання (приросту) окремих показників фінансової звітності за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда). У системі дослідження використання капіталу найбільшого поширення набули наступні види горизонтального (трендового) фінансового аналізу:
1. Дослідження динаміки показників звітного періоду в порівнянні з показниками попереднього періоду (наприклад, з показниками попереднього місяця, кварталу, року).
2. Дослідження динаміки показників звітного тріода у порівнянні з показниками аналогічного періоду минулого року (наприклад, показників другого кварталу звітного періоду з аналогічними показниками другого кварталу попереднього року). Цей вид горизонтального фінансового аналізу застосовується на підприємствах з яскраво вираженими сезонними особливостями господарської діяльності.
3. Дослідження динаміки показників за ряд попередніх періодів. Метою цього виду аналізу є виявлення тенденції зміни окремих показників, що характеризують результати використання капіталу підприємства (визначення лінії тренду в динаміці). Результати такого аналізу з метою наочності рекомендується оформляти графічно, що полегшує визначення лінії тренду (рис. 3.7).
Всі види горизонтального (трендового) аналізу використання капіталу доповнюються зазвичай дослідженням впливу окремих факторів на зміну відповідних результативних його показників. Результати такого аналітичного дослідження дозволяють побудувати відповідні динамічні факторні моделі, які використовуються потім в процесі планування окремих показників використання капіталу.
II. Вертикальний (або структурний) фінансовий аналіз базується на структурному розкладанні окремих показників фінансової звітності підприємства. У процесі здійснення цього аналізу розраховується питома вага окремих структурних складових агрегованих фінансових показників. У системі дослідження використання капіталу найбільшого поширення набули такі види вертикального (структурного) аналізу:
1. Структурний аналіз обсягу використання капіталу за видами діяльності. Такий аналіз слугує передумовою розрахунку показників ефективності використання капіталу в розрізі окремих видів діяльності та проведення відповідного факторного аналізу цієї ефективності по підприємству в цілому.
2. Структурний аналіз обсягу використання основного та оборотного капіталу. Результат такого аналізу є основною передумовою дослідження оборотність сти сукупного капіталу підприємства, а також базою розрахунку показників ефективності використання кожного з цих видів капіталу.
а) Стовбчикова діаграма зміни показника суми використовуваного оборотного капіталу в динаміці
б) Лінійний графік зміни показника суми використовуваного оборотного капіталу в динаміці
Малюнок 3.7. форми графічного представлення результатів горизонтального (трендового) аналізу суми використовуваного оборотного капіталу підприємства.
3. Структурний аналіз обсягу використання капіталу за внутрішнім підрозділам підприємства.
Такий аналіз слугує базою проведення подальшого поглибленого порівняльного і факторного аналізу ефективності використання капіталу підприємства.
Результати вертикального (структурного) аналізу використовуваного капіталу звичайно також оформляються графічно (рис. 3.8).
Малюнок 3.8. форми графічного представлення результатів вертикального (структурного) аналізу використовуваного капіталу.
1. Порівняльний аналіз показників даного підприємства і середньогалузевих показників. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення основних результатів діяльності даного підприємства з використання капіталу від середньогалузевих з метою оцінки своєї конкурентної позиції по цих параметрах господарювання і виявлення резервів подальшого підвищення ефективності фінансової діяльності.
2. Порівняльний аналіз показників даного підприємства та підприємств - конкурентів. У процесі цього аналізу виявляються слабкі сторони діяльності підприємства з використання капіталу з метою розробки заходів щодо підвищення його конкурентної позиції на конкретному регіональному ринку.
3. Порівняльний аналіз показників окремих внутрішніх структурних одиниць і підрозділів даного підприємства (його "центрів відповідальності"). Такий аналіз проводиться з метою порівняльної оцінки і пошуку резервів підвищення ефективності використання капіталу внутрішніх підрозділів підприємства.
4. Порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників. Такий аналіз становить основу організованого на підприємстві контролінгу поточної фінансової діяльності з використання капіталу. У процесі цього аналізу виявляється ступінь відхилення звітних показників від планових (нормативних), визначаються причини цих відхилень і вносяться рекомендації щодо коригування окремих напрямів використання капіталу підприємства.
IV. Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники, що характеризують результативність використання капіталу підприємства. У системі дослідження ефективності використання капіталу найбільшого поширення отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу; коефіцієнти оцінки капіталовіддачі і коефіцієнти оцінки оборотності капіталу.
1. Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність генерувати необхідний прибуток в процесі господарської діяльності підприємства і визначають загальну ефективність його використання. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники:
а) коефіцієнт рентабельності всього використовуваного капіталу або коефіцієнт економічної рентабельності (РА). Він характеризує рівень чистого прибутку, що генерується сукупним обсягом використовуваного капіталу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Рк = ЧП 0 / К
де ЧП0 - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності, в розглянутому періоді;
К - середня сума всього використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
б) коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності (Рск). Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Рск = ЧП0 / СК
де ЧП0 - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в розглянутому періоді;
СК - середня сума власного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
в) коефіцієнт рентабельності всього основного капіталу (Рок). Він характеризує ефективність використання всього основного капіталу підприємства, вкладеного в його необоротні активи. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Рок = ЧП0 / ОсК
де ЧП0 - загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в розглянутому періоді;
ОСК - середня сума всього використовуваного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахованому як середня хронологічна);
г) коефіцієнт рентабельності операційного основного капіталу (РООк) - Цей показник дає уявлення про ефективність використання основного капіталу підприємства, задіяного в операційній діяльності (вкладеного в його операційні необоротні активи). Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Коефіцієнт рентабельності операційного основного капіталу = Сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції / Середня сума використовуваного операційного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді
д) коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу (коробки) - Він характеризує рівень прибутковості використовується підприємством оборотного капіталу. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу = Сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції в аналізованому періоді / Середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді.
е) коефіцієнт рентабельності капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства (РКОд). Цей показник дає уявлення про рівень генерування прибутку усім капіталом, використовуваним підприємством в операційному процесі. Він може бути визначений за наступною формулою:
Коефіцієнт рентабельності капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства = Сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції в аналізованому періоді / (Середня сума використовуваного операційного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді - середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді)
ж) коефіцієнт рентабельності капіталу, що використовується в інвестиційній діяльності підприємства (РКід) - Він характеризує прибутковість використання капіталу в інвестиційному процесі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Коефіцієнт рентабельності капіталу, що використовується в інвестиційній діяльності підприємства = Сума чистого прибутку, отримана від усіх видів інвестиційної діяльності підприємства в розглянутому періоді / Середня сума капіталу підприємства, що використовується в інвестиційному процесі в аналізованому періоді
з) коефіцієнт рентабельності позикового капіталу (РЗК). Він характеризує рівень прибутковості позикового капіталу, використовуваного в конкретних видах діяльності або господарських операціях. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу = Сума чистого прибутку, отриманого за рахунок використання позикового капіталу в окремих видах діяльності або господарських операціях / Середня сума позикового капіталу, залученого підприємством для здійснення окремих видів діяльності або окремих видів господарських операцій
2. Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі характеризують продуктивність (продукт капіталу) окремих видів і всієї сукупності капіталу, задіяного в операційній діяльності підприємства. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники:
а) коефіцієнт загальної капіталовіддачі (КК). Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю капіталу, використовуваного в операційному процесі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Коефіцієнт загальної капіталовіддачі = загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в аналізованому періоді / (середня сума використовуваного операційного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна))
б) коефіцієнт капіталовіддачі власного капіталу (ККС). Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю власного капіталу, задіяного в операційній діяльності підприємства. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Коефіцієнт капіталовіддачі власного капіталу = Загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в аналізованому періоді / Середня сума власного капіталу підприємства, задіяного в його операційної діяльності розглядаємому періоді (розрахована як середня хронологічна;)
в) коефіцієнт капіталоотдачі операційного основного капіталу (ККОС). Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю основного капіталу, що використовується у виробничій діяльності підприємства. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Коефіцієнт капіталоотдачі операційного основного капіталу = Загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в аналізованому періоді / Середня сума використовуваного операційного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна);
г) коефіцієнт капіталоотдачі оборотного капіталу (ККоб) - Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю оборотного капіталу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Коефіцієнт капіталовіддачі оборотного капіталу = Загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в аналізованому періоді / Середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна).
3. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характеризують наскільки швидко використовуваний підприємством капітал в цілому і окремі його елементи обертаються в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу підприємства використовуються наступні основні показники:
а) період обороту всього використовуваного капіталу підприємства в днях (ПОК). Цей показник визначається за наступною формулою:
Період обороту всього використовуваного капіталу підприємства в днях = Середня сума всього використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
б) період обороту капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства (ПООД). Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
Період обороту капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства = (середня сума використовуваного операційного основного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна)) / Одноденний обсяг реалізації продукції.
в) період обороту оборотного капіталу (ПООб). Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
Період обороту оборотного капіталу = Середня сума використовуваного оборотного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
г) період обороту власного капіталу в днях (ПОСК). Для обчислення цього показника використовується наступна формула:
Період обороту власного капіталу в днях = Середня сума використовуваного капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
д) період обороту залученого позикового капіталу в днях (ПОЗК). Цей показник розраховується за такою формулою:
Період обороту залученого позикового капіталу в днях = Середня сума залученого позикового капіталу підприємства в розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
е) період обороту залученого фінансового (банківського) кредиту в днях (ПОфк). Цей показник визначається за наступною формулою:
Період обороту залученого фінансового (банківського) кредиту в днях = Середня сума привабливого фінансового (банківського) кредиту у розглянутому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
ж) період обороту залученого короткострокового банківського кредиту в днях (ПОкбк) - Цей показник розраховується за такою формулою:
Період обороту залученого короткострокового банківського кредиту в днях = Середня сума залученого короткострокового банківського кредиту в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
з) період обороту залученого товарного (комерційного) кредиту в днях (ПОТК) Цей показник розраховується за такою формулою:
Період обороту залученого товарного (комерційного) кредиту в днях = Середня сума залученого товарного (комерційного) кредиту в аналізованому періоді (розрахована як середня хронологічна) / Одноденний обсяг реалізації продукції в аналізованому періоді.
V. Інтегральний фінансовий аналіз дозволяє отримати найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих фінансових показників. В управлінні використанням капіталу найбільшого поширення отримали наступні системи інтегрального фінансового аналізу:
1. Дюпонівська система інтегрального аналізу ефективності використання капіталу підприємства. Ця система фінансового аналізу, розроблена фірмою "Дюпон" (США), передбачає розкладання показника "коефіцієнт рентабельності капіталу" на ряд приватних фінансових коефіцієнтів його формування, взаємопов'язаних в єдиній системі. Принципова схема проведення такого аналізу наведена на малюнку 3.9.
Умовні позначення:
ЧП - сума чистого прибутку; Р - обсяг реалізації продукції; К - середня сума всього використовуваного капіталу; ВД - сума валового доходу; І - сума витрат; Нд - сума податків, що сплачуються за рахунок доходів; Нп - сума податків, що сплачуються за рахунок прибутку ; ОБК. - Середня сума оборотного капіталу; ОСК - середня сума основного капіталу.
Малюнок 3.9. Схема аналізу використання капіталу за методикою корпорації Дюпон.
В основі цієї системи аналізу лежить "Модель Дюпона", відповідно до якої коефіцієнт рентабельності використовуваного капіталу підприємства являє собою добуток коефіцієнта рентабельності реалізації продукції на коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) капіталу:
Рк = Ррп х КОК ,
де Рк-коефіцієнт рентабельності використовуваного капіталу;
Ррп - коефіцієнт рентабельності реалізації продукції;
КОК - коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) капіталу, рівного за своїм кількісним значенням коефіцієнту капіталоотдачі. Для інтерпретації результатів, отриманих при розрахунку "Моделі Дюпона", може бути використана спеціальна матриця, представлена на малюнку 3.10.
Малюнок 3.10. Матриця оцінки результату інтегрального аналізу коефіцієнта рентабельності капіталу підприємства.
За допомогою зазначеної матриці можна виявити основні резерви подальшого підвищення рентабельності капіталу підприємства - збільшити рентабельність реалізації продукції; прискорити оборотність капіталу; використовувати обидва ці напрями.
2. Система SWOT-аналізу. Назва цієї системи являє абревіатуру початкових літер термінів, що характеризують об'єкти цього аналізу:
S - Strengths (сильні сторони підприємства); W - Weaknesses (слабкі сторони підприємства); О - Opportunities (можливості розвитку підприємства); Т - Treats (загрози розвитку підприємства).
Основним змістом SWOT-аналізу є дослідження характеру сильних і слабких сторін підприємства щодо можливостей використання його капіталу, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх (екзогенних) факторів на умови його використання.
Результати SWOT-аналізу представляються зазвичай графічно з комплексного дослідження впливу основних факторів на потенціал використання капіталу підприємства (рис. 3.11).
3. Об'єктно-орієнтована система інтегрального аналізу використання капіталу підприємства. Концепція інтегрованого об'єктно-орієнтованого аналізу, розроблена фірмою "Модернсофт" (США), базується на використанні комп'ютерної технології та спеціального пакету прикладних програм. Основою цієї концепції є представлення моделі формування рівня рентабельності власного капіталу підприємства у вигляді сукупності взаємодіючих первинних фінансових блоків, що моделюють "класи" елементів, безпосередньо формують цей показник. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів виходячи із специфіки господарської діяльності підприємства, щоб відповідно до бажаної ступенем деталізації представити в моделі всі ключові елементи формування рівня рентабельності власного капіталу. Після побудови моделі користувач наповнює всі блоки кількісними характеристиками відповідно до звітної інформацією по підприємству.
Систему блоків і класів можна розширювати і поглиблювати по мірі зміни напрямків діяльності підприємства і появи більш докладної інформації про процес формування аналізованого показника.
4. Інтегральна система портфельного аналізу. Цей аналіз заснований на використанні "портфельної теорії", відповідно до якої рівень прибутковості портфеля фондових інструментів розглядається в одній зв'язці з рівнем ризику портфеля (система "прибуток-ризик"). Відповідно до цієї теорії можна за рахунок формування "ефективного портфеля" (відповідного підбору конкретних цінних паперів) знизити рівень портфельного ризику і відповідно підвищити співвідношення рівня прибутковості і ризику. Процес аналізу і підбору в портфель таких цінних паперів і становить основу використання цієї інтегральної теорії.