Бізнес-планування (2006)
2.3. Поняття та характеристика ділового циклу
Дотримання у діловому плані логіки ділового циклу забезпечує рівень його обґрунтованості та реалістичності, забезпечує комплексність при розгляді й проектуванні можливих ситуацій та відповідних реакцій на них. Згідно з діловим циклом план має враховувати послідовність відтворювання бізнесом власних функцій відповідно до схеми, наведеної на рис. 2.1.
Кожний із наведених етапів відповідає визначеній функції бізнесу. Завданням ділового планування є вивчення варіантів здійснення цих стадій в умовах реалізації бізнес-ідеї та вибір найбільш раціонального з них. Наведемо основні характеристики та вимоги до опису стадій ділового циклу.
Маркетинг у діловому циклі — це діяльність, спрямована на створення попиту. При його здійсненні приймається рішення про набір товарів (послуг), з якими фірма має виходити на ринок з метою одержання прибутку від продажу їх, а також необхідні для цього форми його реалізації. Особливістю цієї стадії ділового циклу є її тісні зв'язки із зовнішнім середовищем, насамперед із ринковим попитом.
Маркетингова стратегія фірми має постійно пристосовуватися до вимог конкретної ринкової ситуації. Тому вона має дуже тісні зв'язки із стадією "Продаж". Після отримання важливої інформації про ефективність маркетингової стратегії виробляються вимоги до стадій ділового циклу, що передують продажу, на предмет виконання вимог ринку, які виявилися на маркетинговій стадії.
Замовлення — це сформована виробнича програма, метою якої є добір номенклатури виробництва товарів, які, за висновками маркетологів, будуть мати комерційний успіх. При цьому спрацьовуються переважно економічні варіанти здійснення виробничої діяльності, а також техніко-економічні параметри продуктів, у яких зацікавлений конкретний споживач.
Закупівля — це діяльність з матеріально-технічного забезпечення виробничого процесу. При здійсненні цієї стадії вирішуються не тільки питання своєчасності постачань, а й їхня економічність, надійність. Тут важливі як технічна складова — якість матеріалів, що поставляються, так і фінансово-економічна — економічність закупівлі, оптимізація запасів.
Стадія "Виробництво" включає цілий комплекс організаційних і технічних заходів для виготовлення товарів (послуг). Сюди також можна віднести безпосередньо технологію виробництва, утримання й експлуатацію основних фондів, управління виробничим персоналом, контроль якості тощо. На цій стадії формується виробнича собівартість продукту.
Наступною стадією ділового циклу є створення необхідних запасів готової продукції. Важливим завданням менеджменту на цій стадії є оптимізація обсягів запасів готової продукції для своєчасного виконання замовлень споживачів і водночас недопущення затоварення.
Наступна за продажем оплата продукції (послуг) є змістом стадії "Рахунки". На ній здійснюються такі заходи менеджменту дебіторської заборгованості, ліквідності і фінансового планування. Кваліфіковане управління на цій стадії дає змогу не припускати випадків неплатоспроможності підприємства, забезпечувати достатній обсяг грошових потоків. Крім того, на цій стадії має бути поставлено заслін від виникнення "необов'язкових" витрат завдяки їхньому аналізу і зіставленню з очікуваними грошовими надходженнями.
Прибуток — завершальна стадія ділового циклу. Після його фактичного одержання вирішуються проблеми зберігання коштів фірми через інвестування в розвиток виробництва, підвищення технічної оснащеності, нарощування статутного капіталу, поповнення власних обігових коштів, здійснення раціональної дивідендної політики. Одним з елементів управління на цій стадії є податкове планування, що ставить за мету збільшення маси чистого прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства. При цьому сплата податків має бути у розмірі, не більшому, ніж це можливо за нормами чинного законодавства.
Головним завданням управління діловим розвитком підприємства є забезпечення єдності цілей. Це важливо тому, що на окремих етапах визначені цілі можуть заходити в суперечність із глобальною метою діяльності фірми.
Наприклад, здійснення ефективної виробничої діяльності потребує чіткої ритмічності. Це приводить до бажання сформувати великий обсяг виробничих запасів. Проте при цьому значно знижується оборотність обігових коштів через необхідність забезпечення підвищеного обсягу сировини, матеріалів і товарів. У результаті знижується рівень платоспроможності фірми з усіма негативними наслідками, що випливають з цього.
З погляду збільшення маси грошових потоків і підвищення рівня ліквідності бажано одержувати від покупців попередню оплату. Проте така вимога, як правило, знижує кількість потенційних споживачів, а отже, скорочує можливий обсяг продажу. У результаті ні про яке збільшення грошових потоків не може бути й мови.
Подібні приклади можна наводити стосовно кожної зі стадій ділового циклу. Абсолютизація будь-якої з часткових цілей неминуче буде заходити в суперечність з іншими частковими цілями інших стадій ділового циклу. В остаточному підсумку це, безумовно, відіб'ється і на кінцевому результаті діяльності фірми.
При здійсненні ділового планування дуже важливо забезпечувати його комплексність. Кожна зі стадій ділового циклу використовується у формуванні як результатів, так і витрат фірми. Забезпечення цієї вимоги вирішується при дотриманні логіки ділового планування та порядку формування ділового плану.