Бізнес-планування (2006)

6.6. визначення рівня операційних витрат

Докладний виклад цього розділу, причому в різноманітних аспектах, доцільний тільки для внутрішнього бізнес-плану. При підготовці його зовнішнього варіанта це просто зайве. Рівень деталей опису виробничо-комерційної стратегії має визначатися тільки можливістю одержання оцінок розміру витрат на здійснення проекту.

Виробничі витрати на здійснення проекту групуються за трьома ознаками:

капітальні вкладення або інвестиції;

прямі виробничі витрати на одиницю продукції;

постійні виробничі витрати.

У свою чергу інвестиції необхідно поділяти залежно від напрямків вкладень — в основний чи обіговий капітал.

При оформленні цієї частини розділу необхідно враховувати, що тут лише узагальнюються відомості про витрати, що виникають при реалізації виробничо-комерційної стратегії фірми. Тому його утримання має бути цілком конкретним і наводитися в табличній формі за періодами виконання бізнес-плану. Найчастіше використовуваним часовим періодом є квартал.

Дані про прямі (перемінні) витрати на одиницю продукції (табл. 6.6) вміщують або при описі виробничого циклу, або в описі системи матеріально-технічного забезпечення.



Зміни за роками реалізації бізнес-плану мають підтверджуватися наведеними при формуванні виробничо-комерційної політики відповідними технічними заходами.

Розглянутий виробничий цикл і характеристика виробничих потужностей відображають повний набір даних для проектування розміру постійних витрат. Відповідно до прийнятої в Україні класифікації їх поділяють на витрати на утримання й експлуатацію устаткування (ВУЕУ) і загальновиробничі (цехові) витрати. Перші пов'язані із забезпеченням функціонування активної частини основних фондів, а другі — з управлінням виробничим процесом і утриманням будівель, споруд, інвентарю.

Форма для розрахунку обсягу постійних витрат наведена в табл. 6.7.





Всі перелічені тут показники мають бути визначені вже при розгляді основної частини розділу. Після первісного розрахунку кошторису постійних витрат бажано ще раз переглянути, чи всі з них враховані при описі виробничого циклу. Особливу увагу слід приділити витратам на утримання основних засобів, про які дуже часто забувають при формуванні цього розділу.

При формуванні кошторисів слід пам'ятати, що вони мають дуже важливе значення для подальшого контролю за ходом виконання бізнес-плану. По закінченні чергового планового періоду треба порівняти планові й фактичні результати кошторисів. Ця інформація може бути дуже корисною. І справа не в тому, що таким чином вдається запобігти зайвим витратам. Набагато кориснішим є отримання інформації про ті аспекти діяльності, на які не звернули уваги в ході розробки плану. Таким чином вдається реалізувати навчальну функцію бізнес-плану. Якщо ці процедури виконуються, можна сподіватися на недопущення помилок у майбутньому.

Не менш важливе значення ця інформація має і для управління поточною діяльністю фірми. Формуючи кошториси за-гальновиробничих витрат, бажано поділяти їх на першочергові, важливі та другорядні. Можлива й більш детальна класифікація. Маючи таку інформацію можна дуже оперативно прийняти рішення щодо скорочення витрат у випадку зниження запланованих обсягів продажу.