Бізнес-планування (2006)

15.1. Визначення, необхідність та становлення проектного менеджменту

Широке застосування системи знань з управління проектами у господарській практиці останніми роками зумовлено розумінням того, що багато хороших ідей не знаходять свого практичного втілення саме з причини недбалої реалізації їх. Найбільш поширеними чинниками провалів з реалізації бізнес-ідеї є:

Неможливість своєчасного повернення позик через про-рахунки у термінах та кошторисі проекту. Справа в тому, що ці терміни можливого повернення позичених коштів, які розраховуються в діловому плані, є досить умовними. Вони спираються на якісь середні дані про терміни виконання тих чи інших етапів впровадження бізнес-ідеї. Це нормально тому, що бізнес-план має довести саму доцільність реалізації нововведення і деякі узагальнення тут цілком допускаються. Але можливі відхилення від розрахункових даних можуть дорого коштувати фірмі. Невідповідність укладеним домовленостям щодо погашення заборгованості перед інвесторами лише на кілька тижнів може означати великі неприємності у вигляді економічних санкцій, а ще гірше — підриві ділової репутації розробника проекту. Тому на етапі безпосереднього впровадження плану необхідно більш ретельно підійти до визначення конкретних кроків з реалізації мети проекту.

Відступ від положень бізнес-плану реалізації ідеї. Як уже говорилося, етапи розробки ділового плану визначаються переважно творчою складовою. Після ухвалення ділового плану інвестором починається час реальних дій, і цю роботу доводиться виконувати зовсім іншим людям, які частіше за все мають досить приблизне уявлення про сутність самої ділової ідеї. Це часто породжує недотримання або неувагу з їхнього боку до певних деталей, які власне і становлять сутність задумки. Але при цьому втрачається принципова можливість отримання прибутку, що і визначає провал проекту. Тобто на проектному етапі дуже важливо дотримуватися послідовності стадій розвитку ділової ідеї та зберігати її логіку.

Неправильний добір персоналу для виконання проектних робіт. Ознаки проекту, які було наведено вище, свідчать про те, що проект досить суттєво відрізняється у своїх основних рисах від поточної діяльності. В результаті цього навіть найбільш ефективні виконавці своїх безпосередніх функцій у повсякденній діяльності можуть бути безпорадними, якщо вони не знають специфіки дій в умовах проекту. Фактор унікальності приводить до того, що на цій стадії ціннішими якостями, ніж певний фаховий рівень, є спроможність широкого мислення, вміння працювати в команді, оперативність тощо.

Несвоєчасне виявлення необхідності внесення змін до проекту. Будь-який план, навіть дуже добре обґрунтований, страждає невизначеністю. Не можна заздалегідь передбачити всі майбутні проблеми, з якими можна зіштовхнутися під час реалізації проекту. їх необхідно проаналізувати та своєчасно здійснити необхідні коригувальні дії. Сліпе виконання вимог ділового плану може призвести до нераціональних витрат ресурсів і, в результаті, до його зриву, тоді як цілком достатньо було б внести деякі корективи, які враховують певні реалії ринкової ситуації.

Неповага до інтересів зацікавлених сторін проекту. Виконання проекту — це ні тільки методика здійснення конкретних дій, а й політика. В умовах реалізації нововведення на нього покладають надії не тільки безпосередньо розробники. Зацікавленість у результатах проекту можуть мати й інші особи: постачальники, покупці, акціонери та ін. Неповага до цієї зацікавленості може дорого коштувати виконавцям через можливі конфлікти та непорозуміння між сторонами, чиї інтереси тією чи іншою мірою стосуються проекту.

Цей перелік можна продовжувати дуже довго, але в цьому нема потреби передусім через те, що всі вони мають одну загальну причину. А саме: управління проектами — це специфічна діяльність, що потребує відповідних навичок, які значно відрізняються від тих, що формуються у поточній діяльності фірми. Тут діють водночас більш жорсткі обмеження (насамперед у часі) й необхідність прояву ініціативи у прийнятті важливих управлінських рішень.

Під час реалізації проекту необхідно застосовувати певні управлінські дії, які суттєво відрізняються від того, що є звичним у поточній підприємницькій діяльності. Ці відмінності формуються специфікою проекту: терміновістю, унікальністю, цільовою спрямованістю. Тому під час вивчення матеріалу необхідно приділяти увагу саме цій специфіці, яка є у всіх функціях проектного менеджменту: плануванні, виконанні, організації та контролі.

Тобто для того щоб процес впровадження нововведень у підприємницькій діяльності проходив найбільш плідно, необхідно застосовувати відповідні методи та форми управління. Саме цю першопричину і має розв'язати управління проектом. Таким чином, управління проектом — це методологія керівництва і координації людських та матеріальних ресурсів протягом життєвого циклу проекту шляхом застосування системи сучасних методів і техніки управління для досягнення певних результатів впровадження визначеної ідеї.

Використовуючи апарат сітьового моделювання, методи управління проектом здатні оптимізувати роботу з його виконання, що в багатьох випадках приводить навіть до скорочення витрат і термінів виконання поставлених завдань. Ця спрямованість методів сітьового моделювання і стала основою становлення управління проектами як окремим напрямком діяльності.

Не випадково початок застосування методів управління проектами збігається за часом з бурхливим розвитком науково-технічного прогресу. Його ознакою була поява великої кількості нових ідей та проектів, під час реалізації яких і стала очевидною необхідність формування нових підходів до управління їх розробкою та практичним здійсненням. Класичні методи управління, які добре діють у звичайній практиці, давали збої на проектній стадії життєвого циклу ідеї. Це, звісно, призводило до зволікання з реалізацією проектів, що суперечить природі науково-технічного прогресу.

Однією з перших спроб застосування методу PERT у складних програмах була діяльність фірми "Буз, Аллен енд Гаміль-тон" для реалізації проекту розробки ракетної системи "Пола-рис", що поєднував близько 3800 основних підрядників і складався з 60 тис. операцій. Використання методу PERT дало змогу керівництву програми точно знати, що потрібно робити в певний момент часу і хто саме має це робити, а також імовірність своєчасного завершення окремих операцій. Керівництво програмою виявилося настільки успішним, що проект удалося завершити на два роки раніше запланованого терміну. Завдяки такому успішному початку цей метод управління незабаром став використовуватися для планування проектів в усіх збройних силах США.

З огляду на ці успіхи великі промислові корпорації також почали застосування подібної методики управління для розробки нових видів продукції і модернізації виробництва. Широкого застосування методика планування робіт на основі проекту набула насамперед в будівництві. Це зумовлено технологічними особливостями цієї галузі, які найбільш точно відповідають змісту згаданої методики. Наприклад, для керування проектом спорудження гідроелектростанції на річці Черчілль у Ньюфаундленді (півострів Лабрадор) вартість проекту становила 950 млн доларів. Гідроелектростанція будувалася з 1967 до 1976 р. Цей проект включав більше 100 будівельних контрактів, причому вартість деяких із них сягала 76 млн доларів. У 1974 р. хід робіт з проекту випереджав розклад на 18 місяців і укладався в планову оцінку витрат.

Як бачимо, спочатку методи проектного менеджменту були монополією великих корпорацій. Це було зумовлено великими витратами на розробку програмного забезпечення планування проектних робіт. З розвитком комп'ютерних технологій це обмеження було знято.

Крім того, у проектному менеджменті, мабуть, найбільш цінною є сама ідеологія виконання проектних робіт, "озброївшись" якою, можна значно поліпшити хід реалізації перспективних ідей. Саме це сприяло бурхливому розвитку управління проектами у різних галузях: бізнесі, політиці, освіті, культурі та ін.

Досягнуті позитивні результати проектного менеджменту дали поштовх до розробки концепції проектного управління чи управління за проектами, яка на думку багатьох фахівців, здатна скласти конкуренцію сучасної концепції управління за функціями.

Ідеологія управління проектами побудована на необхідності виділення проекту в самостійну організаційно-економічну одиницю, керування якою має здійснюватися специфічними методами. Цей підхід спрямований на отримання виграшу в часі виконання проектних робіт, дотримання бюджету проекту, досягнення потрібних якісних параметрів продукту проекту. В бізнесі ці фактори є головними для отримання певних конкурентних переваг, що і визначає необхідність застосування системи управління проектами в практиці підприємницької діяльності.