Бізнес-планування (2006)
19.3. управління командою проекту
Звісно, що ефективна роботи КМП закладається на етапі її формування. Про вимоги до формування КМП йшлося у главі 15 посібника. Однак навіть якщо вдасться дібрати найбільш оптимальний склад команди, завдання керування командою не тільки не стають більш простими, а навпаки — ускладнюються. Керувати справжніми фахівцями набагато складніше ніж пересічними спеціалістами. Вони більш амбітні, незалежні в судженнях, менш дисципліновані, не дуже сприймають командний тон та характеризуються іншими якостями, які ускладнюють діяльність менеджера проекту.
Крім того, інколи у менеджера проекту бувають обмежені повноваження щодо добору членів команди. Особливо коли проект має велику кількість зацікавлених осіб, вони наполягають на включення в команду своїх представників. Робота з КМП може ускладнюватися внаслідок того, що окремі її члени підпорядковуються як функціональному менеджеру, так і менеджеру проекту. Ефективне управління в умовах такого подвійного підпорядкування часто є критичним чинником успіху впровадження проекту. Це також потребує від менеджера проекту чималих навичок у галузі управління персоналом.
Ефективну команду можна визначити загальними критеріями ефективності будь-якої організаційної структури. Але при цьому можна вказати на деякі специфічні риси, притаманні тільки команді.
Дослідники практики проектного менеджменту виділяють такі риси, якими характеризуються ефективні команди:
неформальна атмосфера;
завдання, які ставляться перед членами команди, добре зрозумілі;
члени команди прислухаються один до одного;
в обговоренні завдань беруть участь усі члени команди;
її члени не тільки відкрито висловлюють свої думки, а й виражають свої почуття;
Команда припускає спільну роботу її членів. Залежно від характеристик проекту, фахового рівня виконавців, індивідуальних здібностей менеджера проекту можливі такі типи спільної діяльності:
тип спільної взаємодії;
спільно-послідовний тип;
спільно-індивідуальний тип;
спільно-творчий тип.
Спільна взаємодія характеризується обов'язковістю участі кожного члена команди у вирішенні проектних завдань. Цей тип передбачає приблизно однаковий фаховий рівень членів команди, а також однаковий рівень інтенсифікації праці. Для учасників організації цього типу характерна висока схильність до роботи в групі. Це дає добрі результати, коли члени команди добре розуміють один одного, довгий час працюють разом. Щодо видів проектів, у яких доцільно використовувати цей, то їх коло обмежується невеликими проектами з великою часткою невизначеності.
Спільно-послідовний тип організації роботи команди характеризується розподілом вступу членів КМП у роботу за часом. Тобто спочатку в роботу вступає один чи кілька членів команди, які передають виконану роботу іншим і т. д. Такий "естафетний" тип організації роботи відрізняється тим, що взаємодія між членами команди зводиться до процедур приймання та здавання послідовних проектних робіт. Для членів команди спільно-послідовного типу характерні висока технологічна дисциплінованість, чітке дотримання норм та правил.
Спільно-індивідуальний тип вирізняється зведенням до мінімуму взаємодії між членами групи. Члени такої команди вище за все висувають власні цінності, схильні до самостійної розробки шляхів досягнення мети та спроможні ефективно діяти в умовах внутрішньої конкуренції. Кожен з таких виконавців виконує свій обсяг завдань і подає результати своєї праці у встановленому вигляді та у визначений час.
Останнім часом у проектному менеджменті великої популярності набув спільно-творчий організаційний тип. Цей тип організації колективної діяльності сприяє високим кінцевим результатам там, де предметом проекту є щось нове, унікальне, що неможливо створити за наявними технологіями та діючими правилами. В таких командах створюється особливий тип діяльності, коли кожен їх учасник є рівноправним творцем нового. Для колективів, які належать до такого типу, основною метою стає отримання нових знань, їх приваблюють створення умов для індивідуального розвитку.