Облік видів економічної діяльності

У процесі вирощування та відгодівлі тварин у стаді постійно відбуваються зміни:

— народжуються чи купуються нові тварини;

— молодняк переміщують в інші вікові групи;

— переводять на відгодівлю тварин з основного стада;

— збільшуються жива маса і вартість тварин;

—частину тварин реалізують, переводять до основного стада, забивають для споживання в своєму господарстві тощо.

Облік тварин на вирощуванні та відгодівлі ведуть на однойменному рахунку 21 на відповідних субрахунках.

Аналітичний облік ведеться по кожному субрахунку за видами тварин (наприклад, по субрахунку 211 — велика рогата худоба, свині, вівці та кози, коні та ін.). за віковими групами, за породами тощо (наприклад, по субрахунку 213 — кури яєчного та м'ясного напрямків, качки, гуси, індички, цесарки тощо) згідно з Інструкцією № 291.

Оцінка приплоду здійснюється:

1) за плановою собівартістю 1 кг або 1 ц живої маси, помноженою на живу масу (телят у м'ясному господарстві, поросят, оленів);

2) за плановою собівартістю голови приплоду (телят молочного стада, лошат), розрахованою за вартістю 60 кормо-днів утримання корови, конематки;

3) за плановою собівартістю 1 голови пташенят згідно із собівартістю інкубації;

4) звірів, кролів, ягнят оцінюють умовно в сумі 50 % планової собівартості однієї тварини на час відлучення (при народженні), а решту 50 % додають після відлучення;

5) сім'ї бджіл — за вартістю, передбаченою планом, або 1 кг їх прирівнюється до собівартості 10 кг меду;

6) 1000 мальків риб за фактичними витратами на утримання маточника у ставках протягом року.

Облік руху тварин

Оприбуткування приплоду здійснюється бухгалтерським проведенням: Д-т 21 К-т 232 і оформляється Актом на оприбуткування приплоду тварин (форма № 95) та іншими документами за різними видами тварин.

При придбанні молодняка у сторонніх організацій супроводжувальним документом є рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, а також ветеринарне свідоцтво; для племінного молодняка необхідне племінне свідоцтво.

Оцінюються придбані тварини за вартістю придбання і оприбутковуються бухгалтерськими проведеннями: Д-т 21 К-т 631, 685, Д-т 21 К-т 208 (на вартість кормів, витрачених у дорозі).

Переведення молодняку в інші вікові групи і до основного стада оформлюється Актом на переведення тварин із групи в групу (форма № 97) і здійснюється в певні строки:

1) телички старше двох років переводяться в групу корів у день отелу;

2) бички старше одного року переводяться в доросле стадо у 18 місяців;

3) хряки переводяться в основне стадо у 18—20 місяців;

4) ягнята, козенята, ярки — у 18—20 місяців, після в'язки;

5) птиця:

— кури яєчного напряму (150 днів);

— качки, кури м'ясні (180 днів);

— індички, гуси (240 днів).

У синтетичному обліку ця операція відображається на різних субрахунках рахунку 21, наприклад:

Д-т 211.12 (телички старше двох років) К-т 211.11 (телички до двох років).

Приріст живої маси молодняку і дорослих тварин визначають шляхом зважування, результати якого відображають у Відомості зважування тварин (форма № 98).

Зважування здійснюється щомісяця, а також при надходженні, переведенні з групи в групу, зміні матеріально відповідальної особи, вибутті.

Велику рогату худобу і свиней зважують повністю; овець, кіз, деяких дрібних тварин — вибірково. Не зважують молодняк коней та інших видів робочої худоби, кролів, звірів, птицю; по них визначають не приріст живої маси, а розрахунковий приріст, виходячи з кількості кормо-днів їх перебування в господарстві.

Для визначення приросту живої маси до живої маси по групі на кінець періоду додають живу масу тварин, що вибули за період, і вираховують живу масу на початок періоду та живу масу тварин, які надійшли за період.

Розрахунок приросту живої маси здійснюється в документі "Розрахунок визначення приросту" (форма № 98а).

Приріст живої маси оцінюють і тварин щомісяця дооціню-ють на планову собівартість 1 ц живої маси відповідних груп тварин. Тварин, яких не зважують, оцінюють виходячи з фактичної кількості днів їх утримання в господарстві та планової собівартості в кормо-днях.

У кінці року планову собівартість молодняку тварин і тварин на відгодівлі коригують до фактичної.

Доросле поголів'я птиці, кролів і хутрових звірів дооцінці не підлягає, а витрати на їх утримання включаються у собівартість одержаної від них продукції (яйця, приплід, шкіра).

Дооцінку тварин у результаті приросту живої маси відображають проведенням Д-т 21 К-т 232.

При реалізації тварин виписується рахунок-фактура і ветеринарне (племінне) свідоцтво.

При відправленні їх на заготівельні пункти або в міжгосподарські підприємства складають товарно-транспортну накладну на відправлення-приймання тварин і птиці (форма № 1-СГ (тварини)).

У разі забою, загибелі, вимушеного дорізування і ліквідації тварин у день вибуття складається Акт на вибуття тварин і птиці (забій, дорізування, падіж) (форма № 100), який затверджується керівником господарства.

Продукти від забою здають у комору господарства згідно з накладною.

Втрати від падежу худоби включають до витрат на виробництво крім втрат внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержаної сировини [8, п. 3.19]

Бухгалтерські проведення з вибуття тварин наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

Усю інформацію про рух тварин систематизують у Книзі обліку руху худоби і птиці на фермі (форма № 34) на підставі первинних документів.

Підсумки за кожною групою худоби в кінці місяця з Книги переносять у Звіт про рух худоби і птиці на фермі (форма № 102), один примірник якого з доданими до нього первинними документами передається до бухгалтерії.