Облік видів економічної діяльності

Видавнича справа — сфера суспільних відносин, яка охоплює організаційно-творчу і виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції [1].

Згідно із КВЕД видавнича діяльність належить до секції D, підсекції DE, класу 22.

Складові частини видавничої справи:

— видавнича діяльність — сукупність заходів, спрямованих на підготовку і випуск видавничої продукції у світ;

— виробництво видавничої продукції — процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними або іншими технічними засобами;

— розповсюдження видавничої продукції — доведення видавничої продукції до споживача через торговельну мережу або іншими способами.

Видавнича продукція — сукупність видань, призначених для випуску або випущених видавцем.

Замовник — юридична чи фізична особа, яка замовляє видавничу продукцію, бере на себе фінансові зобов'язання.

Видавець — юридична чи фізична особа, яка займається підготовкою і випуском видання.

Видавництво — спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка і випуск видавничої продукції у світ.

Виробник (виготовлювач) видавничої продукції — юридична чи фізична особа, яка займається виготовленням замовленого тиражу видання.

Видання — твір (документ), який пройшов редакційно-видавничу обробку, виготовлений шляхом друкування чи іншим способом, що містить інформацію, яка призначена для розповсюдження і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного та технічного виконання.

Тираж (наклад) — кількість виготовлених примірників видання.

Міжнародний стандартний номер книги — номер, за яким на міжнародному рівні ідентифікують будь-яку книгу чи брошуру окремого видавця.

Суб'єкти видавничої діяльності:

— видавець;

— виробник видавничої продукції;

— розповсюджувач видавничої продукції.

Об'єкт видавничої справи — видавнича продукція, яка класифікується згідно із державними стандартами:

— за цільовою належністю видань — офіційні, наукові, виробничо-практичні, навчальні, загальнополітичні, довідкові, рекламні, літературні видання тощо;

— аналітико-синтетичною переробкою інформації — інформаційні, реферативні, оглядові видання, дайджести;

— інформаційними знаками — текстові, нотні, картографічні, образотворчі видання;

— матеріальною конструкцією видань — книжкові, листові видання, буклети, плакати тощо;

— об'єктом видань — книги, брошури, листівки, газети, журнали;

— складом основного тексту — моновидання, збірники;

— періодичністю видання — неперіодичні, серійні, періодичні, тривалі видання;

— структурою видання — серії видань, однотомні, багатотомні, збірники, вибрані твори.

Сферу видавничої діяльності регулює Книжкова палата України.

Підприємства видавничої діяльності можуть мати різні організаційно-правові форми, передбачені законодавством.

Видавництва, які утворюються шляхом приватизації книжкових, газетно-журнальних видавництв, підприємств поліграфії і книгорозповсюдження загальнодержавного призначення, повинні дотримуватись таких вимог:

— 51 % акцій залишається у держави;

— 25 % акцій передаються акціонерним поліграфічним і книготорговим підприємствам;

— 24 % акцій передаються юридичним особам-видавцям, які випускають продукцію на даному поліграфічному підприємстві чи розповсюджують її через дане підприємство оптового книгорозповсюджувача. Пакети акцій між ними розповсюджуються пропорційно до обсягів друкованої чи розповсюджуваної продукції.

Суб'єкти видавничої діяльності, крім видавців і розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації, реєструються в Державному реєстрі України видавців, виробників і розповсю джувачів видавничої продукції [11] зі сплатою реєстраційного збору у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Звільняється від реєстрації діяльність у видавничій справі:

— органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

— підприємств, організацій, наукових закладів, установ, творчих спілок, інших юридичних осіб — для випуску і безоплатного розповсюдження інформаційних, бібліографічних, реферативних, рекламних видань, видань, які містять нормативні акти з виробничо-практичних питань, службових та методологічних матеріалів.

Внесення до Держаного реєстру здійснює Міністерство інформації або його місцеві підрозділи.

Реєстрацію інформаційних агентств, видавців і розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації здійснює Державний комітет інформаційної політики в 15-денний строк.

Друковані засоби масової інформації (преса) — це періодичні і тривалі видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію [2].

Інформаційні агентства сплачують збір за видачу свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації згідно з Постановою [13] та Положенням [16].

Порядок розповсюдження періодичних друкованих видань регулюють відповідні Правила [14].

Для реалізації видавничої продукції укладають договори поруки, комісії або купівлі-продажу залежно від умов співпраці видавця з реалізатором.

Особливості обліку видавничої діяльності:

1. Облік видавничої діяльності має особливості залежно від суб'єктів видавничої діяльності, тобто він відрізняється у видавництва, у виробника та у розповсюджувача видавничої продукції.

2. Мають місце специфічні витрати: авторський гонорар, ціна паперу на певне видання, реклама, витрати на поліграфічні роботи, на підготовку оригінал-макету тощо. Витрати видавництва і друкарні є різними.

3. Прибуток визначається за кожним виданням, і облік витрат виробництва ведеться в розрізі окремих видань на окремих субрахунках рахунку 23.

4. Для видавничої діяльності характерними є такі ділянки обліку, як облік браку, давальницької сировини, поворотних відходів.

5. Видавнича продукція характеризується такими параметрами: обсяг видання, формат, тираж, художньо-технічне оформлення, розмір винагороди авторам основного тексту, перекладачам, верстальникам, художникам.

6. Працівники друкарні мають пільги за працю у важких і шкідливих умовах (додаткова відпустка, компенсації, робочий тиждень не більше 36 годин, достроковий вихід на пенсію, право на пільгову пенсію) відповідно до нормативних актів [5, 6, 13, 18, 19, 20].

Специфічні рахунки:

206 для обліку давальницької сировини; 209 для обліку зворотних відходів;

022 "Матеріали, прийняті для переробки";

023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні".

Особливості оподаткування

Згідно із Законом [1] держава надає підтримку видавництвам, видавничим організаціям, поліграфічним і книготорговим підприємствам, які випускають чи розповсюджують не менше 50 % продукції державною мовою та малотиражні (до 5 тисяч примірників) видання мовою малочисельних національних меншин шляхом надання пільг зі сплати податків і зборів. Така підтримка надається і при експорті видавничої продукції, випущеної в Україні, і при імпорті видавничої продукції вітчизняних виробників, виданої українською мовою.

Видавництва користуються послугами організацій поштового, телеграфного і телефонного зв'язку за тарифами, передбаченими для бюджетних установ і організацій.

Видавництвам, які спеціалізуються на випуску продукції рекламного та еротичного характеру, підтримка з боку держави не надається.

Продаж усіх видів видавничої продукції вітчизняного виробництва здійснюється з використанням пільгового торгового патенту [4] за умови наявності реєстраційного свідоцтва.

Податок на прибуток підприємств

До 1 січня 2009 року буде звільнятися від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії, отриманий від видавничої діяльності, діяльності з виготовлення і розповсюдження книжкової продукції, виготовленої в Україні, крім видань рекламного і еротичного характеру (підпункт 7.13.7 Закону про прибуток).

У розрахунку приросту (убутку) балансової вартості купованих товарів, матеріалів, сировини, продукції і напівфабрикатів не бере участь балансова вартість матеріалів, які використовуються для отримання пільгових доходів. Проте рядок 10 і додатки К5 і К1/1 декларації про прибуток підприємств ці підприємства заповнюють.

Податок на додану вартість

Згідно п. 5.1.2 Закону про ПДВ звільнено від обкладання ПДВ операції з продажу (передплати) і доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації вітчизняного виробництва, продажу учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва.

До 2009 року звільняється від сплати мита та вхідного ПДВ імпорт товарів для видавничої діяльності та виготовлення

книжкової продукції (п. 11.37 Закону про ПДВ та п. "О" ст. 19 Закону [7]).

До 2008 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з виконання робіт та надання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва, а також операції з виробництва і продажу паперу і картону українського виробництва для виготовлення таких підручників. Розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видання рекламного та еротичного характеру обкладається ПДВ на загальних підставах.

При виконанні підприємством одночасно робіт, звільнених і не звільнених від ПДВ, і в разі неможливості відразу визначити, для яких робіт використовуватимуться закуплені матеріали, в кінці звітного періоду робиться коригування податкового кредиту пропорційно до розміру доходів від оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (докладніше ці питання розкрито в розділах 6 і 8).

Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасних випадків на виробництві для більшості видів видавничої діяльності — 7, для друкування газет — 13.

Оподаткування авторської винагороди

Із суми авторської винагороди утримується податок з доходів як штатних, так і позаштатних авторів.

Страхові внески до всіх фондів сплачуються тільки із заробітної плати штатних авторів.

Якщо автор працює за сумісництвом, то страхові внески до всіх фондів, крім Пенсійного, не сплачуються практично в усіх випадках.

Збір до Пенсійного фонду сплачується, якщо автор створює свій твір за договором замовлення (бо це договір цивільно-правового характеру). Якщо авторську винагороду виплачують за договором про передання прав на використання авторського твору, об'єкт для нарахування Пенсійного збору не виникає.