Облік видів економічної діяльності
15.2. Особливості надання перукарських послуг та їх оподаткування
Основними видами перукарських послуг (робіт) є:
— стрижка волосся проста;
— стрижка волосся модельна;
— укладання волосся і виконання зачісок;
— завивка волосся;
— фарбування та знебарвлення волосся; — мелірування і тонування волосся;
— стрижка та гоління бороди, вусів;
— догляд за волоссям з використанням сучасних препаратів;
— косметичні послуги;
— педикюрні послуги;
— пастижерні послуги.
Підприємства можуть надавати послуги (виконувати роботи) як в комплексі, так і спеціалізуватись на окремих їх видах. Згідно з п. 1.5 Правил [8] надання усіх видів перукарських послуг здійснюється відповідно до чинних нормативних документів.
Підприємства, що надають перукарські послуги, повинні забезпечити:
— застосування обладнання згідно із встановленою підприємству категорією;
— комплектацію білизни в обсягах не нижче санітарних норм;
— застосування препаратів за наявності відповідних їм сертифікатів якості;
— дотримання правил і норм техніки безпеки (в тому числі протипожежної) і виробничої санітарії.
Якість перукарських послуг насамперед залежить від кваліфікації майстра. Відповідно до сертифіката є майстри: чоловічий, жіночий, манікюрний та комбінований (що виконує кілька видів робіт).
Підприємствам, які надають перукарські послуги, встановлюється вища, перша чи друга категорія за результатами їх атестації
У випадках, коли підприємство має у своєму складі кілька структурних підрозділів (салонів, перукарень тощо), розташованих в окремих приміщеннях, атестація кожного підрозділу проводиться окремо. Кожному підрозділу видається свідоцтво про присвоєння категорії.
Відповідно до вимог п. 2.1 Правил [8] підприємства вищої категорії забезпечують високохудожнє виконання стрижок та зачісок з урахуванням напрямків моди, пропозицій замовника і надання інших перукарських послуг на високому професійному рівні.
Виконання основних видів робіт здійснюється спеціалістами, що мають кваліфікацію вищого класу і відповідають посадовим вимогам згідно з [15].
На підприємствах вищої категорії повинні дотримуватись такі вимоги:
б) наявність комфортабельних меблів, спеціально обладнаних приміщень для кожного виду послуг, фірменого одягу для працівників;
в) наявність оформленого салону для очікування відвідувачів з фотовідбитками модних стрижок і зачісок, інформацією про напрями моди;
г) впорядкованість фасаду і приміщення підприємства, а також оточуючої території.
Надання перукарських послуг не потребує придбання спеціальних ліцензій. Для їх надання придбавається патент. Відповідно до правил [8] патентуванню підлягають перукарські послуги, які відносяться до кодів 18201—18256 та надаються на території міст Києва, Севастополя та обласних центрів.
Ціни на перукарські послуги встановлюються відповідно до Прейскуранту [10], який розроблено Державним комітетом з цін з урахуванням норм затрат витратних матеріалів. Цей прейскурант містить усі види перукарських робіт і послуг, а також мінімальні розцінки (тарифи). Він затверджений ще в 1978 р. та діє досі. Оскільки ціни 1978 р. різко відрізняються від сучасних, зазначений Прейскурант є базовим для розробки цін і тарифів, до яких застосовуються коефіцієнти залежно від категорії перукарні.
Прейскурант на перукарські роботи і послуги затверджується наказом директора перукарні. Його розцінки повинні покривати фактичні витрати. У разі зміни зовнішніх економічних факторів, що впливають на собівартість послуг (підвищення цін на електроенергію, додаткові податки та збори), розробляється новий прейскурант з урахуванням цих змін.
При наданні послуг населенню учнівськими перукарнями з урахуванням цін прейскуранту застосовується знижка в розмірі 50 %.
У цінах прейскуранту врахована вартість усіх технологічних та супутніх операцій, необхідних для виконання відповідних видів робіт і послуг перукарнями.
Діючі ціни прейскуранту передбачають виконання робіт в умовах перукарень. При виконанні перукарських послуг вдома у замовника оплата їх здійснюється також за цінами прейскуранту, із стягненням додаткової плати за виклик майстра додому. Плата за виклик майстра відшкодовує додаткові витрати, пов'язані з підвищеною трудомісткістю робіт у домашніх умовах, транспортні та інші витрати.
Перукарні обов'язково оформлюють куточок споживача,
який розташовують в помітному доступному місці. Він повинен містити таку інформацію:
1. Прейскурант.
2. Висновок санітарно-епідеміологічної станції.
3. Свідоцтво про реєстрацію підприємства.
4. Патент на перукарські послуги.
5. Перелік майстрів, які працюють у перукарні.
6. Перелік перукарських послуг.
7. Перелік залів.
8. Гарантії виконавця.
10. Телефони податкової інспекції та адміністрації району.
Перукарські, косметичні та педикюрні кабінети повинні відповідати Санітарним правилам [15].
Розрахунок за перукарські послуги здійснюється, як правило, готівкою. Замовлення на побутові послуги приймаються як у приміщенні виконавця, так і за його межами з обов'язковим оформленням таких документів, як квитанція, касовий чек, товарний чек, квиток встановленої форми.
Для перукарських послуг наказом Укрсоюзсервісу від 29.09.95 р. № 8 затверджено форму квитанції ПО-Д2. Ця форма заповнюється у двох примірниках під копіювальний папір. Другий примірник форми видається замовнику.
Приймання й облік готівки при наданні перукарських послуг у стаціонарному приміщенні здійснюється із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій із видачею чека відповідно до Закону [3] з одночасною видачею квитанції за встановленою формою.
Оподаткування перукарських послуг Податок на додану вартість
Відповідно до Закону про ПДВ перукарські послуги не підпадають під пільгу з оподаткування ПДВ, крім послуг перукаря та косметолога щодо підготовки тіла померлого до поховання, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно з Інструкцією [10].
Дата виникнення податкових зобов'язань (підпункт 7.3.4 Закону про ПДВ) та право на податковий кредит (підпункт 7.5.1 Закону про ПДВ) при наданні послуг, у тому числі за готівку, визначаються за "правилом першої події".
Єдиний податок
З огляду на те, що перукарні є переважно малими підприємствами, вони можуть переходити до спрощеної системи оподаткування та обліку, якщо у них середньооблікова чисельність працюючих становить не більше 50 осіб, і обсяг виручки від реалізації за рік — не більше ніж 1 млн. грн. У такому разі вони стають платниками єдиного податку за ставкою:
— 6 % з виручки від реалізації без урахування акцизного збору (в разі сплати ПДВ);
— або 10 % з виручки від реалізації за винятком акцизного збору (у разі включення ПДВ до складу єдиного податку).
В останньому випадку такі підприємства не є платниками ПДВ та не мають права виписки податкових накладних, що для них, як правило, несуттєво, бо вони надають послуги кінцевому споживачу. Тому для перукарень доцільно переходити на сплату єдиного податку за ставкою 10 % Далі в прикладі наведено бухгалтерські проведення для перукарень — платників ПДВ, тому що вони складніші.
Клас професійного ризику виробництва для сплати збору на страхування від нещасного випадку
Особливості оподаткування приватних підприємців, які і. надають перукарські послуги
Згідно з Указом [4] фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності можуть переходити до спрощеної системи оподаткування та обліку при кількості найманих працівників не більше 10 осіб та обсязі виручки від реалізації не більше ніж 500 тис. грн. Ставка єдиного податку для фізичних осіб становить від 20 до 200 грн. на місяць плюс 50 % податку з кожного найманого працівника.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року таких платників та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань.
Для приватних підприємців (громадян, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи) оподатковуваним доходом є сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом та документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з отриманням доходу. До складу витрат включаються документально підтверджені витрати відповідно до вимог Закону про прибуток. Якщо витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні завершальних розрахунків за нормами витрат [13]. Ці норми витрат наведено в додатку № 6 до Інструкції [12]. Для перукарських та педикюр-них послуг норма витрат становить 25 % від отриманого доходу.
Приклад. Дохід приватного підприємця за рік становив 50 000 грн. Документи, що підтверджують витрати, частково або повністю відсутні. Норма витрат — 25 % . Оподатковуваний дохід становитиме 37 500 грн. (50 000 - (50 000 • 25 : 100)).