Менеджмент (1998)

Синдром адміністративно-командної системи вплинув на процеси організації виробничої діяльності. «Алергія» на планування як атрибут минулого вразила багато підприємницьких структур. Однак причина не тільки в цьому.

Багато підприємців бояться планування, тому що людина як мислить, так і викладає думки на папері, а тут необхідно концептуально осмислити та викласти ідеї, цілі, завдання виробництва, способи та методи ведення виробничої діяльності. Для цього потрібні знання, досвід, яких часто не вистачає підприємцям-початківцям. За бізнес-планом можна визначити перспективність чи безперспективність задуманої справи. Адже недарма кажуть — покажи мені бізнес-план, і я скажу, на що ти здатний.

Виробнича діяльність будь-якої підприємницької структури починається з планування. Якщо раніше плани інколи мали формальний характер, оскільки робітники не були зацікавлені в них і не завжди знали, що і як планується, то бізнесмен, власник, організатор справи не може бути байдужим до свого підприємства, не може обманювати себе. Він має чітко знати сильні й слабкі сторони підприємства (фірми) та вміти спланувати його роботу. У разі нехтування, ігнорування планування його очікує повільна ділова смерть.

Цінність бізнес-плану визначається тим, що він:

дає можливість визначити життєздатність підприємства (фірми) в умовах конкуренції;

містить орієнтири, відповідно до яких бізнесмен буде діяти на етапі становлення та розвитку підприємства (фірми);

прогнозує процеси розвитку виробництва;

конкретизує шляхи досягнення мети та подолання перешкод;

служить важливим інструментом виробничої діяльності підприємства (фірми);

є фактором, який стимулює інтереси потенційних інвесторів в їх пошуках вкладання коштів у розвиток виробництва.

Ступінь деталізації бізнес-плану залежить від характеристики підприємства — належить воно до сфери послуг чи до виробничої сфери, а якщо підприємство виробниче, то від того, який товар буде випускатися — для споживача чи для виробника. Склад бізнес-плану залежатиме також від розмірів передбаченого ринку збуту, наявності конкурентів та перспектив зростання підприємства (схема 21).

Планування може бути довгостроковим (на п'ять чи більше років), середньостроковим (на два-три роки), поточним (на один рік, півроку, квартал). В японській компанії «Тойота» планування здійснюється на три роки, рік, півроку, три місяці.

Кожен комерційний захід слід розпочинати із складання бізнес-плану. Такі плани потрібні всім: банкам та спонсорам, у яких підприємець збирається брати кредити для створення своєї справи; для співробітників уже діючої фірми, для розуміння ними цілей, завдань та перспектив розвитку підприємства, для підприємця, щоб мати змогу ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх на доцільність та реалістичність.

Що не являє собою бізнес-план, з яких розділів він складається та як його скласти?

Бізнес-план — це документ, в якому описано всі основні аспекти майбутнього комерційного підприємства, проаналізовано всі проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначено способи розв'язання цих проблем. У кінцевому підсумку правильно складений бізнес-план відповідає на запитання: чи потрібно взагалі вкладати гроші в цю справу, чи принесе вона прибуток? Дуже важливо скласти бізнес-план відповідно до визначених вимог та провести спеціальні розрахунки, що допоможе передбачити майбутні проблеми та зрозуміти, чи можна їх подолати.

Особиста участь керівника в складанні бізнес-плану настільки важлива, що багато закордонних банків та їх інвестиційних фірм зовсім відмовляються розглядати заяви на виділення коштів, коли стає відомо, що бізнес-план спочатку і до кінця був підготовлений стороннім консультантом, а керівником тільки підписаний. Якщо підприємець включається у цю справу особисто, то він ніби моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи і сам задум, і себе, тобто чи вистачить у нього сил довести його до успіху та просунутися далі.

Однак це зовсім не означає, що не потрібно користуватися послугами консультантів. Навпаки, залучення експертів добре сприймається інвесторами.

Бізнес-план — документ перспективний і складати його рекомендується на три—п'ять років. Основні показники для першого року доцільно робити у щомісячному розкладі, для другого року — поквартальні показники і тільки починаючи з третього року, можна обмежитись річними показниками. Якщо підприємець неспроможний хоча б приблизно визначити перспективу свого проекту на такий строк, то це означає, що він дуже розпливчасто уявляє і свій майбутній ринок збуту, і перспективи розвитку особистої комерційної діяльності.

Ні один юридичний документ поки що не закріплює обов'язкову підготовку бізнес-плану. Не завжди його вимагають представники банків, коли надають кредити.

Проте, нехтуючи складанням бізнес-плану, підприємець виявляється не готовим до неприємностей, які його можуть очікувати, і починає гарячково імпровізувати. А це найчастіше закінчується досить сумно.

Тому краще не пожалкувати часу (незважаючи на те, що для великого проекту розробка бізнес-плану може зайняти 200 та більше годин) і зайнятися бізнес-плануванням.