Основи менеджменту (2014)

Сутність Директивного підходу полягає в регламентації характеристик підприємства, у визначенні для її об'єктів функцій, прав, обов'язків, нормативів якості, витрат, елементів і т.д. Дана регламентація будується на підставі різних документованих норм, виражених в нормативних актах (накази, вказівки та розпорядження, інструкції, положення тощо).

Методи директивного підходу по базуються на:
1) системі законів та нормативних актів, що діють в районі та в цілій країні;
2) систему нормативно-директивних і методичних документів в середині підприємства;
3) систему завдань, цілей, планів та програм;
4) систему оперативного управління.

Таким чином, директивний підхід дає можливість встановлення напрямку діяльності та обмежень на відхилення від обраних напрямків. Директивний підхід є особливо чутливим до неправильної інформації, що міститься в директивах. При неточності в вихідної інформації, на підставі якої приймаються управлінські рішення і реалізуються директиви, кінцеві результати такого рішення можуть бути неадекватні з погляду розв'язуваної проблеми.