Менеджмент (2002)
9.2. Як стають керівниками
Кар'єра розпочинається не з моменту, коли ви зайняли керівну посаду. Можна вважати, що свою службову кар'єру ви робили з самого народження: ваше виховання, оточення, освіта, досвід, навички — все те, що називають менталітетом, — обов'язково впливає на формування вашої особистості й на те, що ви нарешті стали керівником. І не просто керівником сам собі, як це було раніше. Надійде день, коли ви станете (стали) керівником і отримаєте владу над своїми підлеглими. Цей день дуже важливий, тому що він багато в чому визначить ваше майбутнє просування по службовій драбині.
Спробуємо з'ясувати, як стають керівником у реальному житті безвідносно до конкретної діяльності.
Усі люди поділяються на дві категорії: одні хочуть стати начальником, інші до цього не прагнуть. До першої належить переважна більшість людей. До другої — дуже творчі та дуже ледачі люди. Якщо ви не належите ні до дуже творчих, ні до дуже ледачих, то це означає, що ви, скоріш за все, хочете стати керівником. Будь-яким. Хоча б дуже маленьким, але начальником. Отже, керівником стати ви вже хочете. Проте як це може відбутися? Є три основних способи: ви стаєте керівником самі; вас на цю посаду призначають; вас обирають на посаду.
Кожний із цих способів може реалізовуватися різними шляхами:
1.Ви стаєте керівником самі. Отже, ви самі себе призначаєте на посаду. Як це зробити?
а)створити власну справу. Вона може мати будь-який профіль;
б)створіть самі собі робоче місце в межах тієї фірми, в якій ви працюєте. Зробити це буває набагато простіше, ніж відкрити особисту справу (фірму) — все залежить від місця роботи і позиції керівництва. У фірмах, які швидко розвиваються, постійно виникають нові відділи, проекти, ідеї. Вам залишається лише виступити ініціатором одного з проектів і взяти керівництво у свої руки. Кожний, хто пропрацював на фірмі хоча б півроку, вже може знайти для себе бажане місце.
2.Вас призначили на посаду керівника. Тут кількість варіантів теоретично не обмежена. Однак при цьому існують більш-менш стандартні ситуації. Головні з них:
а) ви стаєте наступником попереднього керівника, оскільки раніше працювали його заступником. Це так звана "природна кар'єра". Можливостей зайняти крісло свого найближчого керівника для вас не дуже багато, але ви вичікуєте, коли він звільнить його для вас. А це може трапитися, якщо він:
перейде на іншу посаду у вашій фірмі — тут від вас мало що залежить, але бути готовим до цього повороту подій потрібно завчасно. Як правило, кадрові перестановки у фірмі не відбуваються самі по собі, їм передує відповідна інформація, зрозумівши тенденції розвитку якої, ви можете розрахувати і свої перспективи на підвищення;
дискредитує себе як керівник і буде переведений на нижчу посаду або звільнений. Добре, якщо ви не маєте відношення до цієї дискредитації. "Підсиджуючи" свого начальника, ви кидаєте тінь і на самого себе (пам'ятайте — "не рий яму іншому, сам у неї потрапиш"). Вище керівництво прагне не призначати на звільнену посаду заступника керівника, який погано себе зарекомендував, вважаючи, що вони обидва провалили роботу. Якщо ж ви зможете довести начальству, що погані справи у відділі зумовлені тим, що керівник обмежував вашу ініціативу, тоді ви все ж таки маєте шанс зайняти бажане крісло. Лише не ображайтеся, якщо побачите, що потім ваше керівництво виявить до вашої роботи підвищену прискіпливість; звільниться за власним бажанням — працюючи разом з людиною, ви можете завчасно дізнатися, що він підшукує собі іншу роботу або, наприклад, збирається переїхати в інше місто, країну. Це означає, що ви можете підготуватися до цього. Інколи той, хто звільняється за власним бажанням, рекомендує начальству найбільш прийнятну заміну собі — завдання полягає в тому, щоб серед найбільш перспективних кандидатур виявились і ви;
серйозно захворіє або несподівано помре — передбачити це неможливо. Однак постійно добре працювати і бути на доброму рахунку — можливо;
б)ви перемагаєте в боротьбі з іншими кандидатами на цю посаду. Тут діють ті ж варіанти, що і в попередньому випадку, але завдання ускладнюється. На перший план виходить запитання: а чому ви особисто боролися за цю посаду? Варіантів може бути кілька:
ви впевнені, що краще інших зможете виконувати обов'язки попереднього керівника. У цьому разі необхідно подумати над запитанням: чи праві ви у своїй упевненості? Якщо так, то чи думають так само керівники вищої ланки;
ви хочете робити кар'єру і використовуєте для цього будь-яку можливість — прагнення до вершин заслуговує заохочення, але задумайтесь: чи готові ви разом із новою посадою і підвищеною заробітною платою прийняти на себе додаткову відповідальність? Якщо ви відчуваєте, що не лише хочете, а й можете працювати, тоді боротися за бажану посаду не лише можна, а й необхідно;
ви дієте за принципом "усі побігли, і я побіг" або "а чому б мені не спробувати" — це найбільш нерозумний варіант. Можливо, цей варіант і принесе вам перемогу, можливо навіть, ви справді зумієте краще інших керувати своїм колективом, але сам підхід — випадкове включення в боротьбу — хибний. Якщо ви ніколи не замислювались про те, що можете стати керівником, якщо морально не готові до цього, тоді у разі перемоги вас як мінімум чекає важке входження в нову роль. Важке як для вас самих, так і для оточуючих. Тому, втягуючись у боротьбу, подумайте: чи готові ви до цього;
в)ви шукаєте роботу і звернули увагу на об'яву "Потрібний менеджер" або "Потрібний керівник". При звертанні на фірму проаналізуйте процедуру, яку проходять претенденти на керівну посаду.
Якщо проводиться лише співбесіда і до того ж розмовляє з вами лише менеджер з персоналу, не вірте такій фірмі: нею керують надмірно самовпевнені люди, і нова посада може принести вам у майбутньому багато неприємностей.
Якщо ви приходите в невелику фірму і з вами розмовляє безпосередній керівник, шансів на те, що ви знайшли для себе достойне місце, все ж більше, ніж у попередньому випадку. Проте якщо фірма велика і при першій співбесіді ви потрапляєте до вищого керівника, цієї роботи також слід остерігатися.
Якщо в керівника солідної фірми знаходиться час на відбір претендентів, це може означати, що він займається не своєю справою й успіхи його фірми в перспективі можуть виявитися під запитанням.
Найбільшу довіру викликають фірми, де претендентів на керівну посаду піддають попередньому тестуванню, потім їм пропонують заповнити ретельно підготовлену анкету. Буває, звичайно, що подібне анкетування — лише данина моді й ніяких висновків з нього не робиться, але в більшості випадків воно свідчить про те, що керівники фірми справді зацікавлені в доборі найбільш кваліфікованих кадрів, здатних працювати в їхньому дружному колективі;
г) ви призначаєтесь на це місце всупереч вашим бажанням. Трапляється й таке. Що ж робити в такій ситуації? Усе залежить від того, наскільки ваші побажання розходяться з побажаннями керівництва:
ви хочете посісти одну посаду, а вам пропонують іншу. В такому разі залишається або примиритися з таким станом, або довести начальству, що воно помилилося у своєму виборі. Тільки не втрачайте почуття міри, бо в обох випадках ви можете дискредитувати себе в очах керівництва — ні зайва покірливість, ні зайва сварливість не допоможуть завоювати повагу;
ви взагалі надаєте перевагу бути виконавцем, а не начальником. Буває й таке. Як правило, вище керівництво, і навіть колеги, дивляться на це підозріло: людина — не кар'єрист їм видається аномалією. Якщо ваше бажання залишається непорушним, спробуйте спокійно пояснити його причини (я надаю перевагу творчій роботі). Проте перш ніж відмовлятися, спробуйте все ж задуматися. Керівництво цінує ваші відповідальні риси та вважає здатним до керівної роботи. Отже, краще подумати, а може й дійсно справді стати керівником?
Вас обирають на посаду керівника. Вибори, як і інші форми "захоплення влади", мають багато переваг і недоліків. Тією чи іншою мірою те, що говорилося вище, може стосуватися й виборів, хіба що боротьба тут жорсткіша (якщо є кілька претендентів і немає жодного явного лідера) або її немає зовсім (один явний лідер).
Хто такий явний лідер? Перш за все це людина, яка є лідером за характером. Однак ці його риси мають визначити інші. Якщо колектив роз'єднаний на кілька груп і в кожній є свій лідер, тоді боротьба відбувається саме між ними, а решта слугує засобом у їхній боротьбі. Тому часто в організаціях, де на одну посаду претендують кілька кандидатів, більш важливий передвиборний час, а не самі вибори. Те, як ви виявите себе в процесі підготовки до виборів, а також ваші попередні заслуги перед колективом відіграють головну роль при голосуванні.
Для кожного рівня управління існують свої межі свободи і відповідальності, які й визначають ранг керівника. Керівники вищої ланки найбільш самостійні в прийнятті рішень, тоді як керівники середньої ланки свої дії мусять узгоджувати з начальством. Керівники нижчої ланки управляють переважно процесом, причому в достатньо вузьких межах, обмежених технологією.
Основні відмінності керівників різних рівнів — у системі відповідальності та колі обов'язків. Навіть якщо генеральний директор очолює невелику фірму, в якій працює сім працівників, а в завідувача відділу великої фірми 50 працівників, все одно проблеми в цих керівників принципово відрізняються.
Над одним є начальник, над іншим немає. Один думає про бухгалтерський облік, виробництво, постачання, збут тощо, інший вирішує лише локальні проблеми свого підрозділу.
Для того щоб ефективно виконувати обов'язки керівника на кожній сходинці управлінської ієрархії, людина мусить мати відповідні знання, здібності та навички, а також має бути готова до відповідальності, яка випадає відповідній сходинці особистої кар'єри.