Політична економія (1999)

Економічна система капіталізму вільного підприємництва у своєму розвитку пройшла три етапи, які відомі нам як проста капіталістична кооперація, мануфактура і машинне виробництво.

Вихідним пунктом капіталістичного виробництва була проста капіталістична кооперація. Вона становить собою елементарну форму капіталістичного усуспільнення праці, при якій багато робітників спільно брали участь в одному і тому ж процесі, або в різних, але зв'язаних між собою процесах виробництва, під контролем одного і того ж капіталіста. При простій капіталістичній кооперації був відсутній поділ праці, і кожен робітник сам виробляв продукт від початку до кінця.

Умовами виникнення простої капіталістичної кооперації були:

наявність вільного найманого робітника, який позбавлений засобів виробництва і вимушений продавати свою робочу силу капіталісту;

зосередження в руках капіталістів засобів виробництва і життєвих засобів.

Ці умови склалися в надрах феодалізму на базі ремісничого виробництва, яке являло собою об'єднання ремісників даного міста у цехи. Всередині цеху, як і в суспільстві в цілому, існувала система підлеглості і залежності. На чолі цеху стояв майстер, який мав свою майстерню, де працювало кілька підмайстрів та учнів. Підмайстри та учні з часом стали найманими робітниками, а майстер - капіталістом.

Одночасне застосування праці багатьох робітників в простій капіталістичній кооперації давало економію від спільного використання приміщень, споруд та інших умов процесу виробництва, в результаті чого зменшувалася величина вартості спожитого постійного капіталу в розрахунку на одиницю продукту. Спільна праця робітників давала можливість розширювати поле їх діяльності, організовувати і застосовувати комбіновану працю, значно скорочувати час на виробництво продукту.

Проста капіталістична кооперація створила передумови для закріплення функції її управління, нагляду, контролю і ін. за капіталістом, який сам виконує названі функції, або ж залучає для цього платних наглядачів. Проста капіталістична кооперація сприяла зростанню продуктивності праці, зменшенню вартості одиниці товару і створила передумови для переходу до наступного етапу розвитку капіталізму, який одержав назву мануфактури.

Мануфактура становить собою капіталістичне підприємство, яке базується на поділі праці і ручній ремісничій техніці. Передусім мануфактура виникла в текстильній промисловості, оскільки в той період саме тут поділ праці був найбільш розвинутий.

Розвитку мануфактури сприяли такі фактори: 1) проста капіталістична кооперація; 2) розвиток товарного виробництва і диференціація дрібних товаровиробників; 3) обезземелення селянства; 4) розвиток міжнародної торгівлі.

Виникнення мануфактури відбувалося двома шляхами:

шляхом об'єднання під владою капіталіста кількох ремісників однієї і тієї ж спеціальності, кожен із яких в майстерні виконував постійно одну і ту ж окрему операцію;

шляхом об'єднання під владою капіталіста окремих самостійних ремісників різних спеціальностей, які послідовно брали участь-у виготовленні готового продукту.

Мануфактурне виробництво знає три форми мануфактури: Ц розсіяна мануфактура, в якій підприємець скуповував і продавав продукт самостійних ремісників, постачаючи їм засоби виробництва;

змішана мануфактура, в якій виконання окремих операцій в централізованій майстерні поєднувалось з надомною роботою;

централізована мануфактура, в якій наймані робітники працювали в одній майстерні.

Мануфактура відіграла прогресивну роль в розвитку капіталізму. По-перше, вона підготувала умови для застосування машин, оскільки здійснила розчленування процесу виробництва на прості операції і забезпечила диференціацію робочих інструментів. По-друге, мануфактура підготувала умілих робітників, які мали технічні навички, необхідні для переходу до машинної стадії капіталістичного виробництва.

Машинне виробництво становить собою історичний етап розвитку суспільного виробництва, в якому роль знарядь праці виконують машини. Становлення великого машинного виробництва відбулося завдяки створенню і впровадженню у виробництво триланкової системи машин: машини - знаряддя, машини - двигуна і передавального механізму. Організаційною формою машинного виробництва стала фабрика, яка замінила мануфактурну майстерню.

Машинне виробництво характеризується рядом особливостей. По-перше, для нього кооперативний характер процесу праці є технічною необхідністю, яка обумовлена природою самих засобів праці. Тому продукт машинного виробництва завжди є продуктом спільної, кооперативної праці всіх робітників даного підприємства, хоча кожний окремий учасник виробничого процесу створює лише частковий продукт. По-друге, на базі машинного виробництва відбувається поглиблення поділу праці як всередині окремого підприємства, такі в масштабі всього суспільства. Поглиблення суспільного поділу праці в умовах машинного виробництва проявляється у зростанні спеціалізації і кооперації різних підприємств та галузей. По-третє, технічні умови машинного виробництва визначають спеціалізацію робочих місць на виконанні окремих, часткових операцій, а праця по управлінню і організації виробництва перетворюється у технічну необхідність, оскільки без підкорення дій усіх учасників машинного виробництва єдиній централізованій волі здійснення виробничого процесу на даній стадії було б неможливим.

Перехід від мануфактури до великого машинного виробництва означав собою промислову революцію, яка викликала переворот як в продуктивних силах, так і у виробничих відносинах. Перехід до великої машинної індустрії означав остаточну перемогу капіталістичного способу виробництва над феодальним.

Розвиток машинного виробництва неминуче супроводжувався поглибленням основної суперечності капіталізму між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичною формою привласнення його результатів.