Політична економія (1999)
3. Проблеми соціальної орієнтації змішаної економіки
Найважливішим елементом у системі соціального захисту населення в умовах змішаної економіки є соціальне страхування, до складу якого входять пенсійне та медичне страхування і страхування від нещасних випадків та від безробіття. Пенсійне і медичне страхування здійснюється, як правило, шляхом відрахувань від заробітної плати й прибутків в однакових пропорціях. У Швеціі соціальні фонди формуються повністю за рахунок держави.
В країнах змішаної економіки важливими складовими політики зайнятості виступає виплата допомоги по безробіттю, система професійної перекваліфікації та працевлаштування, створення додаткових робочих місць, регулювання зайнятості осіб, які не можуть на рівних конкурувати на ринку праці. Допомога по безробіттю надасться зі спеціальних страхових фондів у розмірі 50-75% середнього заробітку за останній час протягом певного періоду. По закінченню цього строку в багатьох країнах надається державна допомога в меншому розмірі і, як правило, на основі індивідуального визначення потреб. Одержання допомоги по безробіттю здійснюється за певних умов: сплати внесків до страхового фонду, трудового статусу, періоду чекання, фізичної придатності до праці, реєстрації на біржі праці і ін. При відсутності встановлених умов допомога не виплачується, а отже безробітні залишаються без засобів до існування.
Інакше кажучи, наявна система страхування від безробіття не усуває ні самого безробіття, ні соціальних проблем, які спіткають безробітних. Справа в тому, що в умовах змішаної економіки, так само, як і при капіталізмі вільної конкуренції, діє капіталістичний закон народонаселення, суть якого, як відомо, полягає в тому, що робітниче населення, створюючи нагромадження капіталу, тим самим \ зростаючих розмірах само виробляє засоби, які роблять його відносно надлишковим населенням. В системі змішаної економіки, як і в будь-якому капіталістичному суспільстві, існують три форми безробіття: плинне, яке характеризується періодичною зайнятістю, що набуває поширення в періоди спаду виробництва; приховане (аграрне), яке виникає в результаті розорення дрібних фермерів і неможливості усіх їх знайти роботу; застійне, яке характеризується тривалою відсутністю роботи.
В сучасних умовах в країнах змішаної економіки серед безробітних є чимало інженерно-технічних працівників, службовців, кваліфікованих робітників Досить високий процент безробітних серед жінок та молоді.
Зрозуміло, що відсутність роботи і допомоги по безробіттю породжують проблему бідності. Бідність вимірюється за допомогою прожиткового мінімуму, який існує у вигляді життєвого (фізіологічного) мінімуму та соціального мінімуму. Перший відображає задоволення лише головних фізіологічних потреб та основних послуг. Другий включає задоволення не тільки фізіологічних потреб, а й духовних і соціальних запитів.
Серед проблем соціального захисту населення країн змішаної економіки досить рельєфно проступають проблеми освіти та охорони здоров'я. Справа в тому, що в більшості цих країн переважає платна освіта і медична допомога. Причому плата є настільки високою, що навіть не кожний працюючий може дозволити собі навчання своїх дітей у престижному навчальному закладі чи належне лікування у разі хвороби. Але не всі працюють і не всі одержують допомогу по безробіттю. Тому й не кожен може навчатися і лікуватися.
Важливою проблемою, з якою стикаються суспільства змішаної економіки, є проблема якості навколишнього середовища та якості товарів народного споживання. В гонитві за високими прибутками виробники досить часто порушують екологічне законодавство, забруднюючи навколишнє середовище. Як визнають самі західні вчені, підприємства готові оплачувати негативні наслідки свого господарювання, замість того, щоб оплачувати заходи по і недопущенню.
Це саме стосується і товарів народного споживання. Досить часто вони виявляються не тільки низької якості, а й шкідливим небезпечними для здоров'я людей.
Раніше зазначалося, що однією із цілей державного регулювання, в умовах змішаної економіки є скорочення розриву в доходах членів суспільства. В Японії, наприклад, розрив між доходами найбагатших і найбідніших є найменшим. Проте в багатьох країнах, незважаючи на певні заходи щодо соціального захисту найбідніших верств населення, зберігається істотний розрив між доходами багатих і бідних.