Теорія фінансів (2000)

Фінансове планування об'єктивно необхідний процес у господарській діяльності підприємницьких структур. Воно дає змогу визначити кінцеві результати виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг за відповідних затрат фінансових, трудових і матеріальних ресурсів. Фінансове планування здійснювалося завжди там і тоді, де мав місце виробничий процес.

Фінансове планування пройшло довгий і складний шлях свого розвитку, передусім організаційного змісту. Тривалим був період, коли за умов соціалістичного розвитку фінансове планування було директивним. Ця форма планування не витримала випробування часом. Водночас цей негативний факт мав те позитивне значення, що сприяв переходу фінансового планування на якісно нове наукове підґрунтя, удосконаленню та розширенню методів, засобів і техніки планування.

За своєю суттю фінансове планування в підприємницьких структурах — це сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності. У процесі фінансового планування розв'язується низка завдань, до яких належать:

забезпечення фінансовими ресурсами виробничої та інвестиційної діяльності;

розробка й обґрунтування раціональних фінансових взаємозв'язків між суб'єктами підприємництва, бюджетною системою, банками, іншими фінансовими інститутами;

встановлення та реалізація резервів збільшення прибутку за рахунок ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Для досягнення поставлених завдань фінансовим плануванням застосовуються методи, до числа яких належать нормативний, розрахунково-аналітичний, балансовий і метод економіко-математичного моделювання. Суть нормативного методу фінансового планування полягає в тому, що за основу беруться фінансові нормативи доходів і витрат господарських суб'єктів. До цих нормативів належать норми амортизаційних відрахувань, рентабельності окремих видів товарів, робіт та послуг, обігових коштів, ставки заробітної плати, норми відрахувань до фондів соціального призначення тощо.

Нормативний метод фінансового планування найпрогресивніший і достовірніший, проте його застосування потребує наявності фінансових норм як тих, що централізовано затверджуються державними структурами, так і тих, що приймаються безпосередньо на рівні підприємства. На сьогодні робота з обґрунтування і затвердження норм перебуває на стадії становлення.

Розрахунково-аналітичний метод фінансового планування ґрунтується на фактичних показниках фінансової діяльності у попередні звітні періоди. На першій стадії він потребує глибокого аналізу фінансових показників у минулі роки і період, що минув передпланового року. На основі аналізу встановлюється вихідна база планування. Потім встановлюються фактори, то можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розраховуються індекси та коефіцієнти їхнього впливу.

На основі базових показників, а також коефіцієнтів, що характеризують зміни умов діяльності підприємства, та показників темпів зростання діяльності підприємства в усіх видах підприємництва розраховуються фінансові показники на плановий період. Зазначений метод фінансового планування досить трудомісткий і потребує значної аналітичної роботи, проте на сьогодні він є найреальнішим щодо застосування.

Балансовий метод фінансового планування є заключним етапом. Його суть полягає в тому, що повинна бути досягнута збалансованість між доходами та витратами на підприємстві. Без цього фінансове планування не може використовуватися.

За нинішніх умов усе частіше застосовується метод економіко-математичного моделювання. Він ґрунтується на тому. що розробляється точна математична модель фінансової діяльності підприємства в плановому періоді. Цей метод дає змогу розраховувати декілька варіантів плану за допомогою змінних вхідних показників і відшуковувати оптимальні рішення. Метод економіко-математичного моделювання є перспективним щодо практичного застосування.

Кінцевим результатом фінансового планування є розробка фінансового плану підприємства. Він ще називається балансом доходів і видатків підприємства. За умов ринкової економіки, як правило, фінансовий план є складовою загального планового документа — бізнес-плану.

Фінансовий план підприємства — це документ, який розробляється і затверджується керівними органами, він відображає усі джерела надходження фінансових ресурсів і напрямки їхнього використання.

Так, якщо підприємству не вистачає власних доходів, то в фінансовому плані передбачається одержання банківських кредитів, позичок, доходів від випуску цінних паперів тощо. У витратах передбачається також повернення кредитів і сплата процентів за користування ними, інші витрати.

Форма фінансового плану (балансу доходів і видатків) підприємства є такою (див. стор. 253).

Показники фінансового плану дають досить вичерпну інформацію щодо результатів діяльності підприємницької структури, джерел формування фінансових ресурсів і напрямків їх використання. Проте між статтями доходів і витрат є функціональна та змістовна залежність і взаємозв'язок.

Так, наприклад, амортизаційні відрахування повинні використовуватися на фінансування капітальних вкладень. Платежі до бюджету можуть мати своїм джерелом лише прибуток підприємства тощо. Для відображення цього взаємозв'язку складається перевірочна таблиця до фінансового плану. Вона ще мас назву шахматної. Фінансовий план розробляється на один рік із розбивкою за кварталами.

За умов ринкової економіки важливе значення має розробка фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності. Розробка фінансової стратегії — важливий етап фінансового прогнозування. Він передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Фінансове прогнозування має за мету вивчення фінансових можливостей підприємства на перспективу з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Воно передбачає розробку альтернативних варіантів досягнення тих чи інших фінансових показників,

Фінансове прогнозування потребує глибокого вивчення фінансової ситуації за певний проміжок часу на підприємстві, обробки значних обсягів інформації та розробки економіко-математичних моделей.