Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

Різноманітні форми міжнародного кредиту у загальних рисах можна класифікувати за кількома головними ознаками, які характеризують окремі сторони кредитних відносин.

За джерелами розрізняють внутрішнє, іноземне та змішане кредитування і фінансування зовнішньої торгівлі. Вони тісно взаємопов'язані й обслуговують усі стадії руху товару від експортера до імпортера, у т.ч. за кордоном, а також використання товару імпортером у процесі виробництва та споживання. Чим ближчий товар до реалізації, тим сприятливіші, як правило, для позичальника умови міжнародного кредиту.

За призначенням залежно від того, яка зовнішньоекономічна угода покривається за рахунок позикових засобів, виділяють:

• комерційні кредити, безпосередньо пов'язані із зовнішньою торгівлею та послугами;

• фінансові кредити, що використовуються на будь-які інші цілі, у т.ч. прямі капіталовкладення, будівництво інвестиційних об'єктів, придбання цінних паперів, погашення зовнішньої заборгованості, валютну інтервенцію;

• «проміжкові» кредити, призначені для обслуговування змішаних

форм вивозу капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт.

За видами кредити діляться на: товарні (в основному надаються експортерами своїм покупцям) і валютні (видаються банками у грошовій формі). Часто валютний кредит є однією з умов комерційної угоди щодо поставки обладнання і використовується для кредитування місцевих затрат на будівництво об'єкта на базі імпортного обладнання.

За валютою позики розрізняють міжнародні кредити, що надаються у валюті країни-позичальника чи країни-кредитора, у валюті третьої країни, а також у міжнародній обліковій валютній одиниці, що грунтується на валютному «кошику» (СДР, ЕКЮ і т.д.).

За термінами міжнародні кредити поділяються на:

•короткострокові - до 1 року, іноді до 18 місяців (надкороткостро-кові — до 3 місяців, тижневі, одноденні);

• середньострокові - від 1 року до 5 років;

• довгострокові - понад 5 років.

У багатьох країнах середньостроковими вважаються кредити до 7 років, а довгостроковими - понад 7 років. Короткостроковий кредит звичайно забезпечується оборотним капіталом підприємців і використовується у зовнішній торгівлі, в міжнародному платіжному обороті, обслуговуючи неторгові, страхові та спекулятивні угоди. Довгостроковий міжнародний кредит призначений звичайно для інвестицій в основні засоби виробництва, обслуговує до 85% експорту машин і комплексного обладнання, нові форми міжнародних економічних відносин (великомасштабні проекти, науково-дослідні роботи, впровадження нової техніки). Якщо короткостроковий кредит пролонгується (продовжується), то він стає середньо-, а інколи і довгостроковим. У процесі трансформації короткострокових кредитів у середньо- та довгострокові активно бере участь держава, виступаючи як гарант.

З погляду забезпечення кредити можуть бути бланкові та забезпечені.

Забезпеченням звичайно служать товари, товаророзпорядчі та інші комерційні документи, цінні папери, векселі, нерухомість і цінності. Застава товару для отримання кредиту здійснюється у трьох формах: тверда застава (певна товарна маса віддається у заставу на користь банку); застава товару в обороті (враховується залишок товару відповідного асортименту на певну суму), застава товару у переробці (із заставленого товару можна виготовлювати вироби, не передаючи їх у заставу банкові)

Бланковий кредит видається під просте зобов'язання позичальника погасити його у певний строк Звичайно документом за цим кредитором служить соло-вексель з одним підписом позичальника Різновидами бланкових кредитів є контокорент і овердрафт

З погляду техніки надання розрізняють фінансові (готівкові) кредити, що зараховуються на рахунок позичальника у його розпорядження, акцептні кредити у формі акцепту тратти імпортером чи банком; депозитні сертифікати; облігаційні позики, консорціальні кредити і т д Залежно від того, хто виступає кредитором, кредити поділяються на

1) приватні, надані фірмами, банками, іноді посередниками (брокерами);

2) урядові;

3) змішані, у яких беруть участь приватне підприємство та держава;

4) міждержавні кредити міжнародних і регіональних валютно-кредитних і фінансових організацій

Фірмовий комерційний кредит -це позика, що надається фірмою, звичайно експортером однієї країни імпортеру іншої країни у вигляді відстрочки платежу за продані товари;

комерційний кредит у зовнішній торгівлі поєднується з розрахунками за торговими операціями Строки фірмових кредитів різні (звичайно до 2-7 років) Вони визначаються умовами кон'юнктури світових ринків, видом товарів та іншими чинниками 3 розширенням експорту машин і складного обладнання чітко окреслилась тенденція до продовження їх строків Фірмовий кредит, як правило, оформляється векселем або надається за відкритим рахунком.

Вексельний кредит передбачає, що експортер, уклавши угоду про продаж, виставляє переказний вексель (тратту) на імпортера, який, отримавши комерційні документи, акцептує його, тобто дає згоду на оплату у вказаний на ньому термін

Кредит за відкритим рахунком надається шляхом угоди між експортером та імпортером, за яким постачальник записує на рахунок покупця (як його борг) вартість проданих і відвантажених товарів, а імпортер зобов'язується погасити термін у встановлений термін. Кредит за відкритим рахунком практикується під час регулярних поставок товарів із періодичним погашенням заборгованості у середині чи в кінці місяця.

Різновидом фірмових кредитів є авансовий платіж імпортера (аванс покупця), який під час підписання контракту надається імпортером іноземному постачальникові звичайно у розмірі 10-15% вартості замовлених машин, обладнання, суден Аванс покупця є однією з форм кредитування експорту й одночасно засобом забезпечення зобов'язання іноземного покупця, оскільки імпортер повинен прийняти замовлений товар. У відносинах із країнами, що розвиваються, фірми-імпортери промислове розвинутих країн використовують аванси покупця для вивозу сільськогосподарської продукції з цих країн

Банківські кредити. Банківське кредитування експорту та імпорту здійснюється у формі позик під заставу товарів, товарних документів, векселів, а також обліку тратт. Іноді банки надають великим фірмам-експортерам, з якими вони тісно пов'язані, бланковий кредит, тобто кредит без формального забезпечення.

У міжнародній торгівлі банківські кредити мають переваги над фірмовими. Вони дають змогу одержувачу вільніше використовувати кошти на купівлю товарів, звільняють його від необхідності звертатися за кредитом до фірм-постачальників, здійснювати з ними розрахунки за товари готівкою за рахунок банківського кредиту. Залучаючи державні кошти і застосовуючи гарантії, приватні банки нерідко надають експортні кредити на 10-15 років за ставками, нижчими від ринкових. Однак банки, як правило, обмежують використання кредиту межами своєї країни і нерідко ставлять умови про витрачання його на певні цілі, наприклад, на купівлю товарів у фірм, у яких вони зацікавлені. При цьому банківський кредит набуває властивостей фірмового кредиту. Банківський кредит надається банками, банкірськими домами, іншими кредитними установами.

Для координації операцій із кредитування зовнішньоекономічних операцій, мобілізації великих кредитних ресурсів і рівномірного розподілу ризику банки організовують консорціуми, синдикати, банківські пули. Банки надають експортні та фінансові кредити.

Експортний кредит -це кредит, що видається банком країни-експортера банкові країни-імпортера для кредитування поставок машин, обладнання та інших інвестиційних товарів. Банківські кредити видаються грошима і мають «зв'язаний» характер, оскільки позичальник зобов'язаний використовувати позику тільки для купівлі товарів у країні-кредиторі. Однією з форм кредитування експорту банками з 60-х років став кредит покупцеві (на 5-8 і більше років).

Фінансовий кредит дозволяє закуповувати товари на будь-якому ринку і, отже, на максимально вигідних умовах. Часто фінансовий кредит не пов'язаний з товарними поставками і призначений для, наприклад, погашення зовнішньої заборгованості, підтримки валютного курсу, поповнення авуарів (рахунків) в іноземній валюті.

Великі банки надають акцептний кредит у формі акцепту тратти. Експортер договорюється з імпортером, що платіж за товари буде здійснений через банк шляхом акцепту тим виставлених експортером тратт.

Однією з форм кредитування експорту є акцептно-рамбурсний кредит, що грунтується на поєднанні акцепту векселів експортера банком третьої країни і переказі (рам-бурсуванні) суми векселя імпортером банкові-акцептанту.

Проміжною формою між фірмовим і банківським кредитом у деяких країнах (наприклад, у Великобританії, ФРН, Нідерландах, Бельгії) є брокерський кредит. Як і комерційний кредит, він має відношення до товарних угод і водночас до банківського кредиту, оскільки брокери звичайно позичають кошти у банків. Брокерська комісія становить 1/50 - 1/32 суми угоди. Брокерські фірми у Великобританії об'єднані в асоціацію. Брокери володіють інформацією про світові ринки. Окрім здійснення кредитних операцій, вони надають гарантії щодо платоспроможності покупців. Проте сьогодні роль брокерських кредитів у зовнішній торгівлі зменшилась.

Однією з форм довгострокового приватного міжнародного кредиту є емісія цінних паперів.

міжнародних

інвестиційного