Організація маркетингової політики на підприємстві (2004)

Кожне суспільство зі спеціалізацією виробництва вимагає змін і постійно наражається на проблеми, пов'язані з реалізацією продукції і пошуком відповіді на запитання: «Що і скільки виробляти?», «Як проінформувати про процеси споживачів?», «Який рівень цін необхідно встановити?»

Нині багато дослідників вважає, що в Україні маркетинг з'явився - наприкінці 1980-х pp. — на початку 1990-х pp. Саме в цей період поняття «маркетинг» стрімко увійшло в застосування в українській мові. Наявність служби маркетингу на підприємстві стала розглядатись як стандарт ринкового мислення сучасного керівника.

Такий стан речей не міг не радувати тих, хто вже наприкінці 1970-х pp. почав, нехай фрагментарно, займатись питаннями маркетингової політики в практичному аспекті. Сьогодні складно повірити в те, що саме тоді на більшості конверсійних підприємств директивно створювались служби вивчення кон'юнктури ринку та реклами. Ідеологія радянських часів була такою, що поняття «маркетинг» вважалось буржуазним, а тому вживати цей термін було не прийнято.

На даному етапі наукового розвитку маркетинг визначається як процес планування та втілення задуму, ціноутворення, просування й реалізації ідей, продукції та послуг за допомогою обміну, що дозволяє досягнути мети окремим особам й організаціям.

Ніколи не варто забувати, що сила маркетингу в його комплексності. Елементи маркетингу — як літери алфавіту, і якщо спробувати вилучити з абетки хоча б одну літеру, то це призведе до того, що книга складно читатиметься або стане зовсім незрозумілою. Так само відмова хоча б від одного елемента маркетингу зробить його неефективним або збитковим заняттям.

Сам по собі маркетинг не панацея. Різні невдачі постають, наприклад, через такі причини:

недооцінка потреби в стартовому капіталі — наслідок помилок в оцінці швидкості обороту фінансових коштів, невиправданого заниження витрат, занадто оптимістичного прогнозу обсягу майбутнього продаж}';

недостатнє дослідження ринку, що призводить, зокрема, до невірно обґрунтованих і недостатньо повних вимог до споживчих властивостей і технічних параметрів продукції;

нестача компетентності й відсутність досвіду в справі, якою займається підприємець;

необізнаність в основах управління фінансами, що призводить до заморожування коштів у дебіторській заборгованості, недотримання кошторисів витрат, невиправданого звернення до кредитів;

слабке володіння мистецтвом міжособового спілкування й іншими навиками управління.

Найповніше сутність маркетингу відображає афоризм: «Розробляти та продавати продукцію товарів, які безперечно купуватимуть, а не прагнути нав'язати людям те, що вдалося зробити».

У посібнику головна увага приділяється практичним аспектам діяльності. Загальнотеоретичні положення подаються на рівні базових понять. Наводиться низка прикладів — авторських розробок, що вже апробовані або запроваджуватимуться на деяких українських підприємствах чи є можливими варіантами вирішення завдань, що стоять перед підприємцями.