Бухгалтерський облік (1998)

А.8.3. Побудова рахунків за принципом двоїстості.

Поділ рахунків на активні та пасивні

а) Арифметична система

Кожне господарство як сукупність можна, як уже зазначалося, на будь-яку дату визначити з допомогою двоїстого узагальнення в застиглому стані. При цьому кожний господарський факт — явище або процес — його стан, незалежно від того, до якого аспекту господарювання — активу чи пасиву — воно належить, обов'язково буде зафіксовано на рахунку під своєю назвою. Отже, якщо підсумувати залишки всіх рахунків, на яких відображені господарські факти, шо належать до активу, одержимо суму, що дорівнює активу. Аналогічно, якщо підсумувати залишки всіх рахунків, на яких обліковані господарські факти, що належать до джерел їх формування, пасив, знову матимемо суму, що дорівнює балансу. Це означає, що між балансом і рахунками бухгалтерського обліку існує прямий зв'язок.

Отже, рахунки, на яких обліковуються господарські факти (явища і процеси), що належать до активу, називаються активними. Рахунки, на яких обліковуються господарські факти (явища або процеси), що належать до пасиву, називаються пасивними. Це означає, що назва рахунку (активний чи пасивний) залежить від того, до якого аспекту групування належить відповідний господарський факт — явище або процес.



б) Алгебраїчна система Поняття «Дебет» і «Кредит»

У бухгалтерських рахунках рух (у розумінні зменшення або збільшення) господарських фактів — явищ і процесів, тобто збільшення чи зменшення засобів (або права на власність) відображається відокремлено.

Роздільне відображення цих процесів необхідне для того, щоб за кожним господарським фактом — явищем або процесом — просто й швидко можна було б дістати дані про кількість і вартість, наприклад, матеріалів, які надійшли чи вибули, або інших засобів господарювання. Такі дані потрібні для оперативного керівництва, проведення оперативного контролю чи аналізу.

Роздільний облік руху господарських фактів — явищ або процесів — зумовив необхідність ведення рахунків двобічної форми.

У найпростішій формі двобічний рахунок наведено в табл. А.8.2. Лівий бік такого рахунку прийнято називати дебетом, правий — кредитом.

З методичних міркувань та з навчальною метою двобічну форму рахунку спрощено зображують у такому вигляді (табл. А.8.3).



У підручниках та економічній літературі термін «дебет» означає (від лат. debet) — винен, «кредит» — (від лат. credit) — вірити. Назву рахунка пишуть посередині таблиці.

На практиці використовують також однобічну (табл. А.8.4) та багатографову, багатоколонкову форми (табл. А.8.5) рахунків.

Терміни «дебет» і «кредит» у їх первісному значенні («винен» і «вірити») застосовували досить давно. Нині це лише поняття, які означають певний характер змін у активних і пасивних рахунках, тобто це умовні технічні терміни для позначення характеру операції на рахунках в алгебраїчному їх значенні.

Поняття «дебет» і «кредит» у балансовій інтерпретації унаочнюють схеми А.8.1 та А.8.2.



Оскільки сума активу дорівнює сумі пасиву, то значення «Дебет» і «Кредит»- згідно із законом рівності праворуч і ліворуч мають визначати різні математичні дії (схема А.8.2).

Як видно зі схеми, в усіх рахунках незалежно від їх характеру (активні чи пасивні) ліворуч до них записують обороти дебету, а праворуч — обороти кредиту. Зауважимо, що активні рахунки містяться з лівого боку балансової рівності і в них із самого початку зміну в бік збільшення домовилися визначати терміном «дебет», причому так роблять і досі. Навпаки, термін «кредит» в активних рахунках відповідав і досі відповідає зменшенню.

Історично склалося так, що залишки на схемах в активних рахунках записували на боці дебету, а в пасивних — на боці кредиту. Тому активні та пасивні рахунки мають структуру, що її ілюструють відповідно схеми А.8.3 та А.8.4.



Як бачимо зі схем, активний і пасивний рахунки мають різну, точніше протилежну, будову. Ця будова зумовлена змістом облікованих на них господарських фактів — явищ або процесів — і будовою балансу, оскільки за законами математики подвійність господарських фактів, відбита у балансі, підпорядкована закону рівності.