Теорія бухгалтерського обліку (2001)

7.1. Облік процесу праці та її оплати

У ході використання коштів та матеріальних засобів підприємства, які перебувають у безперервному русі внаслідок проведення господарських операцій, здійснюються господарські процеси. Вони є найважливішими об'єктами бухгалтерського обліку і відображають господарську діяльність кожного підприємства. Під господарським процесом розуміють сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконання певного господарського завдання.

Здійснення будь-якого господарського процесу обов'язково пов'язане із застосуванням праці та її оплатою. Облік цього процесу має забезпечити контроль за використанням праці, рівнем її оплати, здійсненням розрахунків з робітниками і службовцями. Зрозуміло, що саме цей облік потребує особливої точності, оскільки він зачіпає матеріальні інтереси людей.

На більшості підприємств застосовують відрядну та почасову форми оплати праці. За відрядної форми оплата нараховується згідно з установленими розцінками за кількість виготовленої продукції чи обсяг виконаних робіт. За почасової форми оплата нараховується за відпрацьований час, виходячи із затвердженого посадового окладу.

Усі дані первинних документів, що в них відображено затрати праці та нараховану оплату її, групують окремо за прізвищами працівників з тим, щоб підрахувати оплату кожному, а також за напрямами витрат відповідно до процесів, за виконання яких було нараховано оплату. Це дає можливість віднести нараховану оплату на витрати саме того виробництва, з яким її пов'язано.

У бухгалтерському обліку розрахунки з оплати праці фіксуються на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці». Це пасивний рахунок. На кредиті цього рахунка відображають нараховану оплату, установлені доплати, премії та інші виплати, а на дебеті відображають суми встановлених утримань та фактичних виплат заробітної плати. Сальдо за вказаним рахунком є кредитовим і показує заборгованість підприємства робітникам і службовцям з оплати праці. Чинними положеннями передбачено, що на суму нарахованої оплати всі підприємства в обов'язковому порядку здійснюють установлені законом нарахування (на створення пенсійного фонду, на соціальне страхування, збір на випадок безробіття). Ці нарахування є додатковими витратами підприємства і їх відносять на витрати тих виробництв і господарств, на які було віднесено нараховану базову оплату праці. При цьому на суму вказаних нарахувань у пенсійний фонд та на соціальне страхування і на суму збору на випадок безробіття кредитують рахунок 65 «Розрахунки зі страхування».

Як один із різновидів нарахувань на заробітну плату можна розглядати створення резерву на оплату відпусток. У зв'язку з нерівномірністю надання відпусток протягом року підприємствам дозволяється створювати резерв, що дає можливість відносно рівномірно включати цю оплату у витрати виробництва і запобігати тим самим суттєвим раптовим коливанням рівня собівартості продукції та величини одержуваних прибутків.

Резерв підприємство розраховує самостійно і в кінці року під час проведення загальної інвентаризації уточнює його.

Облік такого резерву ведуть на рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». Щомісячно за його створення дебетують рахунки 23 «Виробництво», 15 «Капітальні інвестиції», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та ін. і кредитують рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів». На дебеті цього рахунка відображають використання резерву за призначенням, тобто записують суми оплати, нарахованої робітникам за час відпустки. її відносять не на витрати відповідного виробництва, а на рахунок раніше створеного резерву, дебетуючи рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» і кредитуючи рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці».

Із нарахованої заробітної плати здійснюють утримання, які передбачені чинним законодавством, воно ж визначає і відповідну величину цих утримань. До них відносять: прибутковий податок з громадян, стягнення за виконавчими листами (аліменти та ін.), відрахування в пенсійний фонд та на соціальне страхування. Усі види утримань відображають на дебеті рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці».

Виплата заробітної плати відображається на дебеті рахунка 66 «Розрахунки з оплаті праці» і кредиті рахунка ЗО «Каса». Заробітна плата виплачується робітникам і службовцям протягом трьох повних робочих днів. Своєчасно не одержана працівником заробітна плата називається депонованою і обліковується на окремому субрахунку рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці».

Відображення операцій з оплати праці та пов'язаних із нею розрахунків і становить основний зміст нього процесу (рис. 7.1). Розглянемо конкретні приклади виконання головних його операцій.



Нараховуємо оплату праці за поточний місяць:

робітникам основного виробництва — 20000 грн.

робітникам, що зайняті виправленням браку — 8000 грн.

загальновиробничому персоналу підприємства — 4000 грн.

усього 32000 грн.

Указана операція має бути записана на кредит рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» — 32 000 грн. і дебет рахунків: 23 «Виробництво» — 20 000 грн., 24 «Брак у виробництві» — 8000 грн., 91 «Загальновиробничі витрати» — 4000 грн. Відтак указані суми показують виникнення заборгованості підприємства (за кредитом рахунка 66) і збільшення витрат підприємства (за дебетом відповідних рахунків).

На вказану суму заробітної плати проводимо належні нарахування:

у Пенсійний фонд та на соціальне страхування — 11520 грн. (на основне виробництво відносять 7200 грн., на суму браку у виробництві — 2880 грн., на загальновиробничі витрати — 1440 грн.). Цю операцію записують на дебет рахунків 23, 24, 91 із кредиту рахунка 65 «Розрахунки зі страхування». Вказаний запис збільшує витрати підприємства та створює заборгованість його перед Пенсійним фондом та органами соціального страхування. Кошти Пенсійного фонду зосереджуються державою для централізованої виплати пенсій, тоді як кошти, призначені на соціальне страхування, значною мірою можуть використовуватися на самому підприємстві: для нарахування допомоги за тимчасовою непрацездатністю, допомоги на новонароджених, допомоги напоховання, придбання путівок на лікування та оздоровлення та ін. За використання цих коштів на вказані цілі дебетують рахунок 65 «Розрахунки зі страхування» і кредитують рахунок 66 «Розрахунки з оплати праці». За переказування заборгованості Пенсійному фондові та органам соціального страхування дебетують рахунок 65 «Розрахунки зі страхування» і кредитують рахунок 31«Рахунки в банках».

Обчислюємо утримання з працівників підприємства у фонд пенсійного забезпечення та фонд соціального страхування у встановлених розмірах (2 000) грн. Ця операція відображається на дебеті рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» і кредиті рахунка 65 «Розрахунки зі страхування».

Проводимо нарахування збору на випадок безробіття (фонд сприяння зайнятості) — усього 480 грн. (на основне виробництво — 300 грн., брак у виробництві — 120 грн., на загальновиробничі витрати — 60 грн.). Указану операцію відображаємо на дебеті рахунків 23, 24, 91 і кредиті рахунка 65 «Розрахунки зі страхування».

Обраховуємо резерв на оплату відпусток (5%) — 1400 грн., у т. ч. на заробітну плату робітників основного виробництва — 1000 грн., на заробітну плату робітників, що зайняті усуненням виробничого браку — 40 грн., на заробітну плату загальновиробничого персоналу — 360 грн. Цю операцію треба відобразити на дебеті рахунків 23, 24, 91 і кредиті рахунка 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

Резерв для виплат заробітної плати загальновиробничому. адміністративно-управлінському персоналу і службовцям та персоналу, зайнятому збутом, створюється також, хоч на час відпустки для виконання їхніх обов'язків не залучаються сторонні особи, оскільки створюваний резерв сприяє порівнянню доходів звітного періоду з витратами, що їх було здійснено для отримання цих доходів.

Утримуємо з нарахованої заробітної плати прибутковий податок з громадян — 3000 грн. та за виконавчими листами — 100 грн. Ця господарська операція відображається на дебеті рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці», кредиті рахунка 64 «Розрахунки за податками й платежами» (3000 грн.)та кредиті рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями» (100 грн.).

Унаслідок цієї операції зменшується заборгованість підприємства перед робітниками і службовцями і виникає заборгованість перед бюджетом (3000 грн.) та іншими особами (одержувачами аліментів тощо).

Утримуючи зі своїх працівників податок і переказуючи його до бюджету, підприємство виконує доручення держави. У такому самому порядку підприємство виконує рішення судових органів, а також згідно з виконавчим листом утримує в належному розмірі із заробітної плати платника відповідні кошти на користь одержувача аліментів.