Теорія бухгалтерського обліку (2001)

Необхідним елементом здійснення основних господарських процесів є наявність та належне використання відповідних засобів праці. Підкреслюючи їхнє значення у виробничому процесі Ф. Енгельс указував, що економічні епохи відрізняються одна від іншої не тим, що виробляли, а чим виробляли, які використовували засоби праці. Вони становлять матеріально-технічну базу кожного підприємства.

Головна частина засобів праці, виходячи з їхнього значення та питомої ваги в загальній сумі засобів підприємства, одержала назву основних засобів. До них належать об'єкти (машини, обладнання, будівлі, споруди, транспортні засоби та ін.) зі строком їх використання понад один рік.

Бухгалтерський облік таких об'єктів здійснюється на рахунку 10 «Основні засоби» за їхньою первісною вартістю, яка складається з витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, реконструкцією, модернізацією та іншим їх поліпшенням. Рахунок 10 «Основні засоби» є активним, на його дебеті відображають надходження основних засобів, а на кредиті — їх вибуття.

На вказаному рахунку відображають також індексацію (переоцінку) основних засобів, що проводиться згідно з рішенням уряду.

Після надходження основних засобів їх оприбутковують на дебеті рахунка 10 «Основні засоби» і кредиті рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Цей запис відображає збільшення основних засобів на суму тих витрат, що були здійснені на їх придбання, транспортування та встановлення. Отже, на суму оприбуткованих основних засобів підприємства збільшуються його засоби і на таку саму суму списуються капітальні інвестиції.

Характерною рисою основних засобів є те, що вони використовуються протягом тривалого періоду, зберігаючи свою натуральну форму і в процесі використання переносять свою вартість частинами у вигляді зносу.

Величина зносу основних засобів визначається централізовано в законодавчому порядку у вигляді норм амортизації, які встановлюються в процентах до вартості основних засобів. Нараховану щомісяця суму амортизації відносять на витрати тих виробництв, де використовувались основні засоби (на дебет рахунків 23, 24, 39, 91—94 та ін. з кредиту рахунка 13 «Знос необоротних активів»).

Одночасно обліковують на вказану суму знос основних засобів, відображаючи на рахунку 13 суму зносу основних засобів за цей період. Такий порядок дає можливість відобразити вартість наявних основних засобів за двома оцінками: за їхньою первісною вартістю (за рахунком 10) та за їхньою реальною, залишковою вартістю, котру визначають як різницю між первісною вартістю і сумою нарахованого зносу.

Слід зазначити, що в балансі підприємства основні засоби відображаються окремо за їхньою балансовою вартістю, сумою нарахованого зносу і залишковою вартістю. Останню і включають у підрахунок балансу, а інші показники мають довідковий характер.

Таким чином, наявність у бухгалтерському обліку рахунка 13 «Знос необоротних активів» дає можливість не зменшувати первісної вартості основних засобів (облікованих на рахунку 10 «Основні засоби») у міру передавання їхньої вартості, а відображати цей процес окремо на вказаному рахунку. Цей рахунок є регулюючим до рахунка 10 «Основні засоби». Рахунок 13 «Знос необоротних активів» є пасивним, на кредиті його відображають суму нарахованого зносу, а на дебеті — його списання за вибуття основних засобів.

Іншу частину засобів праці, які мають допоміжний характер (бібліотечні фонди, малоцінні предмети зі строком використання понад один рік, тимчасові споруди, інвентарна тара, предмети прокату тощо), обліковують спрощено на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». На ці об'єкти також нараховується знос, а в балансі підприємства їх відображають у складі основних засобів.

Певну частину засобів праці становлять малоцінні та швидкозношувані предмети, які використовують у господарській діяльності підприємства не більше одного року. їх відносять до оборотних засобів і обліковують на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети». Ці предмети списують на відповідні витрати в момент їх передавання в експлуатацію. Водночас підприємство повинно забезпечити контроль за строками їх використання. У разі повернення на склад з експлуатації таких предметів, коли вони придатні для дальшого використання, їх оприбутковують на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» і кредиті рахунка 71 «Інший операційний дохід».