Сучасні економічні системи (2006)

Тенденції зближення господарських механізмів капіталізму та соціалізму зумовлюються двома групами чинників. По-перше, тими тенденціями, що мають місце в продуктивних силах та виробничих відносинах як складових економічної системи кожного способу виробництва По-друге, тенденціями розвитку самих господарських механізмів як відносно самостійних елементів економічної системи.

Будучи системою основних форм, методів та важелів використання економічних законів, розв'язання суперечностей суспільного виробництва, реалізації відносин власності, розвитку основної продуктивної сили суспільства, формування ефективних стимулів до праці та узгодження економічних інтересів основних класів і соціальних груп суспільства, господарський механізм в кожний даний момент повинен відповідати потребам розвитку продуктивних сил і виробничих відносин в цілому та їхніх складових Тобто потребам розвитку засобів виробництва та робочої сили як складових продуктивних сил і техніко-економічних, організаційно-економічних та соціально-економічних відносин як складових виробничих відносин.

Оскільки, як вже зазначалося вище, в продуктивних силах і виробничих відносинах сучасного капіталізму й соціалізму мають місце тенденції до зближення, то ці ж самі тенденції неминуче виникають і в надрах господарського механізму.

На підтвердження сказаного наведемо такий приклад. Як елемент продуктивних сил робоча сила характеризується такими параметрами як кількість працівників, рівень їх освіти, кваліфікації, фізичний, моральний, психологічний стан тощо. Ці параметри при певному рівні розвитку техніки і певних відносинах власності можуть цілком відповідати суспільним потребам. Але зі зміною рівня техніки або зміною відносин власності може виникнути потреба зміни якісних та кількісних характеристик означених параметрів. Щоб її реалізувати, необхідно буде застосувати певну систему форм, методів, важелів використання економічних законів, яка забезпечить робочій силі нові функціональні риси - більшу (меншу) кількість, більш високу кваліфікацію, освіту і т. ін. Саме завдяки використанню господарського механізму (форм, методів, важелів) відбудеться зміна параметрів робочої сили та сформуються можливості для її взаємодії з обома складовими суспільного способу виробництва - продуктивними силами як цілим і виробничими відносинами.

Зрозуміло, що ступінь зближення господарських механізмів економічних систем капіталізму та соціалізму стовідсотково не відповідає тим змінам, що мають місце у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Будучи відносно самостійним елементом економічної системи, господарський механізм має свої власні тенденції розвитку, а тому й зміни його можуть в одних випадках випереджати ступінь змін в продуктивних силах і виробничих відносинах, а в інших - відставати від них Відносна самостійність господарського механізму як сукупності конкретних управлінських форм виробничих відносин та продуктивних сил створює передумови для свідомого впливу на ці форми на рівні окремого підприємства, галузі, країни, а також на міждержавному рівні, а отже, і для їх взаємного запозичення різними економічними системами.

Скажімо, починаючи з часів правління президента Ф.Рузвельта, СІЛА, та інші країни активно застосовують форми й методи управління, притаманні економічній системі соціалізму. В свою чергу, соціалістичні країни, в тому числі і СРСР, не відмовлялися від тих нововведень, які започатковували країни з ринковою економікою і які (нововведення) цілком придатні для використання в будь-якому товарному виробництві Наприклад, ще на початку минулого століття, оцінюючи систему Тейлора як систему видавлювання поту, В. І. Ленін відзначав її позитивні сторони і бачив можливість застосування окремих її елементів в процесі соціалістичного будівництва.

Причому означені взаємозапозичення елементів різних господарських механізмів можуть мати місце як у сфері власне виробництва, так і в сферах розподілу, обміну та споживання.

Як відомо, однією із основних функцій господарського механізму будь-якої економічної системи є функція пізнання та використання економічних законів, з'ясування передумов, за яких ці закони діють.

Хоча в межах капіталізму й соціалізму діє своя система економічних законів, проте в кожній з цих систем є закони, притаманні як капіталізму, так і соціалізму. Одним із таких законів є закон вартості, зміст якого полягає в тому, що вартість товару визначається суспільно необхідними затратами праці, а обмін товару на товар відбувається на засадах еквівалентності, рівності. Сьогодні в кожній із економічних систем застосовуються різноманітні способи, форми та методи, призначення яких полягає в тому, щоб забезпечити більш повну еквівалентність при обміні товару на товар. Щоправда, такий механізм поки що не вдається виробити, наприклад, для еквівалентного обміну між промисловістю і сільським господарством, між продавцями робочої сили та її покупцями при капіталізмі. Про це свідчить і наша, вітчизняна, дійсність.

Зближення господарських механізмів відбувається не тільки по лінії пізнання та використання економічних законів капіталістичного і соціалістичного способів виробництва в цілому, але (й по лінії пізнання і використання законів кожної складової означених способів виробництва - продуктивних сил і виробничих відносин. Це зближення особливо помітне по лінії економічних законів розвитку продуктивних сил. Оскільки система економічних законів знаходить своє вираження в системі економічних категорій, то на поверхні означених суспільств зближення таких функцій господарських механізмів, як пізнання економічних законів, знаходить свій прояв у економічних категоріях товар, споживна вартість, вартість, ціна, собівартість, прибуток, заробітна плата, робоча сила, амортизація тощо.

Тенденції зближення господарських механізми* сучасних економічних систем мають місце і по лінії реалізації такої функції, як розв'язання соціально-економічних суперечностей. В кожній існуючій нині економічній системі господарський механізм використовується для пом'якшення (при капіталізмі) або розв'язання (при соціалізмі) передусім суперечностей між продуктивними силами та виробничими відносинами, а також основної суперечності відповідного способу виробництва Причому в кожній економічній системі використовуються практично одні і ті ж форми та методи. Так, при соціалізмі, щоб пом'якшити суперечність між продуктивними силами та виробничими відносинами, тобто, щоб привести виробничі відносини у відповідність з продуктивними силами, використовуються такі форми, як демократизація відносин власності, розширення управлінських функцій трудових колективів, стимулювання більш інтенсивної праці тощо. Це саме спостерігаємо і в капіталістичних країнах, коли виробничі відносини перестають відповідати рівневі та характеру продуктивних сил. Наприклад, посилення економічної ролі держави, впровадження програмування та прогнозування, розвиток державного підприємництва і т. ін. - все це форми пом'якшення суперечностей між продуктивними силами та виробничими відносинами.

Як відомо, однією із основних функцій господарського механізму є реалізація відносин власності. Господарський механізм покликаний забезпечити економічну реалізацію власності на засоби виробництва, тобто забезпечити певну економічну винагороду - прибуток, доход тощо. В існуючих нині економічних системах спостерігається удосконалення господарського механізму саме з метою збільшення економічного виграшу від володіння засобами виробництва. В умовах капіталізму це проявляється в зростанні прибутків, передусім власників великого капіталу. При соціалізмі більш повна реалізація відносин власності знаходить свій прояв головним чином у зростанні заробітної плати і виплат та пільг із суспільних фондів споживання. Зрозуміло, що в умовах перехідного періоду від капіталізму до соціалізму, коли існує багатоукладна економіка, окремі члени суспільства можуть привласнювати й частину прибутку внаслідок володіння трудовою приватною власністю та цінними паперами.

Не можна не сказати і про зближення господарських механізмів різних економічних систем і по лінії забезпечення всебічного розвитку людини як біологічної та соціальної істоти. Під впливом розвитку продуктивних сил кожна економічна система, звичайно з врахуванням її соціальної природи, багато робить для того, аби поглиблювалися економічні умови життєдіяльності всіх членів суспільства, зростав їх доступ до освіти, охорони здоров'я, науки та культури. Іншими словами, сьогодні господарський механізм в кожній економічній системі використовується для більш повного узгодження інтересів усіх членів суспільства, оскільки без цього неможливий швидкий розвиток продуктивних сил та історичний прогрес даного суспільства.

На основі викладеного можна зробити висновок про те, що сучасні економічні системи при всіх к відмінностях мають багато спільних рис. І ці риси дедалі повніше проявляють себе в усіх складових кожної економічної системи - продуктивних силах, виробничих відносинах та господарському механізмі. Причому ці риси все більше відходять від тих, що притаманні економічній системі капіталізму, і наближаються до тих, що властиві соціалізму. Знання закономірностей розвитку різних економічних систем слугуватиме підґрунтям для правильної орієнтації в сучасних історичних процесах, а отже, правильному вибору основних напрямів діяльності людей як на національному, так і на міждержавному й глобальному рівнях.