Фінанси підприємств

11.3. Порядок нарахування відсотків за депозитними та кредитними операціями

Порядок погашення кредиту — це спосіб погашення основної його суми і нарахування процентів. Вона може бути погашена повністю після закінчення строку кредиту чи поступово. Банк стягує проценти з суми непогашеного кредиту.

За характером погашення позики поділяються на три види:

Позики, які погашаються поступово, — щомісячно, щоквартально раз в півроку, щорічно.

Позики, які погашаються одночасною оплатою після закінчення їх строку.

Амортизаційні (поступова виплата рівномірними внесками). Такі позики видаються на здійснення великих угод, після завершення яких в підприємства з'явиться достатня кількість грошей.

Інші способи погашення, які зазначаються в кредитному договорі.

При одночасному погашенні кредиту підприємство-позичальник виплачує відразу всю його суму в кінці строку.

При погашенні періодичними внесками частина основної суми кредиту виплачується рівними внесками протягом його строку, значна частина - після закінчення строку кредиту.

При "амортизаційному" погашенні основну суму кредиту виплачуючи, поступово протягом строку кредиту. Платежі здійснюються рівними сумами регулярно і включають певну частину суми кредиту і процент. Разом з останнім внеском погашену, суму кредиту, яка залишилась.

Погашення рівними внесками означає, що кожний наступний платіж менший за попередній, оскільки процентні виплати з часом знижуються.

Інші способи погашення кредиту: порядок погашення може бути пов'язаний з доходами від кредитного проекту чи бізнесу (порядок погашення кредиту з перервою, а регулярні внески в рахунок погашення здійснюються ТІЛЬКИ тоді, коли проект починає приносити дохід);

внески в рахунок погашення основної суми здійснюються нерегулярно і нерівними сумами. Механізм погашення кредиту обговорюється при укладанні договору підприємства з банком. Порядок погашення, при якому виплати здійснюються нерегулярно, передбачає більш високу процентну ставку.

Проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно в розмірі; передбаченому кредитним договором. Проценти сплачуються за фактичну кількість днів користування позикою. Заборгованість з позичок погашається підприємством платіжним дорученням у строки, узгоджені з банком. При неповерненні позики в строк банк може стягувати її з підприємства шляхом списання заборгованості, а при нестачі-коштів на рахунку підприємства звертатися в суд.

Рівень процентної ставки за кредит залежить від факторів, що діють на макро- і мікрорівнях.

На макрорівні на розмір ставки впливають: темпи інфляції;

розмір дефіциту державною бюджету, внутрішнього і зовнішнього боргу країни; попит і пропозиція на кредитному ринку; розмір офіційної облікової ставки НБУ тощо. На мікрорівні на процентну ставку впливають: фінансове становище підприємства і його ділова репутація; ступінь взаємодії банку з підприємством; розмір і строк позики; ефективність комерційної угоди (проекту); інші фактори. Процентні ставки за кредит можуть встановлюватися фіксовані і плаваючі. Фіксовані ставки не змінюються протягом терміну дії кредитного договору, а плаваючі змінюються залежно від кон'юнктури на кредитному ринку.

Зараз у більшості випадків банки укладають з підприємствами договори на умовах плаваючої процентної ставки у зв'язку з частою зміною офіційної облікової ставки НБУ. Такий порядок вигідний підприємству тільки за умови зниження рівня офіційної облікової ставки НБУ.

Обчислення звичайних, комерційних, точних відсотків. У практиці нарощення з простими відсотками використовується при наданні короткотермінових позичок, тобто на термін не більше одного року (п<1), а також у випадках, коли відсотки не приєднуються до суми боргу, а періодично виплачуються. Оскільки відсоткова ставка, як правило, встановлюється у розрахунку на рік, то, якщо тривалість позички менша року, необхідно визначити, яка частина відсотків має бути заплачена кредитору. Аналогічна проблема може виникнути й у будь-якій іншій фінансовій ситуації, коли термін нарахування відсотків менший, ніж визначалося раніше.

Введемо нові позначення: g — кількість днів користування грошима; К- кількість днів у році (база року).

Тоді термін користування грошима в роках п можна зобразити таким чином:

n=g / K

Величини g та К можуть набувати різних числових значень. Так, кількість днів користування грошима (g) можна обчислити точно по датах, і наближено (якщо рахувати, що кожен місяць має ЗО днів, а рік - 360 днів).

Отже, база року (К) теж може бути наближена (360 днів) і точна (365 або 366 у високосному році). Дата надання та погашення боргу вважається одним днем і при наближених, і при точних обчисленнях g.

Різні значення g та К приводять до різних результатів у нарахуванні простих відсотків. Для короткотермінових фінансових операцій формулу простих відсотків використовують у такому вигляді:



Тут можливі три варіацій обчислень, які дали назву трьом видам простих відсотків:

а) звичайні відсотки, якщо g наближене, К = 360 днів.

Вони використовуються, якщо при нарахуванні відсоткових грошей не потрібно великої точності (на депозитах). За кордоном обчислення звичайних відсотків називають німецькою методикою нарахування відсотків;

б) комерційні відсотки, якщо g точне, К = 360 днів.

Цей метод називають банківським або французьким.

Його використовують при обліку векселів та інших операціях у комерційних банках;

в) точні відсотки, якщо g — точне, К = 365 або 366 днів.

Цей спосіб нарахування називають англійським, і він дає

найточніші результати. Використовується при зовнішньоекономічних фінансових операціях.

При укладанні фінансових угод іноді передбачають зміну відсоткової ставки у часі. Наприклад, нехай трирічний контракт на 2 млн., грн. передбачає такий порядок нарахування відсотків: за перший рік — 8 %, у кожному наступному півріччі ставка підвищується на 0,5 %. Складемо розрахунок відсотків.

За перший рік J,=2* 0,08 х 1=0,16 (млн. грн.).

За другий рік J2=2*0.085 X 1/2+2*0.09Х 1/2=0,195 (млн. грн.).

За третій рік J3= 2 *0,95 х 1/2+2 X0.1 X 1/2=0,195 (млн. грн.).

Всього за три роки J=0,16+0,175+0,195=0,53 (млн. грн.);

S=2+0,53=2,53 (млн. грн.).

Такі обчислення досить громіздкі і можуть біти замінені розрахунками за формулою нарощення зі змінюваною ставкою відсотків:



де fl.i3,...tk значення ставок відсотків; п, п2

пк — термін "життя" кожної з відповідних ставок.

Тепер за формулою обчислення нарощеної суми боргу має вигляд:



Якщо ставка змінюється протягом року, то термін існування кожної ставки виражається як відношення n=q/k (або відношення кількості місяців до числа 12).

При довготермінових фінансово-кредитних операціях відсотки не виплачуються одразу після їх нарахування, а, як правило, приєднуються до суми боргу. Нараховують відсотки у таких випадках за складним методом, тобто за базу нарахування відсоткових грошей береться щоразу нова сума величина боргу разом з нарахованими за попередні періоди часу відсотками (змінювана база нарахування відсотків). Застосована при цьому ставка відсотків називається складною.

Складні відсотки це відсоткові гроші, при нарахуванні яких за базу береться нарощена сума попереднього періоду. Процес нарахування складних відсотків і додавання їх до суми, яка служила базою для їх нарахування, називають капіталізацією відсотків.

Щоб спростити розв'язання різних задач, виведемо формулу нарощеної суми боргу, нарахованої за складними відсотковими ставками.

Процес нарахування та капіталізації складних відсотків можна записати як зростаючу геометричну прогресію Р; pXfl+f); pX(I<+j)3;..,;P*(i+t)», де р перший член прогресії; (1+і) знаменник прогресії; Р*(1+і)" — n-й член прогресії.

Вираз ¥ІН)п називається множником нарощення складних відсотків. Його позначення у різній спеціальній вітчизняній та зарубіжній літературі різне.

Наприклад, q» = (1+і)» = FVIF(i;n); FVIF(i.n) = Future Value Interest Factor — процентний фактор майбутньої вартості зі ставкою відсотків і за п років.

Значення множника (1+і)п можна знайти за параметрами і та п у спеціальних таблицях складних відсотків. Користування цими таблицями значно прискорює розрахунки.