Фінансовий менеджмент (2005)
10.4. Аналіз динаміки і структури майна та джерел його фінансування
Згідно з ПБО 2 активи — це ресурси, контрольовані підприємством, що виникли в результаті минулих подій і використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.
Активи дають певне уявлення про ресурси або потенціал, яким володіє підприємство. Вони розміщуються в міру зростання ліквідності ресурсів.
У пасиві балансу відображаються власні джерела фінансування активів, а також зобов'язання підприємства за кредитами, позиками, кредиторською заборгованістю. Таким чином, пасив містить інформацію про обсяг коштів, залучених підприємством в обіг з різних джерел. Пасиви розміщуються в міру зростання терміновості виконання зобов'язань.
Зобов'язання — це поточна заборгованість підприємства іншим юридичним та фізичним особам, що виникла внаслідок здійснення в минулому господарських операцій і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.
Зміст операцій, у результаті яких виникають зобов'язання підприємства, відображено на рис. 10.8.
Зобов'язання перед власниками становлять постійну частину пасиву балансу, яка не підлягає погашенню, доки підприємство функціонує.
Залежно від термінів погашення, зобов'язання перед третіми особами бувають довгостроковими та короткостроковими.
інформація в балансі відображається на початок і кінець звітного періоду, тому неможливо оцінити зміни, які відбуваються за цей період;
статті активу й пасиву постійно змінюються під впливом господарських операцій. Кожна група пасивів функціонально пов'язана з відповідною частиною активів балансу. Ці взаємозв'язки між ними необхідно обов'язково враховувати (рис. 10.9).
Для здійснення аналізу складу і структури майна підприємства та джерел його фінансування необхідно за допомогою групування скласти аналітичний баланс підприємства (табл. 10.2).
В ході аналізу необхідно виявити:
частку кожної групи активу і пасиву в загальному підсумку балансу;
динаміку показників за рік та основні тенденції з погляду зміцнення чи послаблення фінансового стану підприємства;
мобільність майна підприємства;
наявність і динаміку власного капіталу;
фінансову автономію підприємства;
стан необоротних активів;
структуру оборотного капіталу.
Показники структурної динаміки відображають частку кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. Це дає змогу зробити висновки про те, в які активи вкладені довгостроково залучені фінансові ресурси, а які активи, навпаки, зменшились у результаті відтоку фінансових ресурсів.
У нашому прикладі загальна вартість активів підприємства зросла на 7,5 %. Водночас змінилася структура майна. Частка необоротних активів зменшилась з 67,9 до 65,3 %. Одночасно збільшилась частка оборотного капіталу з 32,1 до 34,7 %. Це зумовлено тим, що темпи зростання оборотного капіталу (116,1 %) значно перевищували темпи зростання необоротного капіталу (103,6 %). Така динаміка показників привела до підвищення мобільності майна. Адже оборотний капітал має вищу швидкість обороту, а значить забезпечує більший приріст прибутку.
Зростання оборотного капіталу повинно відбуватись на фоні зростання вартості основних засобів. Якщо умова порушується тривалий час, підривається виробнича база для нарощування обсягів продукції в майбутньому. В нашому прикладі основні засоби зменшились в абсолютних розмірах, а частка їх скоротилася з 58,8 до 51,1 %. Зростання необоротних активів відбулося за рахунок збільшення на 171,8 % обсягів незавершеного будівництва і довгострокових фінансових інвестицій на 200 %. Але враховуючи незначну частку довгострокових фінансових інвестицій, основну роль в цьому зростанні відіграли обсяги незавершеного будівництва. Тому для остаточних висновків щодо виправданості таких структурних змін слід детально ознайомитись з планами будівництва. Якщо воно пов'язане з технічним переоснащенням підприємства і введенням у дію нових потужностей, то підприємство в майбутньому збільшить обсяги виробництва.
Певні зміни відбулися у структурі оборотного капіталу. Найвищими темпами за звітний період зростали грошові кошти (147,4 %), у результаті чого їхня частка збільшилась з 5,6 до 7,7 %. Це — позитивна тенденція в умовах економічної кризи. Але постає питання, наскільки ефективно використовувались вільні грошові кошти.
Як свідчить проведений аналіз, за звітний період зросла на 111,1 % найменш мобільна частина оборотного капіталу — запаси, їхня частка також підвищилась з 14,7 до 15,2 %. Дебіторська заборгованість мало змінилася. Таким чином, оскільки темпи приросту оборотного капіталу значно перевищували темпи приросту необоротного, намітилась тенденція прискорення оборотності всіх сукупних активів, а значить з'явилась можливість збільшити свої прибутки.
Залучені фінансові ресурси в основному були вкладені в оборотні активи, що підвищило фінансову стабільність підприємства.
В активі балансу відображається, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливості виробничої діяльності, а з другого — потенціал для здійснення інвестиційної і фінансової діяльності. Тому для більш детальної оцінки динаміки складу і структури майна слід провести аналіз за кожним видом майна окремо: основні засоби, запаси, дебіторська заборгованість, грошові кошти.
Аналіз структури майна підприємства необхідно доповнити аналізом динаміки складу і структури джерел фінансових ресурсів. Використовуючи дані табл. 10.4, виявимо основні тенденції в зміні джерел фінансування активів досліджуваного нами підприємства.
За звітний період структура джерел фінансування підприємства змінилась в сторону підвищення частки власного капіталу з 82,1 до 92,4 % , зросли абсолютні обсяги власного капіталу з 1701 тис. грн до 2058 тис. грн, або на 121 %. Частка і абсолютні обсяги всіх інших джерел фінансування підприємства зменшились. Така тенденція в структурі джерел фінансування свідчить про зростання фінансової незалежності (автономії) підприємства. В умовах спаду виробництва і високої ціни кредитних ресурсів скорочення обсягів залучення позикових коштів сприяє зміцненню фінансового стану підприємства.
Можна зробити висновок про те, що увесь приріст активів підприємства було досягнуто за рахунок власного капіталу. Зростання власного капіталу відбулося за рахунок перш за все нерозподіленого прибутку. Його обсяги збільшились у 3,6 раза, а частка збільшилась з 5,8 до 19,6 %. Другим вагомим джерелом зростання власного капіталу став інший додатковий капітал. В абсолютних обсягах він зріс на 52 тис. грн., а у відсотках — на 14,4. У цьому розділі відображається сума дооцінки необоротних активів, вартість безкоштовно отриманих активів та інші види додаткового капіталу. Підприємство збільшило свій резервний фонд, що також відіграє стабілізуючу роль щодо зміцнення фінансового стану. За звітний період підприємство викупило акції власної емісії на суму 15 тис. грн. На цю суму власний капітал зменшується. Частка цієї суми незначна — 0,7 %.
Відбулися зміни в структурі позикових коштів. Підприємство розрахувалось за своїми довгостроковими кредитами, частка яких в обсягах фінансування на початок року становила 1,2 %. У два рази скоротились обсяги короткострокових кредитів банку. І що важливо, більш ніж у два рази скоротилась заборгованість підприємства перед постачальниками та бюджетом. У результаті таких змін в джерелах фінансування виросли обсяги власного капіталу.
Розрахунок власного оборотного капіталу (ВОК) здійснюється за формулою
ВОК — І р. пасиву - І р. активу + III р. пасиву, (10.5)
або
ВОК - II р. активу + III р. активу - II р. пасиву - IV р. пасиву - V р. пасиву.
У нашому прикладі:
ВОКп = 1701 - 1405 + 25 = 321 тис. грн., або ВОКп = 665 + 1 - 15 - 330 = 321 тис. грн., ВОКк = 2058 - 1455 - 603 тис. грн.
Коефіцієнт мобільності власного капіталу (Км в к) розраховується за формулою
Км.в.к. = ВОК / ВК
(10.7)
де ВК — власний капітал.
Порівняння векторів структурної динаміки активу і пасиву балансу дозволяє зробити висновки про те, що весь приріст фінансових ресурсів був досягнутий за рахунок власних коштів, основна їх частина була спрямована на поповнення оборотних коштів.