Фінансовий менеджмент (2005)

Методи оцінки платоспроможності підприємства базуються на системі показників, які наведено на рис. 10.10.

Зі схеми видно, що інформаційною базою для оцінки платоспроможності підприємства є баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, а також бухгалтерська інформація за поточними розрахунками.

Платоспроможність — це одна з характеристик фінансової стійкості підприємства, яка показує наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції.

Потенційними засобами для погашення боргів є грошові кошти, дебіторська заборгованість, яка за нормальним кругообігом коштів повинна перетворитись у готівку, наявні запаси товарно-матеріальних цінностей, які також можна реалізувати. В окремих випадках на погашення боргів можуть бути направлені необоротні активи після їх реалізації. Платоспроможність підприємства оцінюється показниками ліквідності балансу. Необхідність аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з потребами оцінки кредитоспроможності та поточного контролю за станом фінансових розрахунків. У зв'язку з цим всі активи підприємства можна згрупувати за ступенем ліквідності, а пасиви — за строковістю погашення (табл. 10.5).

Ліквідність — це швидкість перетворення активів підприємства в грошові кошти, а ліквідність балансу — ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення зобов'язань.

Підтвердженням ліквідності балансу є виконання таких співвідношень:

Методику розрахунку показників для оцінювання платоспроможності наведено у табл. 10.6.

Позначення:

НЗ — неліквідні запаси;

БДЗ — безнадійна дебіторська заборгованість;

ОК — оборотний капітал;

ГК — грошові кошти;

ПФІ — поточні фінансові інвестиції;

КЗ — короткострокова заборгованість;

ДЗ — дебіторська заборгованість;

ТМЦ — товарно-матеріальні цінності;

Зм — сума зносу;

ЧП — чистий прибуток;

РП — обсяг реалізованої продукції.

Наведені показники відповідають інтересам різних користувачів. Для постачальників сировини найбільш цікавим є коефіцієнт абсолютної ліквідності. Банки зацікавлені в інформації про коефіцієнт критичної ліквідності. Акціонери, інвестори оцінюють фінансову стійкість підприємства за коефіцієнтом покриття.

Перспективну платоспроможність дає змогу оцінити коефіцієнт чистої виручки. Він показує частку вільних грошових коштів у виручці.

У закордонній практиці платоспроможність оцінюється за обсягами власного оборотного капіталу та коефіцієнтом чистих активів. Цей коефіцієнт має практичний зміст тільки у разі, коли є неліквідні запаси та безнадійна дебіторська заборгованість. Він показує, яка частка чистих активів реально залишається для забезпечення діяльності підприємства після погашення всієї його короткострокової заборгованості.

Для розрахунку показників платоспроможності підприємства "Агат" використаємо дані таблиць 10.2 і 10.7 і зведемо результати розрахунків у табл. 10.8.

Аналіз розрахованих показників платоспроможності по підприємству "Агат" дає змогу зробити такі висновки. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який є показником частини короткострокових зобов'язань, що можуть бути погашені негайно, збільшився за звітний період з 0,35 до 1,08. Таким чином, за рахунок грошових коштів підприємство зможе розрахуватися за всіма своїми зобов'язаннями. Вищі за нормальні значення і два наступні показники — коефіцієнт критичної ліквідності і коефіцієнт покриття. Це свідчить про те, що підприємство абсолютно платоспроможне. Але надто високе перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями (майже у 5 разів на кінець року) також вважається недоцільним, оскільки свідчить про нераціональні вкладення підприємством своїх коштів та неефективне їх використання.