Фінансовий менеджмент (2005)
10.8. Аналіз ділової активності підприємства
"Золоте правило" економіки підприємства передбачає додержання умови, за якої темпи зростання прибутку підприємства мають перевищувати темпи зростання обсягів продажу, а останні повинні бути вищими за темпи зростання активів (майна).
Це співвідношення можна відобразити формулою
(10.8)
де Тп, Трп, Та — темпи зростання прибутків, обсягів реалізації продукції і активів.
Щодо фінансів "золоте правило" диктує умови підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, вкладених у засоби, фонди й оборотні кошти. Показники оборотності оборотного капіталу в цілому та окремих його елементів, дохідності капіталу, авансованого у виробництво, дають змогу оцінити ділову активність підприємства. Чим вищі показники оборотності капіталу, тим більші обсяги продажу та прибутку досягне підприємство і тим вище його ділова активність.
Таблиця 10.11. Показники оцінки ділової активності і прибутковості підприємства "Агат"
Позначення:
З — вартість запасів;
Дз — середнє значення дебіторської заборгованості (розраховується як середньоарифметичне значення дебіторської заборгованості на початок і кінець звітного періоду);
Кз — середнє значення кредиторської заборгованості;
П — прибуток (операційний, від звичайної діяльності до оподаткування або чистий);
С — собівартість реалізованої продукції; НА — необоротні активи.
Коефіцієнт оборотності активів вказує на рівень оборотності всього капіталу, інвестованого в підприємство. Це показник капіталовіддачі, оскільки відображає обсяги виручки на гривню інвестованих коштів. Аналізуючи цей показник в динаміці, необхідно враховувати такі фактори, як зміна методів нарахування амортизації, обсяги інвестицій у розвиток виробничого потенціалу та строк їх освоєння. Користуючись даними табл. 10.2 і 10.7, розрахуємо показники оборотності:
Ко.а. = 3000 / (2071+2227): 2 = 1,4
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу відображає швидкість його обороту. Інтенсивність використання оборотного капіталу впливає на ліквідність підприємства, прибутковість діяльності, фінансову стійкість в цілому. На основі цього показника розраховується тривалість одного обороту (Т^) за формулою
Тоб = 360 / Ко.о.к.
(10.9)
Скорочення тривалості одного обороту означає економію оборотних коштів, їх вивільнення з обороту або виробництво додаткового обсягу продукції за тих самих обсягів оборотних коштів. Якщо, навпаки, коефіцієнт оборотності знижується порівняно з попереднім періодом, підприємство змушене буде залучити в оборот додаткові кошти. Обсяги додатково залучених коштів в оборот визначаються за формулою
(10.10)
де АОК — додатково залучений оборотний капітал;
У нашому прикладі коефіцієнт оборотності оборотного капіталу становить:
3000 / (665+772): 2 = 4,2
Коефіцієнт оборотності власного капіталу:
3000 / (1701+2058):2 = 1,6
Цей показник уточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошових коштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливість оцінити активність акціонерного капіталу. Якщо Ковк значно перевищує Коа, можна зробити висновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідність обґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансових ускладнень та зниження дохідності в майбутньому.
Низьке значення К0 в к, наближення його до К0 а є свідченням падіння ефективності використання капіталу в цілому та власного капіталу зокрема. Підприємству необхідно проаналізувати напрями вкладення коштів і визначитися з джерелами доходів у перспективі.
Коефіцієнт оборотності запасів по підприємству становить:
3000 / (305+339):2 = 9,3
За рік запаси роблять 9,3 обороту. Тривалість одного обороту — 39 днів. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, раціоналізації складського господарства, прискорення розрахункових операцій тощо. У результаті за того самого рівня запасів підприємство зможе збільшити обсяги виробництва.
В умовах економічної кризи й, особливо, кризи неплатежів важливе значення має аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості.
Код.а. = 3000 : (244+262):2= 11,9
Ко.к.а. = 3000(270:130):2=15,0
Термін надання товарного кредиту для підприємства "Агат" становить у середньому ЗО днів (360 : 11,9). Тобто в середньому через кожні ЗО днів підприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Але для уточнення цих розрахунків необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість та виявити сумнівні борги, які не враховуються.
Середній термін погашення кредиторської заборгованості становить 20 днів (360 : 15). Стійкість фінансового становища залежить від співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. За умов стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків.
У нашому прикладі підприємство "Агат" розраховується на 10 днів швидше, ніж саме отримує кошти, тобто Колз < Кока. Необхідно реалізувати комплекс заходів з прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок впровадження знижок при достроковій оплаті, посилення контролю за станом розрахунків зі споживачами та ін.
Рентабельність активів є важливим індикатором для інвесторів у вирішенні питання щодо вкладання коштів у підприємство. Цей показник регулює перерозподіл капіталів між галузями, видами продукції, виходячи з їх прибутковості.
Рентабельність, розрахована як відношення чистого прибутку до власного капіталу, відіграє важливу роль під час оцінювання рівня котирування акцій, оскільки відображає можливості отримання дивідендів.
Для підприємства "Агат", використовуючи дані табл. 10.2 і 10.7, розрахуємо рентабельність капіталу та рентабельність власного капіталу за чистим прибутком:
Рк = 320 / (2071+2227):2 * 100 = 15,9 %
Невелика різниця між цими показниками свідчить про те, що обсяг позикових коштів, залучених в оборот підприємства, незначний. Якщо позиковий капітал забезпечує вищу рентабельність, ніж виплачені відсотки, це зміцнює фінансовий стан підприємства, а якщо навпаки, то знижується загальна дохідність підприємства.
Рентабельність продажу і рентабельність продукції відіграють важливу роль у плануванні асортименту продукції, виборі видів діяльності. Між показниками рентабельності й оборотності існує певний взаємозв'язок, який можна відобразити за допомогою формули:
(10.11)
Ця формула розкриває шляхи збільшення прибутковості підприємства як за рахунок підвищення рентабельності продажу, так і за рахунок прискорення оборотності капіталу.
Комплексне використання наведеної системи показників дасть змогу оцінити фінансовий стан підприємства і розробити пропозиції щодо зміцнення його конкурентних позицій.
Висновки до розділу
Аналіз фінансових звітів дає оцінку результатів діяльності підприємства у виробничій, інвестиційній, фінансовій сферах, дає змогу оцінити вплив різних факторів на кінцеві результати й одночасно, є інформаційною базою для розробки і коригування стратегії розвитку.
Основним джерелом інформації про фінансовий стан підприємства є фінансова звітність. Нові форми звітності більшою мірою відповідають МСБО і таким принципам формування, як повне висвітлення, автономність підприємства, безперервність діяльності, періодичність складання, історична собівартість активів, нарахування та відповідність доходів і витрат, послідовність, обачність, превалювання змісту над формою, єдиний грошовий вимірник.
Процес визнання фінансової інформації базується на таких критеріях: актив, отриманий внаслідок минулих подій, втілює майбутні вигоди і з'являється можливість його достовірної оцінки. Для визначення балансової вартості активів використовуються оцінка за історичною (фактичною) собівартістю, поточною собівартістю, за вартістю реалізації, за справедливою вартістю і за теперішньою вартістю.
До основних форм звітності відносять баланс, який відображає склад майна підприємства та джерела його фінансування на певну дату. Аналіз балансу розкриває інформацію про структуру майна, мобільність активів, обсяги і динаміку власного оборотного капіталу, фінансову автономію підприємства, стан необоротного капіталу і в кінцевому підсумку дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства в цілому.
Платоспроможність підприємства відображає наявність у нього коштів, достатніх для погашення боргів за всіма короткостроковими зобов'язаннями та одночасного здійснення безперервного процесу виробництва та реалізації продукції.
Ліквідність балансу — це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошову форму відповідає строку погашення зобов'язань.
Кількісне оцінювання платоспроможності підприємства здійснюється за допомогою системи показників, які відображають співвідношення між різними елементами оборотних коштів і обсягами короткострокової заборгованості, та їх порівняння з нормальними значеннями.
Платоспроможність підприємства оцінюється також на основі аналізу грошового потоку згідно зі звітом про рух грошових коштів. Він дає змогу оцінити структуру надходжень і видатків за видами діяльності, вплив видів діяльності на формування грошових потоків, суму прибутку, отриману касовим методом.
Фінансова стійкість — це такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх структура, рівень маневровості, за якого забезпечується фінансова незалежність та розвиток на основі зростання прибутку і капіталу за умови допустимого рівня ризику. Фінансова стійкість оцінюється показниками рівня використання і стану необоротних активів; показниками використання оборотних активів та показниками фінансової незалежності підприємства.
Ділова активність підприємства характеризується системою показників ефективності виробничо-господарської діяльності в цілому. Вони втілюються у додержанні "золотого правила" економіки підприємства: Тп > Трп > Тл> 100 %. Щодо фінансів це досягається за рахунок прискорення оборотності капіталу і його прибутковості.
Комплексне оцінювання оборотності всього капіталу та окремих його елементів дає змогу оцінити капіталовіддачу та привабливість підприємства для інвесторів, можливості щодо нарощування обсягів виробництва без залучення додаткового капіталу, раціональність співвідношення власного і позикового капіталу, обґрунтованість політики надання і отримання комерційних кредитів.
Дохідність підприємства оцінюється системою показників рентабельності, які розраховуються співставленням обсягів прибутку або доходу з обсягами капіталу, виручкою або собівартістю. Дохідність є базою для розвитку підприємства, вона визначає його місце й оцінку на ринку і в цілому відображає фінансовий стан підприємства.