Фінансовий менеджмент (2005)

10.7. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Фінансова стійкість підприємства — це більш узагальнена характеристика фінансового стану підприємства, яка певною мірою включає показники ліквідності та платоспроможності. Разом із тим, існує своя система критеріїв оцінювання фінансової стійкості, яку підприємства використовують для оцінки надійності партнерів у господарських відносинах.

Під фінансовою стійкістю розуміють такий стан фінансових ресурсів підприємства, їх структуру та рівень маневровості, за якого забезпечується фінансова незалежність та розвиток на основі зростання прибутку, капіталу за умови допустимого рівня ризику.

Фінансова стійкість оцінюється системою показників, які можна об'єднати в три основні групи:

показники рівня використання необоротних активів;

показники стану оборотних коштів та їх забезпечення джерелами фінансування;

показники фінансової незалежності підприємства.

Методику розрахунку цих груп показників наведено у табл. 10.10.



У практичній діяльності перелік цих показників можна було б продовжити, доповнивши його більш детальними характеристиками окремих груп показників.

Позначення:

ВК — власний капітал;

ВОК — власний оборотний капітал;

Ф — основні засоби;

НЗВ — незавершене виробництво;

ВЗ — виробничі запаси;

НА — необоротні активи;

ОК — оборотний капітал;

З — запаси;

KB — короткострокові кредити банків;

Y^A — підсумок балансу;

ПК — позикові кошти;

КЗТ — кредиторська заборгованість перед постачальниками;

РП — обсяг реалізованої продукції.

Фінансову стійкість підприємства характеризують також показники мобільності капіталу, мобільності власного капіталу, які ми аналізували у параграфі 10.4.

Користуючись даними табл. 10.2. і 10.10 та формулою 10.2, проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства "Агат".

Коефіцієнт накопичення зносу, особливо в динаміці, дає уявлення певною мірою про якісний стан основних засобів.

5 + 600 К3на початок року = 0>33;

6 + 720 Ка на кінець року =16 + 1857 =

На підставі проведених розрахунків можна зробити висновок про високі темпи старіння основних засобів. Підприємству необхідно вжити заходів щодо стримування цього процесу шляхом більш інтенсивного оновлення основних засобів. Тенденція щодо зменшення значень коефіцієнта накопичення амортизації в динаміці навпаки є свідченням того, що вживаються активні заходи з технічного переозброєння виробничого процесу.

Індекс постійного активу відображає частку необоротних активів у джерелах власних коштів. У нашому прикладі цей показник знизився з 0,83 на початок року до 0,71 в кінці року. Така зміна свідчить про підвищення частки власного оборотного капіталу. Аналізуючи цей показник, необхідно враховувати галузевий фактор (фондомістка чи нефондомістка галузь).

Дуже важливим показником фінансової стійкості є коефіцієнт реальної вартості майна, адже успіх діяльності будь-якого підприємства залежить від його забезпечення засобами виробництва. Реальне майно — це основні засоби, виробничі запаси, незавершене виробництво, які беруть участь у виробничому процесі, створюють продукцію, забезпечують безперервну роботу. Тому цей показник цікавить постачальників, покупців, тобто тих контрагентів, які хочуть мати уявлення про виробничий потенціал підприємства. Значення цього показника змінилось з 0,71 до 0,63. Хоча воно не вийшло за межі допустимого, слід звернути увагу на абсолютне зниження вартості реального майна, особливо основних засобів. У підприємства скорочуються можливості з нарощування випуску продукції в майбутньому, що може вплинути на фінансову стійкість підприємства.

Коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів залежить від галузевої специфіки, з одного боку, та структури джерел фінансування діяльності підприємства, з другого боку. Для забезпечення мінімальної фінансової стійкості необхідно дотримуватись умови, що К0/я > Кп/В.

У нашому прикладі коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів змінився з 0,47 до 0,53, а коефіцієнт співвідношення позикових коштів і власних — з 0,21 до 0,08. Підприємство фінансово стійке, нерівність коефіцієнтів витримується.

Безперервність виробничого процесу забезпечується тоді, коли більша частина запасів і витрат покривається власними оборотними коштами, тобто підприємство незалежне в формуванні своїх запасів. Але якщо значення коефіцієнта забезпеченості запасів власними оборотними коштами перевищує одиницю, це означає зниження ефективності використання фінансових ресурсів.

При аналізі необхідно враховувати той факт, що рівень цього показника оцінюється залежно від стану матеріальних запасів. Якщо величина запасів вища за норматив, то власні оборотні кошти покриватимуть тільки їх частину і значення показника буде занижене. Навпаки, коли у підприємства буде недостатній рівень запасів, то значення коефіцієнта може перевищити одиницю, але це не буде ознакою міцного фінансового стану. У зв'язку з цим для кожного підприємства значення цього показника необхідно розраховувати з урахуванням нормативу власного оборотного капіталу.

Кз.з. на початок року = 321 / 305 = 1,05;

Кз.з. на кінець року = 603 / 339 = 1,78

У нашому випадку підприємство формує запаси за рахунок власних коштів. Високе значення цього показника на кінець року свідчить про неефективне використання власних оборотних коштів.

У разі, коли оборотних коштів недостатньо для створення запасів, оцінюються інші джерела фінансування. Для цього розраховується показник покриття запасів.

Найбільш повно фінансову стійкість підприємства відображає коефіцієнт автономії, тобто фінансової незалежності від зовнішніх позикових джерел фінансування. Чим вище значення цього показника, тим вищий рейтинг підприємства серед кредиторів. У зв'язку з цим стратегія зростання передбачає нарощування власного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку, додаткового капіталу.

Згідно з даними табл. 10.4 частка власного капіталу в джерелах фінансування збільшилася з 82,1 до 92,4 %. Це надзвичайно високий показник, тому виникає проблема ефективного співвідношення між власним і позиковим капіталом. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів дуже близький за змістом до коефіцієнта автономії.

Кп/в на початок року = 370 / 1701 = 0,22;

Кп/в на кінець року = 169 / 2058 = 0,08.

Використовуючи в обороті позиковий капітал у межах виправданого ризику, підприємство збільшує свої можливості з нарощування випуску продукції, а значить, створює можливості збільшення прибутковості.

Узагальнюючи показники фінансової стійкості підприємства "Агат", можна зробити висновок про наявність у нього значного запасу фінансової міцності. Це підтверджується фінансовою автономією підприємства, достатньо високим рівнем забезпеченості власним оборотним капіталом та коефіцієнтом реальної вартості майна. Але перед підприємством постало завдання підвищення технічного рівня виробництва за рахунок оновлення основних засобів, підвищення ефективності використання оборотних коштів, особливо "вільних" грошових коштів.

В умовах економічної кризи підтримання фінансової стійкості на достатньо високому рівні потребує впровадження систематичного управління комплексом заходів щодо запобігання зниження рівня цієї характеристики підприємства.