Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю

1.2. Класифікація об'єктів промислової власності

Наступним кроком стала спроба класифікації об'єктів інтелектуальної (у тому числі промислової) власності. Відомий російський юрист М.Богуславський [8, С. 258 — 259] відзначає, що за останніх років у міжнародному приватному праві об'єкти авторського і патентного прав почали об'єднувати в одну спільну групу, яка дістала назву "інтелектуальна власність". Окрім того, вживаються вирази: "право на технічні досягнення" і "винахідницьке право". Соболь С М. [40» С. 128] поділив інтелектуальну власність на: •об'єкти авторського права і суміжних прав, які містять результати літературної, художньої та наукової діяльності; •ОПВ, які містять результати науково-технічної діяльності та засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу; • нетрадиційні об'єкти інтелектуальної власності. Розподіл об'єктів інтелектуальної власності на промислову власність і авторське право, запропонований Фейгельсоном В.М. [144, С. 17], зачисляє до останньої групи і топологію інтегральних мікросхем. На нашу думку, цей об'єкт має теж усі ознаки ОПВ за умовами охороноздатності. З урахуванням наведеного, структура інтелектуальної власності в Україні має такий вигляд Щодо ноу-хау, то насправді воно має значно ширше застосування, ніж у промисловій власності та авторському й суміжних правах. Наприклад, ноу-хау застосовується в методах управління організаціями, методах виконання розумових операцій, способах бухгалтерського обліку тощо. У міжнародній практиці ноу-хау трактується як конфіденційна науково-технічна, комерційна, ділова та інша ін-виробничі навички і досвід їх використання.


http://vseidei.biz/