Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю

Економічна ефективність закупівлі ліцензій має визначатися з урахуванням ефекту, який досягається у ліцензіатів. Як правило, існує можливість вибору з кількох пропозицій різних підприємств (фірм) щодо придбання ліцензій або проведення власних досліджень і розробок.

Від правильно проведеного попереднього аналізу багато в чому залежать рівень і якість продукції, що досягаються згодом, терміни її освоєння та економічні показники використання нововведення. Характер процесу придбання науково-технічних досягнень і специфіка їх використання мають деякі загальні закономірності, знання яких дає змогу розробити оцінювальний апарат, що передує проведенню розрахунків економічної ефективності використання результатів ліцензійного договору. Як попередній комплексний аналіз доцільності придбання ліцензії можна запропонувати попередню оцінювальну систему.

Розглянемо систему незалежних оцінок об’єкта ліцензії за 10-ма показниками, відібраними після відсіювання малозначущих факторів зі всієї сукупності можливих показників. Набір показників і відсіювання з них малозначущих можна проводити із залученням експертів-спеціалістів з патентно-ліцензійної роботи і розробників нової техніки.

Новизна. Категорія новизни має безпосередній зв'язок з науково-технічним рівнем об'єкта дослідження. Зазвичай, результат розробок може містити нові технічні рішення вузлів, окремих деталей, операцій тощо. Залежно від ступеня новизни об'єкта дослідження, від його патентного захисту змінюється значення фактора часу ефективного функціонування техніки до настання її морального старіння, що впливає на величину економічного ефекту від впровадження результатів ліцензійного договору або НДДКР у виробництво.

Наявність відомостей про використання. Така інформація дає можливість дійти попереднього висновку про можливість практичного використання пропонованого технічного рішення, що становить інтерес для ліцензіата.

Технічна готовність. Аналіз усіх ланок складного ланцюга, який поєднує науку з виробництвом, показує, що найбільш слабкою з них є практична реалізація досягнень науки. Це пояснюється надто тривалими термінами розробки і одержання результатів реалізації наукових досліджень. Причина, як правило, полягає в тому, що недостатньо уваги приділяється техніко-економічному обґрунтуванню наукових розробок, в результаті чого підприємства відмовляються від впровадження неапробованих розробок. Великий розрив між їхнім завершенням і впровадженням, який у деяких галузях практично дорівнює періоду оновлення виробничих фондів, часто призводить до морального старіння розробок. Ступінь технічної готовності нововведення визначає можливі терміни його впровадження у виробництво.

Серійність очікуваного виробництва. Серійність об'єкта визначає межі впровадження результатів дослідження у виробництво, справляє суттєвий вплив на величину очікуваного економічного результату. Крім того, при несерійному виробництві видається більш доцільним придбання готової продукції замість ліцензії або проведення власних НДДКР з подальшою організацією виробництва.

Патентна чистота. Показник, що визначає можливість створення, використання та продажу об'єкта техніки без порушення прав за чинними патентами. З'являється можливість експорту продукції або продажу субліцензії, що зумовлює підвищення економічної ефективності від впровадження нововведення.

Терміни одержання і підготовки документації з предмета ліцензії. Завершення робіт за короткі терміни призводить до створення додаткового економічного ефекту, до підвищення науково-технічного потенціалу підприємства, до зміцнення його становища на ринку. Збільшення ж терміну проходження нововведення від стадії науково-дослідних робіт до промислового освоєння спричиняє моральне старіння розробок.

Можливість і терміни освоєння. Результати ліцензійного договору залежать від деяких факторів конкретного виробництва: наявності відповідної кваліфікації та досвіду виконавців робіт, забезпеченості сировиною, культури виробництва тощо. Цінність ефекту, що досягається, є функцією затухання

Впровадження результатів досліджень і розробок у практику не відбувається автоматично. Необхідні цілеспрямовані заходи, щоб уже у процесі укладання ліцензійного договору або проведення НДДКР було забезпечено можливість виробничого впровадження з мінімальними затратами.

Фірма — ліцензіар. Цей критерій віддзеркалює рівень науково-технічного потенціалу, використовуваного у створенні нововведення. Якщо фірма (підприємство) має багатий досвід досліджень та впроваджень наукових результатів у виробництво під час роботи над темою, є провідною у даній галузі, збільшується вірогідність створення нової конструкції або технології з високими техніко-економічними показниками. Від цього критерію залежить і якість, і достовірність документації, що передається, знижується ризик зриву впровадження нововведення.

Політичний фактор. (Враховується у разі придбання ліцензії іноземної фірми) Визначає сприятливість придбання науково-технічного досягнення в певній країні (подеколи навіть у фірми) у певний період з точки зору міжнародної політичної ситуації.

Зведення докупи всіх цих показників і формування рівнянь регресії стикаються з проблемою накопичення великого масиву статистичної інформації щодо характеристик можливих ліцензій. Це поставило вимогу проведення експертної оцінки порівняної значущості показників, що розглядаються, з позиції їхньої вагомості за оцінки доцільності придбання ліцензії.

Величину вагомих коефіцієнтів важливості показників та їхніх ознак установлено на підставі експертного опитування, в процесі якого експерти заповнювали квадратичні таблиці попарного порівняння показників та їхніх ознак, де величину визначено рівною 100 (W=100). З огляду на суму балів експерт співвідносить між собою всі показники (наприклад, 50:50, 90:10 тощо). Контрольна сума балів за всіма показниками дорівнює:

За результатами заповнення таблиць попарного порівняння показників проведено визначення узгодженості думок експертів про значущість розглянутих показників. Для цього було обчислено коефіцієнт варіації Кут за всіма показниками (при

Кут = 0 — повна узгодженість думок).

де а т— середнє квадратичне відхилення балів ЛЇ-ГО показника за даними експертів;

Vjjje. — середнє значення бала, присвоєного експертом т-му

показнику.

Узгодженість думок експертів виявилася досить високою — Кут перебуває в межах 0,116 — 0,209.

Аналогічну експертизу було проведено і за ознаками показників.

За подальшої обробки для спрощення рахування та наочності значення ознак показників переведемо їх у п'ятибальну систему.

Виявлена методом експертних оцінок шкала значущості для кожного з 10-ти показників має діапазон від 1 до 5. Малозначущі показники з нульовою оцінкою вилучено. Для ознак показника максимально можлива оцінка — 5, мінімально можлива — 0. Наявність мінімальної оцінки бодай в одному з пунктів повністю зводить нанівець доцільність розгляду запропонованого варіанта (Табл. 7.2).

Сумарна оцінка техніко-економічного рівня ліцензій, намічених до придбання, проводиться за формулою:

де л — кількість показників; 0} — оцінка і-му показнику;

Kj — вагомий коефіцієнт значущості ознаки показника.

Аналіз Табл. 7.2 показує, що можливе значення буде перебувати в інтервалі

значень від 63 до 155, якщо, звісно, вилучити випадки тривіальні — рівність 0 одного з показників. Вивчення ліцензійних пропозицій, наприклад, з машинобудівної тематики дало змогу встановити, що, починаючи зі значення У = 0,67, техніко-економічний рівень ліцензії передбачає суттєву доцільність її придбання. У виняткових випадках, можливо, придбання ліцензії може бути виправданим і при значеннях У < 0,67, якщо, крім техніко-економічної оцінки рівня ліцензії, є інші важливі для ліцензіата переваги.

Оцінка техніко-економічного рівня об'єктів ліцензії має забезпечити висхідну інформацію у разі альтернативного варіанта "ліцензія — власна розробка". У комплексному розв'язанні цієї проблеми буде розглянуто низку питань, зокрема:

• які задачі розвитку вирішуються з придбанням ліцензії?

• які наукові дослідження і проектно-конструкторські роботи може бути вилучено з плану власних розробок, та їхня вартість?

• передбачувана вартість ліцензії, що придбається, і ймовірна необхідність закупівлі додаткового імпортного або вітчизняного обладнання;

• очікуваний економічний ефект від використання ліцензії;

• можливість експорту ліцензійної продукції для погашення щорічних платежів тощо.

Розглянутий метод оцінки доцільності придбання ліцензії може бути використано як апарат попереднього укладання передбачуваного ліцензійного договору. У разі позитивного рішення У> 0,7, потрібне подальше, більш детальне обґрунтування доцільності придбання ліцензії, а у разі негативного рішення — придбання ліцензії вважається недоцільним.

Техніко-економічна доцільність купівлі ліцензій виявляється до проведення розрахунків економічної ефективності придбання ліцензій, які дають можливість визначити, який варіант економічно більш вигідний, а також, який економічний ефект буде досягнуто в обох випадках.

Розглянемо приклад попереднього техніко-економічного обґрунтування доцільності придбання ліцензії, використовуючи Табл. 7.2.

ПРИКЛАД

Передбачається створення складного вантажного судна, яке дасть змогу мати уніфіковані вантажні частини і самохідну частину, призначену для транспортування вантажів. Така конструкція зумовить різке підвищення ефективності використання силової суднової установки і продуктивності праці екіпажу судна за рахунок суттєвого скорочення часу простою судна в портах під навантаженням-розвантаженням. Замість проведення власних розробок є можливість придбання ліцензії за патентом А або за патентом Б.

За попередньою оцінкою обидва варіанти приблизно рівнозначні. Встановимо їхню значущість, звівши результати в Табл. 7.З.

Таблиця 7.3 Оцінка значущості предмета ліцензії

Умову

У = 3§ = 0,77 > 0,7 (7-7)

задовольняє придбання ліцензії за варіантом Б.

Питання про можливість придбання цієї ліцензії потребує подальшого розгляду з точки зору економічного ефекту, сподіваного при виробництві і експлуатації об'єкта ліцензії, супроти аналогічного виробництва на базі власних НДДКР.