Аналіз банківської діяльності (2003)

6.1.2. Аналіз динаміки та структури операцій з цінними паперами

Аналіз операцій з цінними паперами починають із загальної оцінки масштабів інвестиційної діяльності банку. Цей аналіз проводиться за допомогою таких показників:

питома вага інвестиційних активів у загальних активах:

Іцп = Кошти, що інвестуються на придбання цінних паперів / Активи банку, всього;

коефіцієнт інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), який розраховується за такою формулою:



де Кінв1 — кошти, які інвестуються в цінні папери за кожною установою;

К — регулятивний капітал банку;

ЦП — цінні папери в портфелі банку на інвестиції;

В — вкладення в асоційовані та дочірні компанії.

Значення цього коефіцієнта не повинно перевищувати 15 %;

норматив загальної суми інвестування (Н12), який розраховується за формулою:



де Кінв.заг — загальна сума коштів, що інвестуються на придбання акцій різних юридичних осіб. Значення цього коефіцієнта не повинно перевищувати 60 %.

Наступним кроком є аналіз динаміки інвестиційних активів, який проводиться за допомогою стандартних показників:

абсолютний приріст інвестиційних активів;

темп зростання інвестиційних активів;

темп приросту інвестиційних активів.

Аналіз операцій банку з цінними паперами обов’язково містить оцінку змін у структурі вкладень банку. Структура операцій банку з цінними паперами може аналізуватись і за видами цінних паперів (наприклад, вкладення в акції, облігації, казначейські зобов’язання, ощадні сертифікати, векселі), за видами емітентів, за цілями придбання.

На наступному етапі треба проаналізувати зміни в структурі операцій з цінними паперами за напрямками діяльності.

За кожним напрямком діяльності комерційного банку з цінними паперами необхідно провести додатковий аналіз. Наприклад, за кожним видом цінних паперів розраховується їх питома вага за термінами їх погашення, зокрема для облігацій у термін:

до 30 днів;

від 31 до 90 днів;

більше 90 днів.

Такий аналіз є досить важливим для узгодження активів та пасивів за термінами та сумами з метою зниження ринкового ризику.

Необхідним етапом в аналізі є визначення джерел придбання цінних паперів:

їх питома вага у портфелі інвестицій, що придбавались за рахунок прибутку, котрий залишився в розпорядженні банку;

частка паперів для брокерської діяльності (для перепродажу) за рахунок власних та залучених коштів;

частка інвестицій, придбаних за дорученням клієнтів за їх рахунок.

Після цього розглядається співвідношення цих паперів та визначаються причини відхилень. Аналіз дотримання напрямів вкладень у цінні папери відповідним джерелам їх придбання здійснюється за такими групами (парами):



Для аналізу операцій з цінними паперами доцільно розраховувати такі коефіцієнти:

питома вага придбаних цінних паперів у гривнях та іноземній валюті;

питома вага викуплених банком паперів — до терміну погашення та після настання терміну погашення;

обсяги операцій, пов’язаних із зберіганням цінних паперів;

обсяги та структура консалтингових операцій з цінними паперами (інформаційних, методичних, правових, аналітичних, кон¬сультаційних);

питома вага посередницьких, розрахункових, перереєстраційних операцій;

частка дивідендів за акціями в доходах банку;

співвідношення дивідендів, виплачених за акціями до загаль¬ної вартості акцій;

частка операцій з конвертації акцій, заміни одних цінних паперів іншими, операцій з інкасованими платежами, що належать клієнтам банку, з цінними паперами, виплаченими позитивними курсовими різницями;

питома вага цінних паперів, узятих під заставу за кредитними та іншими операціями банку, у вартості відповідних операцій;

частка позик, наданих цінними паперами, та позик, отриманих цінними паперами, у вартості відповідних операцій;

частка гарантій інших операцій за цінними паперами;

частка операцій з управління портфелем цінних паперів клієнтів — юридичних та фізичних осіб.

Особливої уваги заслуговує аналіз формування та використання резервів під забезпечення вкладень у цінні папери. Мета аналізу — визначити ступінь покриття ризиків за операціями банку з цінними па¬перами. Завдання — визначити достатність резерву покриття ризиків.

Вивчення достатності резерву під знецінення цінних паперів, процента списань дає змогу визначити можливі ризики та фактич¬ні втрати банку за операціями з цінними паперами й накреслити шляхи їх зниження.

Значущість операцій з цінними паперами в діяльності банку характеризується такими показниками:

розмір операцій з цінними паперами на 1 грн.:

а) капіталу банку;

б) статутного капіталу;

питома вага операцій з цінними паперами в загальній сумі активів банку.