Антикризове управління підприємством (2005)

Чим краще фірма підготовлена до початку настання кризової ситуації, тим менше часу їй необхідно для відповідної реакції, але саме рішення приймається, виходячи з необхідних витрат на вироблення рішення і його забезпечення, а також можливих трат, насамперед, прибутку.

Якщо аналіз вказує на наближення значної небезпеки, яка мо-се наступити швидше, ніж фірма осмислить ситуацію і виробить відповідні кроки, задіється наявна напоготові надзвичайна антикризова програма. Вона передбачає насамперед встановлення безупинного спостереження за економічними, політичними, соціальними тенденціями і розвитком подій за межами фірми на предмет появи екстрених проблем, їх безупинний аналіз й інформування керівництва про все, що заслуговує на увагу.

Швидке реагування забезпечується тим, що обов'язки оперативного управління бере на себе спеціальна група вищого керівництва фірми. Зрозуміло, що в таких умовах керівник повинен мати готовий до інтенсивної і дуже складної відповідальної роботи.

Кожна криза — це унікальна подія, і з неї потрібно виходити відповідно. Однак існують визначені стереотипи поведінки, застосовувані у всіх кризових ситуаціях, і деякі загальні принципи, якими можна користуватися при кризах. Крім того, є ряд прийомів управління в кризовій ситуації, що застосовні в цілому і які можна видозмінювати і пристосовувати до кожного конкретного випадку.

На жаль, як показує досвід, часто люди, обрані владою, працюють абияк, діючи за підказкою інтуїції чи темпераменту, а не за планом чи керуючись логікою.

Це ясно показує найбільшу пастку, у яку можуть потрапити керівники будь-якого рангу і будь-якої галузі. Усі вони занадто спокійно відносяться до необхідності негайних і рішучих дій.

На початковій стадії управління кризою необхідно уникати непередбачених вчинків. Варто тримати руку на пульсі обстановки, щоб, як тільки вона почне загострюватися (при перших ознаках сповзання в кризу), керівник міг би відразу вжити попереджувальних заходів. На цій стадії ще є час подумати, скласти плани на випадок непередбачених обставин і втілити ці плани в життя.

Якщо холоднокровно використовувати прийоми управління до кризової ситуації — оцінити потенційно небезпечну ситуацію, вчасно звести разом різні групи фахівців, щоб вони обговорили можливе вирішення проблеми, тоді, як правило, завжди знаходиться вихід, перш ніж наступить критичний стан.

Гарний керівник у кризовій ситуації рішучий. Він повинен швидко й адекватно реагувати на розвиток подій, а його навички дозволяють йому прискорити процес прийняття рішень. Він не пропустить жодного кроку проблеми й ухвалення рішення, суть яких зводиться до наступного:

визначити ситуацію;

виконати аналіз;

позначити мету;

розробити гіпотезу;

зібрати факти;

проаналізувати факти;

врахувати можливі способи дій;

оцінити можливі способи дії;

оцінити можливі наслідки передбачуваних дій;

прийняти рішення і втілити його в життя;

уважно стежити і координувати реалізацію рішення;

підвести підсумки і дати оцінку виконаних дій.

Керівник, що ефективно працює в умовах кризи, пройде всі ці стадії якнайшвидше, використовуючи досвід й інтелект як свій власний, так і членів команди.

Управляючи кризовою ситуацією, керівник виграє час, відкладаючи деякі справи на потім, але, як усякий гарний керівник, він може, якщо захоче, змусити їх йти швидше. Такі керівники — гарні лідери — надихають свою команду, заохочують її зусилля і вселяють у неї впевненість в успішному розв'язанні кризової ситуації.

У кінцевому рахунку (і це важливіше всього) гарні керівники, як правило, не втрачають холоднокровності, не впадають в паніку, не реагують занадто бурхливо на будь-які події і не "втрачають голову". Фактично вони ніби сповільнюють крок у кризових ситуаціях, роблячи враження на навколишніх і підлеглих, що все йде нормально, за планом і ситуація знаходиться під їхнім повним контролем.

Однак, якщо, незважаючи на всі зусилля, криза все-таки відбулася, необхідно зробити наступне.

Заспокоїтися. Оцінити обстановку. Навіть якщо аналітичні і розумові здібності керівника в цьому випадку працюють у п'ять разів швидше, ніж звичайно, необхідно подумати. Варто з'ясувати: » Що в точності відбувається (ситуація)? » Чому це відбувається (причини)? » Що ймовірніше всього відбудеться, якщо пустити справу на самоплив (прогноз, сценарій)? » Кого ще це може зацікавити (партнерів, конкурентів)?

Що є в запасі (люди, устаткування, гроші, підтримка інших організацій, зв'язок із впливовими персонами)?

Наскільки швидко необхідно діяти, щоб запобігти подальшому руйнуванню (негайно, через годину, добу, місяць)?

Як діяти (логіка, план)?

3 ким діяти (об'єднання зусиль, відсікання частини цілого, інші варіанти)?

Яка ефективність дій (витрати, результативність)?

Можливі наслідки дій (організаційно-технологічні, економічні, екологічні, правові, соціальні і т.п.).

Чи є необхідність дій (непоправність кризи, ціна дій і результатів)?

Скласти попередній план дій (самостійно, із залученням заступників, інших осіб) і підготувати кілька запасних варіантів на випадок непередбачених обставин.

Підібрати команду для роботи в кризовій ситуації. Розподілити обов'язки, завдання, права (самостійність рішення в екстремальних умовах) і принципи мотивації.

Розмістити центр управління ситуацією (офіс керівника, місце кризової ситуації).

Організувати безперебійну і надійну систему передачі і переробки, збереження (для наступного глибокого аналізу) інформації про те, що відбувається і дії, що починаються.

Виключити (зменшити) потік і канали надходження інформації, що не має прямого відношення до сформованої ситуації.

Звільнитися від усіх менш значимих проблем, вирішення яких делегувати іншим особам.

Відкласти інші, навіть дуже важливі проблеми і завдання на потім, якщо їх можна вирішити пізніше і забути до кінця ситуаційного конфлікту.

Скласти докладний план, що включає:

розклад — що потрібно зробити зараз чи пізніше (найкраще сітковий графік за допомогою комп'ютера, якщо дозволяє час);

забезпечення ресурсами намічених дій;

відповідальність конкретних осіб з кожного виду дій;

границі часу, у межах яких можна не квапитися з кожної дії, що починається (найкраще резерви часу за мережними графіками);

довгострокові рішення, які потрібно підготувати і втілити в життя у свій час;

плани роботи в непередбачених обставинах, при можливому новому повороті подій чи у виняткових екстремальних ситуаціях;

надійність забезпечення дій, що починаються, і передбачуваних їхніх результатів.

Ю.Постійно стежити за розвитком подій. Перевірити надійність і своєчасність одержання необхідної інформації і порядку провідних вказівок.

Оцінювати дії і спокійно (але вчасно й адекватно) реагувати на події шляхом регулювання і координацією прийнятих заходів.

Розглядати розвиток антикризових подій з погляду можливості і доцільності зміни існуючого плану чи попереджувальних дій.

Підводячи деякі підсумки, можна сказати, що управління в кризовій ситуації — це не більше, ніж гарне управління в напружених умовах. Адреналін може виділятися швидше, але завдяки цьому прекрасно концентруються розумові здібності. Гарні менеджери процвітають, працюючи в напруженому режимі, демонструючи прекрасні якості менеджерів криз.