Макроекономіка (2005)

Для визначення рівноваги на ринку благ, крім функції сукупного попиту, необхідно знати функцію пропозиції благ. Припустимо, що при фіксованому рівні цін пропозиція цілковито еластична, тобто підприємці при даному рівні цін завжди готові запропонувати стільки вітчизняних благ, скільки їх питають як доповнення до імпортних. На практиці така ситуація виникає в періоди неповної зайнятості, коли підприємці можуть збільшити випуск за рахунок додаткового залучення робочої сили при незмінних середніх витратах виробництва.

В передумовах кейнсіанської концепції, якщо припустити, що ставка відсотку, рівень цін, реальні умови обміну є постійними.

На ринку благ встановиться рівновага, коли пропозиція вітчизняних і імпортних благ буде дорівнювати сукупному попиту.

Звідси рівноважний обсяг національного доходу дорівнює (рис. 6. 4.):

Якщо вироблено благ менше, ніжу , то утворюється дефіцит — інфляційний розрив, якщо більше, ніж у , — надлишок — рецесійний розрив.

Рецесійний розрив — величина, на яку повинен вирости сукупний попит для того, щоб збільшити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня повної зайнятості.

Інфляційний розрив — величина, на яку повинен зменшитися сукупний попит для того, щоб зменшити рівноважний рівень ВВП до не інфляційного рівня зайнятості.

Таким чином, в кейнсіанській концепції навіть при абсолютній еластичності пропозиції не будь-який обсяг виробництва є рівноважним.

Якщо зняти обмеження: і = const, крім того, врахувати, що доход від виробництва направляється домашніми господарствами на споживання, виплату податків і заощадження, тобто:

y = C + T + S,

тоді рівняння набуває вигляду:

С(у) + Тіу) + S(y) + Z{y) = С(у) + G + E

або в явному вигляді:

y-(Sy + Ty + Zy) = A, де

Рівність представляє собою розгорнуту умову рівноваги на ринку благ.

В лівій частині знаходяться всі «відтоки» з потенційного попиту на ринку благ: оскільки населення частину своїх доходів направляє на заощадження, сплату податків і оплату імпорту, то попит на вітчизняні блага зменшується.

В правій частині зібрані «притоки» на ринок благ на додаток до споживчого попиту домашніх господарств (інвестиційний попит, попит держави і закордону).

Таким чином умову рівноваги можна записати:

всі відтоки (у) = всім притокам (у),

де Ш = S(y) + T(y) + Z(y); у = + G + E.

Графічне зображення рівноважного стану ринку благ при прийнятих допущеннях показано на рис. 6.5.

У квадранті II представлено графік «притоку» як функції ставки відсотку: у(г') = І(і) + G + Е. Оскільки інвестиції є спадною функцією ставки відсотку, G і Е є незмінними і тому вертикальними лініями, то функція «притоку» в цілому спадна.

В квадранті IV представлено графік «відтоку» як функції доходу £,(у) = S(y) + Т(у) + Z(y). Передбачається, що ставка податку і гранична схильність до споживання вітчизняних та імпортних благ незмінні.

У квадранті III проведено допоміжну лінію під кутом 45° до осей координат.

У квадранті І всю множину рівноважних значень показує лінія IS.

Лінія IS характеризує, наскільки повинна змінитися ставка відсотку (рівень національного доходу) при зміні рівня національного доходу (ставки відсотку) для збереження рівноваги на ринку благ.

Точки, розташовані вище лінії IS — це такі сполучення відсоткової ставки і реального доходу, при яких на ринку благ пропозиція більша за попит. З рівняння IS можна одержати у вигляді двох еквівалентних виразів:

Отже, при збільшенні граничної схильності до заощадження, ставки податку або граничної схильності до споживання імпортних благ лінія IS стає більш крутою, а при збільшенні граничної схильності до інвестування — більш пологою.

Здійснити зсув лінії IS може кожен з макроекономічних суб'єктів, змінюючи свою поведінку (таблиця 6. 2.).

Відстань зсуву лінії IS при зміні автономного попиту А визначається за формулою

де АА — зміна автономного попиту.

Зазначимо, що лінію IS можна побудувати альтернативним методом, як це зображено на рис. 6. 6.