Макроекономіка (2005)

При екзогенному порушенні рівноваги на ринку благ в кейнсіанській моделі виникають мультиплікаційні ефекти, які виражаються в перевищенні прирощення реального національного доходу над прирощенням складових автономного попиту. У випадку збільшення складової сукупного попиту слідом за ростом національного доходу збільшується і залежна від доходу складова; це знову збільшує виробництво і т. д.

Нехай на ринку немає держави і закордону. Тоді рівновага має вигляд:

у = Сґу + І

Якщо при існуючій ставці відсотку підприємці під впливом технічного прогресу збільшать попит на інвестиції, то для того, щоб зберегти рівновагу на ринку благ, пропозиція теж повинна збільшуватись на деяку величину.

Співмножник називається інвестиційним мультиплікатором. Він показує, на скільки збільшиться рівноважний національний доход при збільшенні автономного попиту на інвестиції на одиницю.

Із зростання автономних витрат на одиницю збільшує національний доход більш, ніж на одиницю (рис. 6. 7.)

Збільшення інвестицій зсуває вгору лінію сукупного попиту. В результаті для задоволення збільшеного попиту необхідно буде виробити благ, що більше за початковий рівноважний обсяг виробництва. Приріст складається з безпосереднього та індуційованого збільшення попиту. Безпосереднє зростання дорівнює зростанню інвестицій, а індуційоване зростання дорівнює решті загального приросту.

Мультиплікатор представлений на графіку котангенсом кута нахилу графіку заощаджень, а процес мультиплікації доходу — стрілками.

Оскільки величина мультиплікатора зворотно пропорційна граничній схильності до заощадження, виникає «парадокс заощаджень»: чим більше суспільство заощаджує, тим біднішим стає.

Таким чином, в результаті інвестування економіка отримує приріст обсягу виробництва, який перевищує обсяг первісно вкладених інвестицій. Однак, щоб економіка отримала достатній для прискореного розвитку імпульс, обсяг первісних інвестицій повинен бути значним. «Мінімальне критичне зусилля», на думку багатьох економістів, повинно бути таким, щоб рівень інвестицій становив не менш як 12—15 % національного доходу.