Макроекономіка (2005)

Розглянемо оцінку варіантів макроекономічної політики для досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги за допомогою графічної моделі (рис. 14. 6.). Горизонтальна вісь графіку відповідає державним витратам, пересування по цій вісі вправо означає експансіоністську фіскальну політику. Вертикальна вісь відповідає відсотковій ставці, пересування по вертикальній осі від початку координат означає стримуючу монетарну політику.

Лінія IB показує різні комбінації монетарної і фіскальної політики, що приводять до внутрішньої економічної рівноваги. Вона має додатний нахил, оскільки експансіоністська фіскальна політика повинна врівноважуватися жорсткою монетарною політикою.

Лінія ЕВ ілюструє комбінації монетарної і фіскальної політики, результатом яких є зовнішньоекономічна рівновага. Вона має додатній нахил, оскільки збільшення імпорту, обумовлене зростанням державних витрат, повинно бути скомпенсоване зростанням притоку капіталів, обумовлених збільшенням відсоткових ставок. Лінія ЕВ є більш пологою, ніж лінія IB, так як монетарна політика при досягненні зовнішньої рівноваги більш ефективна, ніж фіскальна політика. Збільшення відсоткової ставки не тільки стимулює приток капіталів, але і скорочує доход, що викликає покращення зовнішньоторговельного балансу.

Принципи класифікації ефективного ринку полягають в тому, що монетарна політика повинна призначатися для досягнення зовнішнього балансу, а фіскальна політика для досягнення внутрішнього балансу. Наприклад, в точці С на графіку, якій відповідає безробіття і дефіцит платіжного балансу, макроекономічна політика повинна була б полягати у збільшенні державних витрат для забезпечення переходу в точку Сг. Це сполучення експансивної фіскальної політики з жорсткою монетарною політикою повинно здійснюватися до тих пір, поки економіка не опиниться в стані, відповідному точці F, де має місце внутрішня і зовнішня рівновага. Разом з тим, використання фіскальної політики для досягнення зовнішнього балансу і монетарної політики для досягнення внутрішнього балансу приводить до нестабільної ситуації.

Недолік принципу «класифікації ефективного ринку» проявляється в тому, що, по-перше, політики не знають точно, якими будуть результати фіскальної і монетарної політики, зокрема, з урахуванням запізнювання в часі, а по-друге, в даній моделі ціни передбачалися фіксованими. Якщо врахувати зміну цін, то для досягнення стабільності цін уряду може бути потрібно використати монетарну політику.