Сучасна економіка (2005)
12.2. Обчислення національного продукту
ВВП — це вартість кінцевих товарів, вироблених усередині країни | (резидентами і нерезидентами) за певний період
Сюди входить вартість товарів матеріальної та нематеріальної сфери та вартість послуг. Обсяги виробництва кожного товару і послуг оцінюють за ринковою ціною. Сума цих цін і становить ВВП.
Методика обчислення ВВП має деякі особливості: ВВП складається з вартості кінцевих товарів і послуг. Наприклад, пшениця, з якої випечено хліб, є проміжним товаром, тому вартість пшениці, проданої мірошнику, і вартість борошна, проданого пекарю, не враховують при обчисленні ВВП. Лише вартість хліба розглядають як частку ВВП; до складу ВВП входять вартості товарів і послуг, вироблених лише в процесі поточного виробництва. Отже, заново зведений і проданий будинок включають до складу ВВП, а збудований раніше — ні. Проте комісійні, які агент з продажу нерухомого майна отримав за продаж раніше збудованих будинків, у ВВП враховуються — їх відносять до поточних послуг; ВВП оцінюється за ринковими цінами. Останні включають непрямі податки — податок на продаж і акцизи, тому ринкова ціна відрізнятиметься від тієї, яку продавець отримав за товар. Чиста ціна — це ринкова ціна за вирахуванням непрямих податків. Вона дорівнює сумі чинникових витрат, тобто сумі, що припадає на чинники виробництва . цього товару. На практиці для розрахунків ВВП використовують такі методи: за витратами, за доходами й за виробництвом.
ВВП, розрахований за витратами, — це загальна сума витрат на особисте і виробниче споживання всі сі маси створених за певний період благ (рис. 84)
ВВП = С + І + Д + X,
де С — особисті споживчі витрати; І — валові інвестиції; Д — державні закупівлі товарів, послуг; X — чистий експорт.
ВВП, розрахований за доходами, — це сума доходів, отриманих власниками чинників виробництва, з використанням яких створено всю масу національного продукту (рис. 85)
де 3 — заробітна плата; П — прибуток; Р — рента; Д — дивіденд; В — відсоток.
ВВП за виробництвом показує внесок кожного виробника і національного виробництва загалом. У такому разі ВВП розраховують за доданою вартістю.
Додана вартість — це ринкова ціна продукції (послуг) підприємства за вирахуванням вартості сировини і матеріалів, які витрачені на виробництво продукції або на виконання послуг
Розглянемо, як розраховують додану вартість в Україні на прикладі випікання хліба (табл. 2).
Додана вартість, яка у нашому прикладі дорівнює 80 коп., є вартістю кінцевого продукту, тобто різницею між виручкою від продажу і вартістю проміжних матеріалів (195 -115 = 80).
Загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві, — це ринкова вартість вироблених товарів і послуг, тобто ВВП.
Усі три методи розрахунку ВВП є рівноцінними і дають однаковий результат.
Величина ВВП залежить як від обсягу виробленої продукції, так і від рівня цін. Оскільки ціни можуть зростати і падати, порівнювати обсяги ВВП краще у незмінних (постійних) цінах. У зв'язку з цим ВВП вимірюють у поточних і постійних цінах.
ВВП, визначений у поточних (фактичних) цінах, називають номінальним, а обчислений у незмінних (постійних) цінах, — реальним.
Поряд із ВВП у статистиці використовують і такий показник, як валовий національний продукт (НІ 11J).
Г ВНП — це вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених вітчизни-1 ними виробниками (резидентами) за певний період
Розглянемо на прикладі відмінність між ВВП і ВНП. Доход громадянина України, який працює у ФРН. с частиною ВНП України. Однак цей доход не є частиною ВВП, оскільки він отриманий у ФРН. Водночас прибутки, одержані німецькою компанією від виробництва продукції в Україні, с частиною ВНП німецької держави.
На практиці дані про обсяги ВВП і ВНП використовуються як показники кількості виробленої продукції та добробуту населення країни. Вони с головними індикаторами економічного розвитку країни.