Сучасна економіка (2005)
17.13. Наслідки інфляції
У соціальній сфері відбувається перерозподіл доходів та багатства між різними верствами суспільства:
між тими, хто має фіксовані доходи (працівники, які одержують заробітну плату з бюджету, пенсіонери, студенти тощо) та фіксований відсоток від доходів, і тими, хто має товари та нерухомість на користь останніх;
від кредиторів до боржників;
борги уряду перекладаються на платників податку;
скорочуються заощадження населення.
Усе це призводить до зростання безробіття, зниження життєвого рівня всіх верств населення, посилення соціальної напруженості в суспільстві.
В економічній сфері галопуюча інфляція й особливо гіперінфляція деформують ринковий механізм, систему цій, кредитні відносини та грошовий обіг. Наслідки такої інфляції наведено на рис. 153.
![](/media/content/5331b28c87564.gif)
Соціальні та економічні втрати, спричинені гіперінфляцією, можуть спричинити деградацію національного господарства, вияви сепаратистських тенденцій у регіонах, прихід до влади тоталітарних режимів.
Видатний американський економіст П. Самуельсоп підкреслює, що багато людей побоюються інфляції, навіть її повільних темпів (від 6 до 9 %), оскільки їх переслідує думка, що ціни почнуть швидко зростати і тоді інфляція зміниться гіперінфляцією. Як засвідчує практика, гіперінфляція виникає дуже рідко, переважно під час війн чи в періоди після війн і революцій.
Галопуюча інфляція не є рідкістю, вона спостерігається навіть у розвинених країнах. Усе це потребує від урядів країн розробки і реалізації антиінфляційної політики.