Економічна теорія (2003)
6.1. Виробництво
Процес виробництва у суспільстві здійснюється в системі розподілу праці, де кожна людина чи соціальна група спеціалізується на виконанні якогось одного виду діяльності, виробляючи обмежений набір продуктів. Для задоволення своїх потреб вона вступає у взаємовідносини з іншими людьми, обмінюючись з ними своєю діяльністю та її результатами, тобто виробленими продуктами і послугами.
Отже, діяльність людини виходить за межі лише виробничої. Вона включає й інші види. В економічній теорії прийнято розрізняти чотири стадії господарської діяльності — виробництво, розподіл, обмін і споживання. Варто зазначити, що слово «економіка» не завжди має ідентичний зміст. В одному випадку це поняття ототожнюється з виробничою діяльністю людини, в іншому — з ринковими відносинами, тобто відносинами обміну. Деякі дослідники вважають, що виробництво, засноване на насильстві, тобто на позаекономічному примусі, не виступає категорією економічною. Це твердження не є незаперечним. Альфред Маршалл вважав економічною таку працю, котра має на меті одержання корисного результату, незалежно від того, у яких конкретних умовах він реалізується. Іноді критерієм економічного називають проблему вибору в умовах обмеженості ресурсів та можливості їхнього альтернативного використання. Манна небесна, хоч і обмежена, не має економічного аспекту, оскільки ні обміняти, ні відкласти її на користь іншого продукту не можна, — зауважує Лайонел Роббінс. «Нас вигнали з раю, ми позбавлені вічного життя і необмежених благ. Якщо ми щось вибираємо, ми змушені відмовитися від інших благ, від яких в інших умовах ми б не відмовились. Рідкість засобів — це універсальний засіб середовища мешкання людини».