Фінансова діяльність підприємства (2000)

Важливе значення для забезпечення умов невпинного зростання прибутку і рентабельності має якість їх планування. Це складний і багатогранний процес, який включає в себе глибокий економічний аналіз виробничих і фінансових показників за період, що передував плановому періоду, досягнення максимальної узгодженості з кількісними і якісними показниками плану випуску продукції (виконання робіт, послуг), її реалізації, собівартості, врахування наявних резервів збільшення випуску продукції, зниження витрат на виробництво, особливо непродуктивних і позареалізаційних витрат і збитків.

Якщо план із прибутку складено на належному рівні, професійно грамотно, підприємство має змогу правильно визначити обсяг платежів у державний бюджет і суму прибутку, що залишається в його розпорядженні з метою створення фінансової бази для розвитку виробництва, необхідних витрат на розвиток соціальної сфери, матеріальне заохочення праці.

У плануванні прибутку беруть участь (за умови організаційної відповідальності за цю справу фінансової служби) всі виробничі і функціональні підрозділи підприємства. Тільки в такому разі план може правильно віддзеркалювати внутрішньогосподарські резерви виробництва на базі більш раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Прибуток підприємства як фінансовий результат від його звичайної діяльності планується на рік, квартал, місяць за елементами, які його формують за чинними стандартами бухгалтерського обліку та звітності.

Спочатку обчислюється плановий обсяг валового прибутку (Япал), який, згідно з П(С)БО 3, визначається за формулою:

П=Р-СЯ, (6.8)

де Р — виручка від реалізації товарів, робіт, послуг в оптових цінах без ПДВ та акцизного збору; С0 — виробнича собівартість реалізованої продукції.

Є кілька методів планування валового прибутку від реалізації продукції.

На невеликих і середніх підприємствах найпоширенішим є метод прямого поасортиментного розрахунку за вищенаведеною формулою. В такому разі для розрахунку валового прибутку за кожною асортиментною позицією застосовуються планові калькуляції собівартості виробів, а також обсяги реалізації, визначені при плануванні виручки від реалізації (з урахуванням динаміки перехідних залишків реалізованої, але не оплаченої покупцями продукції або без такого врахування, й тоді розрахована планова величина валового прибутку від реалізації продукції буде відповідати прийнятій методиці обліку обсягу реалізації та прибутку, але не враховуватиме перехідні залишки прибутку, які можуть міститися у вартості реалізованої, але не оплаченої покупцями готової продукції).

Розрахунок валового прибутку промислового підприємства, за яким у розділі 5.5 обчислювався плановий обсяг виручки від реалізації продукції, має такий вигляд (табл. 2).

Загальна сума планового прибутку підприємства, тобто фінансові результати від звичайної діяльності (за термінологією П(С)БО 3), враховує, як зазначалося, поряд з плановим валовим прибутком від реалізації продукції також:

адміністративні витрати;

витрати на збут;

інші операційні доходи і витрати;

фінансові доходи і витрати;

інші доходи й витрати.

Примітка. У вищенаведеному розрахунку дані стовпців 3, 5, 7 враховують обсяг реалізованої продукції згідно з методикою, прийнятою у стандартах, тобто без урахування динаміки залишків реалізованої, але неоплаченої-продукції.

Серед інших операційних доходів при плануванні прибутку підприємства враховуються: виручка від реалізації зайвих матеріалів та інших оборотних активів, прибуток від операцій з тарою, дохід від здачі в оренду основних засобів. Не плануються: одержані або визнані контрагентами присуджені штрафи, пені, неустойки за порушення ними договірних зобов'язань або законодавства, доходи від списання кредиторської заборгованості, з якої минув строк позовної давності, інші доходи, що мають випадковий характер (наприклад курсові різниці за операціями з іноземною валютою, надлишки матеріальних цінностей, виявлені в ході інвентаризацій, тощо).

Серед інших операційних витрат при плануванні прибутку підприємства зазвичай враховуються витрати на дослідження й розробки, собівартість реалізованих (і врахованих як інший операційний дохід) зайвих матеріалів та інших оборотних активів. Не плануються: сплачені (або визнані) штрафи, пені, неустойки на користь контрагентів, нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей, від їх уцінки, втрати від списання сумнівних та безнадійних боргів тощо (адже мається на увазі, що підприємства повинні так організувати роботу і взаємовідносини зі своїми партнерами, щоб не порушувалися договірні умови, чинне законодавство, умови зберігання товарно-матеріальних цінностей та ін.).

До складу фінансових доходів, які мають бути врахованими при плануванні фінансового результату звичайної діяльності, включаються: дохід від вкладення капіталу в спільні підприємства, дивіденди на акції, вкладені в інші акціонерні товариства, проценти з придбаних облігацій, а до складу фінансових витрат входять намічені суми виплат комерційний банкам за користування кредитами, а також інші платежі, пов'язані з залученням позикового капіталу (наприклад виплата процентів за емітованими власними облігаціями).

У складі інших доходів і витрат плануються доходи й витрати, які можуть бути у процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат) і які не пов'язані з виробництвом та реалізацією виготовленої продукції (наприклад дохід від реалізації об'єктів основних засобів, виручка від продажу придбаних акцій з урахуванням відповідно залишкової вартості основних засобів і ціни придбання акцій як витрат).

З урахуванням усіх елементів плану з фінансових результатів від звичайної діяльності підприємства (прибутку) плановий розрахунок прибутку меблевої фабрики на 2002 р. має такий вигляд (тис. грн.):

Витрати на збут 59,3

Інші операційні доходи 204,5

Інші операційні витрати 156,0

Фінансові доходи 200,0

Фінансові витрати 124,8

Інші доходи 68,0

Інші витрати 52,0

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (сума рядків 1, 4, 6, 8 мінус сума рядків 2, 3, 5, 7, 9) 958,6

Використання методу прямого розрахунку валового прибутку підприємства як складової загального фінансового результату його діяльності має низку переваг і недоліків. Основними позитивними якостями такого методу є простота і достовірність. Однак він обмежує можливості виявлення внутрішніх резервів зростання прибутку в процесі планування, бо дає лише кінцевий результат — план валового прибутку, не враховуючи впливу окремих факторів на планову величину прибутку. Головним чином з цієї причини широко застосовується (і не тільки на найбільших підприємствах, де використання методу прямого поасортиментного розрахунку плану прибутку пов'язане з утрудненнями технічного характеру) аналітичний метод планування прибутку.

Аналітичний метод планування валового прибутку від реалізації товарної продукції ґрунтується на вивченні факторів, які визначають рівень прибутку та рентабельності в базовому періоді (наприклад, у 2001 р. при плануванні на 2002 p.), врахуванні їх, а також інших факторів (зростання виробництва, зниження собівартості продукції тощо), які наявні вже в плановому періоді. Послідовність роботи з планування валового прибутку така.

Оскільки ця робота проводиться до закінчення базового періоду (наприклад у жовтні 2001 р. на 2002 p.), спочатку обчислюється очікуваний валовий прибуток від реалізації товарної продукції за звітний період, тобто за 2001 р. Для цього сума фактично одержаного валового прибутку за минулий період базового року збільшується на суму планового валового прибутку за період до його закінчення.

Приклад.

Машинобудівний завод планує прибуток на 2002 р. у жовтні 2001 р. Фактична сума валового прибутку від реалізації товарної продукції за 9 місяців 2001 р. (січень — вересень) складає 607,2 тис. грн. На IV квартал 2001 р. план прибутку від реалізації товарної продукції становить 180,7 тис. грн. Очікуваний прибуток від реалізації товарної продукції за 2002 р. становить 787,9 тис. грн. (607,2+ 180,7).

Другий етап — коригування очікуваного валового прибутку від реалізації товарної продукції за факторами, які формували прибутковість і рентабельність підприємства у базовому періоді і які слід враховувати як резерви росту прибутку у плановому періоді (або, навпаки, які не можуть бути враховані через певні умови при плануванні прибутку на плановий період). Таким чином обчислюється базовий валовий прибуток від реалізації товарної продукції і базова рентабельність продукції за валовим прибутком.

На цьому етапі роботи найскладніше — це знайти підхід до того, як врахувати зміни цінових факторів на обсяг прибутку і рентабельність підприємства, бо в умовах інфляції ціни на ті ресурси, які воно споживає на виробництво, так само, як і оптові ціни, за якими воно реалізує продукцію споживачам, швидко змінюються, причому дуже часто в нерівноцінних співвідношеннях. Меншою мірою, та все ж «спостерігається варіація цін і в умовах безінфляційної ринкової економіки — під впливом попиту і пропозиції на сировину, основні засоби, споживчі товари, робочу силу, інші товари. Отож, якщо при плануванні валового прибутку виходити з тієї рентабельності продукції, яка склалася в базовому періоді, то це може призвести до серйозних прорахунків.

Обчислена за валовим прибутком рентабельність продукції підприємства, досягнута ним у базовому періоді, для її використання як базової при плануванні прибутку в новому плановому періоді має бути скоригована з урахуванням умов ціноутворення планового періоду. Якщо відкинути всі фактори, що впливають на формування рентабельності, крім одного — зміни цін на виробничі ресурси (сировину, матеріали тощо), з одного боку, і зміни відпускних цін на готову продукцію — з другого, то неважко уявити, що рентабельність продукції змінюватиметься відповідно до співвідношення індексів цих цін. Якщо припустити, що ціни на матеріальні ресурси, які використовуються на виробництво, і витрати підприємства на оплату праці, що включаються до собівартості продукції, і договірні оптові ціни при реалізації готової продукції змінюються на одну і ту саму величину (один і той самий індекс), то рентабельність продукції не зміниться. Але подібна ситуація — лише випадковість.

Для розрахунку індексів /п та ір підприємство, плануючи валовий прибуток, наприклад на наступний рік, має з можливою точністю спрогнозувати, як змінюватимуться ціни у плановому році на його продукцію, які будуть зміни в ціноутворенні на сировину, матеріали, інші матеріальні ресурси, які передбачаються зміни у зв'язку з цим щодо рівня оплати праці, що також впливає на собівартість продукції, її рентабельність.

Робота ця складна, потребує об'єднаних зусиль працівників фінансових, планових, збутових, постачальницьких та інших економічних і виробничих служб підприємства.

Продовжимо приклад планування валового прибутку від реалізації продукції машинобудівного заводу на 2002 р. (в тис. грн.):

Очікуваний обсяг виручки від реалізації продукції за 3397,3 2001 р. (без ПДВ та акцизного збору)

Очікувана виробнича собівартість продукції за 2001 р. 2609,4 Валовий прибуток від реалізації товарної продукції 787,9 Очікувана рентабельність продукції за 2001 р.

На 2002 р. передбачається зростання цін на продукцію підприємства в середньому у 1,26 раза, тобто /„ = 1,26. Ціни на сировину, матеріали, інші матеріальні ресурси й витрати на оплату праці, що формують собівартість продукції підприємства, за розрахунками разом зростуть у 1,37 раза, тобто /р=1,37. За формулою (6.9) визначаємо базову рентабельність продукції за валовим прибутком (/-,), тобто рентабельність, яка б склалася на підприємстві, якби воно працювало в наступному році з незмінними показниками обсягу виробництва, асортименту продукції, з незмінним рівнем матеріальних витрат (у натуральному вигляді) і трудовитрат, але в умовах ціноутворення 2002 p.:

/-, = 0,302 - 1,302 (і - Щ: ]= 0,302 - 1,302 • 0,080 - 0,198.

Тобто базова рентабельність продукції за валовим прибутком становить 19,8%.

Обчислена таким чином базова рентабельність продукції відображає лише цінові фактори, які слід брати до уваги при плануванні прибутку. Далі відомими методами економічного аналізу можна визначити резерви, які не були використані підприємством у базовому році для зростання прибутку, а саме за рахунок:

ліквідації непродуктивних і понаднормативних витрат, що відносяться на виробничу собівартість продукції;

ліквідації фактів поставки готової продукції покупцям з відхиленнями від узгоджених технічних і якісних параметрів, які ведуть до зниження оптових цін на ці вироби і, отже, прибутку від реалізації; структурних зрушень в асортименті продукції, що виготовляється і реалізується, в бік випуску більш рентабельної продукції. Припустимо, що в результаті аналізу прибутку машинобудівного заводу за 9 місяців 2001 р. виявлено, що він мав такі резерви в розрахунку на рік у сумах відповідно: 47 тис. грн., 23,9 тис. грн., 74,8 тис. грн. Разом це дає приріст валового прибутку в сумі 145,7 тис. грн., або 18,5 відсотка до валового прибутку від реалізації за 2001 р. (145,7 : 787,9 • 100). Є всі підстави збільшити базову рентабельність у розмірі 19,8%, визначену з урахуванням лише цінових факторів, на коефіцієнт (у даному разі 1,185), що відображає невикористані в базовому році резерви зростання валового прибутку. Таким чином, скоригована базова рентабельність становитиме: 19,8 • 1,185 = 23,46 %.

На заключному етапі планування валового прибутку від реалізації продукції аналітичним методом розрахунок завершують так:

Виробнича собівартість реалізованої товарної продукції базового 2001 р. (тис. грн.) 2609,4 Темп зростання обсягу реалізації в 2002 р. порівняно з 2001 р.1,08Індекс цін на ресурси 1,37 Виробнича собівартість реалізованої продукції планового 2002 р. в цінах та умовах 2002 р. (р.1р.2р.З) 3860,9 Скоригована базова рентабельність продукції підприємства (відсотків) за валовим прибутком 23,46 Валовий прибуток від реалізації товарної продукції за планом на 2002 р. (р.5 р.4 : 100) (тис. грн.)905,8

Підприємства, які в плановому році передбачають випуск і реалізацію значного обсягу нової продукції, питома вага якої сягає 25 відсотків і більше, мають планувати розмір валового прибутку від реалізації продукції окремо: аналітичним методом — в частині випуску продукції, яка випускається в базовому і плановому роках, методом прямого поасортиментного розрахунку — в частині нової продукції.

Аналітичний метод розрахунку планового валового прибутку є також перевірочним методом. Найкращі результати щодо якості планування він дає при поєднанні двох методів, коли поасортиментний розрахунок валового прибутку доповнюється перевіркою через розрахунок за допомогою скоригованої базової рентабельності.