Державне регулювання економіки (2006)

Торгівля — галузь, яка забезпечує перехід товарної маси із сфери виробництва до споживача.

Основним показником діяльності торгівлі є товарооборот.

Товарооборот — продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи або підприємствам — для подальшої переробки чи продажу.

Обсяг та структура товарообороту на рівні держави віддзеркалює:

рівень соціально-економічного розвитку країни;

рівень життя населення;

обсяг діяльності підприємства та матеріалізації купівельних фондів населення;

стан грошового обігу в країні.

Державне регулювання сфери товарного обігу — система заходів економічного, правового та організаційного характеру, за допомогою яких органи державної влади й управління впливають на процеси, що відбуваються у сфері торгівлі, та на суб'єкти, залучені до цих процесів.

Мета державного регулювання торговельно-економічних відносин — створення умов, що забезпечують нормальне функціонування галузі в цілому, задоволення потреб споживача і стабільну участь суб'єктів комерційної діяльності у міжнародному поділі праці.

Завдання щодо державного регулювання сфери товарного обігу:

розробка, прийняття, контроль за законодавством, що забезпечує правову основу і захист інтересів торговельних підприємств;

реалізація державної політики щодо розвитку роздрібної та оптової торгівлі, а також торговельно-виробничої сфери на основі використання ринкових механізмів господарювання;

послаблення прямих форм втручання і бюрократичного контролю за діяльністю підприємств;

створення умов для вільної добросовісної конкуренції на товарних ринках, вільного просування товарів на внутрішньому та міжнародних ринках;

сприяння формуванню та товарному насиченню споживчого ринку, виробництву товарів, розширенню їх асортименту та поліпшенню якості з урахуванням попиту населення;

гармонізація поточних і стратегічних напрямів розвитку торгівлі і структурно-інвестиційної та науково-технічної політики;

зняття обмежень адміністративного регулювання торговельної діяльності;

підвищення темпів зростання товарообороту на основі політики стимулювання розвитку споживчого сектору;

створення умов для накопичення торговельного капіталу і зростання інвестицій у галузі.

Держава впливає на діяльність торговельних підприємств прямими та непрямими методами.