Менеджмент: прийняття рішень і ризик

13.2. ПЕРША СКЛАДОВА РИЗИКУ — ЙМОВІРНІСТЬ НАСТАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ ДЛЯ БІЗНЕСУ ПОДІЙ

Перш ніж вести мову про ймовірність настання несприятливих для бізнесу подій, потрібно усвідомити, що в кожному році аграрні підприємства, в тому числі і досліджувана ферма, можуть одержати будь-який один з трьох можливих рівнів урожайності сільськогосподарських культур (у нашому прикладі зернових): нормальний, низький і високий. Нормальною фермер вважає, виходячи зі своєї практики, урожайність 26,99 ц/га посіву, низькою — лише 13,49 ц/га. Досвід свідчить, що ймовірність отримати нормальний урожай удвічі більша, ніж низький або високий. При цьому шанси мати низький або високий урожай приблизно однакові.

Для того щоб порівняти ймовірність згаданих рівнів урожайності, ми можемо надати умовні значення (ваги) величинам імовірності нормальної, низької і високої врожайності. Якщо, скажімо, величині ймовірності низької врожайності надамо значення 1, тоді ймовірність отримати нормальну урожайність, шансів на яку є удвічі більше, матиме значення 2. Ймовірність отримати високу врожайність така сама, як і низьку. Отже, вона також матиме значення 1. Сума всіх значень ймовірності дорівнює 4. З цього випливає, що є один шанс з чотирьох отримати низьку врожайність і два шанси із чотирьох отримати нормальну врожайність. Тобто ймовірність низької врожайності дорівнює 1/4, високої — також 1/4, а нормальної — 1/2. Іншими словами, частота одержання вказаних рівнів урожайності становить відповідно 25%, 25% і 50%.

Досвід господарювання фермера переконує, що його підприємство може також опинитися в ситуаціях, коли ринкова ціна на зерно є або високою, або нормальною, або низькою. Оцінивши кон’юнктуру ринку на зерно, фермер визначив для себе, що низькою можна вважати ціну 126 дол. за 1 т зерна, нормальною — 161, високою — 195 дол. Імовірність високої, нормальної та низької ціни така сама, як і відповідних рівнів урожайності. Тобто є один шанс із чотирьох на те, що ціни будуть високими, два шанси із чотирьох — нормальними і один шанс із чотирьох — низькими.

Тепер виникає слушне запитання: яка ймовірність того, що будуть високими одночасно і врожайність і ціна? Оскільки ймовірність високої урожайності і високої ціни становить 1/4, або 25%, то ймовірність того, що будуть високими одночасно і ціна, і врожайність, дорівнює 1/4  1/4 = 1/16. Оскільки є три різних рівні урожайності і три різних рівні ціни, то можливими є всього 9 комбінацій рівня урожайності і ціни (табл. 13.3).

У нашому прикладі несприятлива для ферми подія (перша складова ризику) — це збіг низької ціни і низької врожайності. Ймовірність того, що така подія станеться, дорівнює одному шансу із 16, або 6,25% із 100% випадків.

Розрахуємо тепер грошову виручку від реалізації зерна по кожній із дев’яти комбінацій множенням площі посіву зернових (461 га) на врожайність і ціну, що відповідають тій чи іншій комбінації. Наприклад, за нормальної врожайності 26,99 ц/га і високої ціни 195 дол. за 1 т виручка за продане зерно становила б 242 627 дол. По решті комбінацій грошова виручка наведена в табл. 13.4.

Як бачимо, при настанні несприятливої для ферми події її грошова виручка становитиме лише 78 358 дол., або менше, ніж при нормальних умовах господарювання (нормальна урожайність і нормальна ціна), на 121 964 дол. (200 322 – 78 358). Визначення грошової виручки — це початок аналізу підприємницького ризику. Останній дістає своє вираження у можливих коливаннях норми прибутку на авансований капітал (величина прибутковості активів). За сталих активів це коливання (мінливість) відбувається через коливання прибутку, який залишається фермі після покриття усіх витрат. Тут зазначимо, що згідно з прийнятою в ряді країн методикою оцінки і аналізу рівня ризику використовують такий показник, як прибуток на активи (на авансований капітал), який розраховують відніманням від грошової виручки усіх витрат, окрім витрат на обслуговування заборгованості, у тому числі процентів за довгостроковий кредит.

Прибуток на авансований капітал дає змогу менеджерам оцінити, перед яким підприємницьким ризиком стоїть їх підприємство і якими можуть бути наслідки цього ризику. Щоб визначити цей прибуток, скористаємося даними звіту про прибутки та збитки ферми за звітний рік (див. табл. 13.1). Як свідчить наведена в таблиці інформація, грошова виручка ферми у звітному році становила 201 498 дол., а витрати на вироблену продукцію — 158 835 дол. Якщо з цих витрат виключити проценти за довгостроковий кредит в сумі 50 000 дол., то для визначення прибутку на авансований капітал до уваги братимуться лише 108 835 дол. витрат. Тоді сума цього прибутку становитиме 92 663 дол. (201 498 – 108 835).

Крім прибутку на активи, підприємства використовують і таке поняття, як прибуток на власний капітал. При його визначенні беруться до уваги усі витрати, які понесло підприємство, в тому числі і витрати на обслуговування боргу. Ця сума прибутку вже визначена нами і наведена в табл. 13.1.

Для унаочнення методики визначення прибутку на активи і прибутку на власний капітал наведемо наступну схему розрахунків за результатами господарської діяльності ферми у звітному році.

Для будь-якого підприємства, в тому числі і досліджуваної ферми, дуже важливо знати, якою буде прибутковість активів і власного капіталу в разі настання несприятливої події, в нашому прикладі це — низька урожайність і низька ціна.

Фінансові результати ферми за низької урожайності і низької ціни, дол.:

Як видно з наведених розрахунків, за низької ціни і низької урожайності величини прибутку на активи та прибутку на власний капітал стають від’ємними, тобто підприємство зазнає збитку. Така збитковість є наслідком несприятливої для ферми події, ймовірність якої хоча й низька, але реально існує.

Для одержання більш повного уявлення про можливі наслідки для ферми інших несприятливих та сприятливих подій, розрахуємо за викладеною методикою прибуток на активи і власний капітал за деякими іншими можливими комбінаціями рівнів урожайності і ціни (табл. 13.5).

По всіх дев’яти комбінаціях прибуток на активи наведено в табл. 13.6.

Для спрощення розрахунків тут і далі умовно приймається, що витрати для всіх рівнів урожайності однакові, хоча в дійсності це не завжди так. Навіть якщо припустити, що урожайність коливається лише під впливом погодних умов, а витрати на посів, обробіток, добрива, насіння, пестициди тощо однакові, все ж загальна сума витрат може бути різною за рахунок неоднакових витрат на збирання, транспортування і доробку врожаю.

Оцінюючи одержані результати, можна прийти до висновку, що лише за низької урожайності і низької ціни, а також за низької урожайності і нормальної ціни ферма одержуватиме збиток на активи. Водночас стає очевидним, що ферма буде одержувати збиток на власний капітал не лише при названих комбінаціях, але й за нормальної урожайності і низької ціни та за низької урожайності і високої ціни.

Для порівняння прибутковості активів розраховують відносний показник норми прибутку на активи (авансований капітал), який визначають відношенням прибутку до суми активів з наступним множенням одержаного результату на 100. При визначенні прибутку на активи, як ми уже зазначали, не враховують витрати на обслуговування боргу.

У звітному році норма прибутку на активи становила 12,78% ((92 663 : 725 000)  100). Одержаний результат вказує на віддачу вкладеного у виробництво капіталу. Порівняння його з іншими інвестиційними можливостями дає змогу оцінити правильність прийнятого рішення.