Портфельне інвестування (2004)
5.2. Емітенти на ринку цінних паперів
Найсуттєвішими ознаками класифікації емітентів є:
види емітентів як форми державно-правового утворення (держава, органи муніципальної влади, суб’єкти господарювання);
організаційно-правова форма емітента (юридичні особи, які можуть випускати всі види цінних паперів, дозволених законодавством країни, окрім державних цінних паперів; особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, як правило, вони випускають векселя і чеки);
напрями професійної діяльності емітента (промислові й торговельні компанії; комерційні банки; інвестиційні компанії й інвестиційні фонди; страхові компанії, пенсійні фонди та інші інституційні інвестори);
інвестиційна привабливість емітента;
політика емітента на ринку цінних паперів (активна, розрахована на залучення стратегічних інвесторів, подрібнення капіталу, спрямована на вітчизняний, іноземний капітал тощо);
національна належність емітента (резиденти, нерезиденти).
Як уже зазначалося, емітентів цінних паперів можна класифікувати залежно від інвестиційної привабливості випущених ними цінних паперів.
Емітентами цінних паперів в Україні виступають: Кабінет Міністрів України, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, юридичні особи. Емітент дістає право на випуск цінних паперів від моменту реєстрації випуску цінних паперів та присвоєння номера реєстрації у ДКЦПФР. Нині найактивнішими емітентами виступають промислові підприємства та комерційні банки. Український ринок цінних паперів поки не відіграє суттєвої ролі у трансформації необхідного капіталу від інвесторів до емітентів. З огляду на це у «Програмі розвитку фондового ринку 2001—2005 років» від 13 грудня 2000 р. вирізняють такі пріоритетні напрями політики стосовно емітентів:
поліпшення корпоративного управління підприємствами-емітентами;
створення сприятливих умов для виходу емітентів на фондовий ринок для залучення капіталу через спрощення процедури реєстрації випуску цінних паперів;
запровадження практики надання рейтингових оцінок корпоративного управління незалежними агенціями;
посилення ефективності контрольно-ревізійної діяльності ДКЦПФР та правозастосування, розроблення запобіжних заходів стосовно шахрайства й маніпулювання на ринку;
законодавче забезпечення системи андеррайтингу;
сприяння випуску високоліквідних і довготермінових державних цінних паперів;
сприяння прозорості й активізації організованого ринку цінних паперів.