Менеджмент: прийняття рішень і ризик (1998)

Рішення підприємства про здійснення бартерної операції вимагає пошуку партнера, який був би зацікавлений в обміні свого товару на товар, що запропонований даним підприємством. Такий пошук може здійснюватися різними способами: через безпосереднє звернення підприємства до певного суб’єкта господарської діяльності — власника товару з пропозицією про придбання цього товару шляхом здійснення товарообмінної операції на відповідних умовах; через оголошення у пресі, по радіо, телебаченню тощо. Одним з ефективних каналів пошуку партнера по бартерній угоді, в тому числі і закордонного, може стати створення спеціалізованих фірм з інформаційного забезпечення цих угод.

В Україні вже є перший досвід роботи таких фірм. Зокрема, успішно функціонує компанія «Промтехконтракт» (товариство з обмеженою відповідальністю), яка має комп’ютерну базу даних для пошуку партнерів для здійснення товарообмінних операцій як в Україні, так і за її межами.

Щоб стати абонентом компанії, потрібно подати заявку з найменуванням пропонованої замовником продукції та переліком товарів, які бажано було б ним отримати взамін ( в кінці 1997 р. вартість інформаційного обслуговування на місяць становила 80 грн.). «Промтехконтракт» (ПТК) має мережу комерційних агентств і дилерів по всій Україні, які здійснюють збір інформації від потенційних та уже зареєстрованих абонентів. Через кожні два тижні комп’ютерна база ПТК видає сформований інформаційний пакет, в якому вказуються потенційні партнери по товарообмінній операції для відповідного абонента.

Важливим є те, що програмою пошуку партнера передбачається, крім прямого, і багатоступінчастий бартер. Ця операція здійснюється тоді, коли неможливо знайти прямого партнера для замовника, але є абонент, якому потрібний товар останнього взамін на якийсь інший товар. В цьому випадку вибудовується ланцюжок із 4 — 5 елементів, яким окреслюється схема операції з кількома учасниками, що задовольняє інтереси кожного з них.

Після укладення бартерного контракту він підлягає реєстрації, яка здійснюється Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України та уповноваженими ним органами. Порядок реєстрації визначений Указом Президента України « Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» в Україні від 7 листопада 1994 р. і затвердженого цим Указом «Положенням про порядок реєстрації окремих видів договорів (контрактів)».

Відповідно до вимог зазначеного Указу та внесених до нього змін (Указ Президента України «Про внесення до Указу Президента України від 7 листопада 1994р. № 659») реєстрації підлягають, крім бартерних контрактів та операцій із зустрічною торгівлею, також інші зовнішньоекономічні договори суб’єктів ЗЕД усіх форм власності, предметом яких є такі товари українського походження:

• щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу;

• щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури;

• експорт яких до інших держав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угрупувань, митних союзів.

Товари, що поставляються за бартером, а також зазначені вище товари підлягають митному оформленню лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору. Щоб її одержати, суб’єкт ЗЕД , який є стороною контракту, подає до уповноваженого органу Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі такі документи:

• Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, що встановлюється вказаним Міністерством;

• оригінал зовнішньоекономічного договору та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб’єкта ЗЕД;

• довідку банку, який обслуговує суб’єкта ЗЕД, про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами. Для одержання цієї довідки суб’єкт ЗЕД повинен оформити в банку інформаційне повідомлення про відсутність (наявність) за межами України валютних цінностей та майна, доходів в іноземній валюті, одержаних від інвестиційної діяльності;

• документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору.

Щоб процедура реєстрації контракту пройшла успішно, важливо правильно оформити Інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за встановленою формою. Вона має бути надрукована друкарським способом у суворій відповідності до форми цього документа. Назва реквізитів та їх коди повинні відповідати загальноукраїнським класифікаторам техніко-економічної інформації (ЗКТЕІ).

У разі здійснення експорту у формі бартерної (товарообмінної) операції або операцій із зустрічною торгівлею заявник заповнює реквізити 1 — 27 Інформаційної картки. Скажімо, у складі першого реквізиту зазначаються повна назва організації-експортера, її юридична адреса, телефон, телефакс, код за загальноукраїнським класифікатором підприємств і організацій (ЗУКПО), номери рахунків та банк експортера (повна його назва, поштова адреса, МФО). У складі реквізиту 2 вказується назва іноземної організації, що є контрагентом згідно з контрактом, її юридична адреса, телефон, телефакс, номер рахунка та банк імпортера. У реквізиті 3 вказується дев’ятизначний код експортного товару за Товарною номенклатурою ЗЕД.

У подальших реквізитах зазначаються одиниця виміру експортного товару та її код, загальна кількість і вартість товару у валюті контракту та в доларах США, назва країни, куди експортується товар, та її цифровий код за загальноукраїнським класифікатором країн світу (ЗУККС), дев’ятизначний код імпортного товару, його одиниця виміру, загальна кількість та вартість у валюті контракту і в доларах США, базис імпортних поставок відповідно до ІНКОТЕРМСу в редакції 1990 р. та ін.

Орган реєстрації зобов’язаний розглянути подані для реєстрації документи протягом 20 календарних днів з моменту їх подання і прийняти рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору або про відмову заявнику із зазначенням її причини.

За результатами реєстрації бартерних контрактів українському суб’єкту ЗЕД видається у двох примірниках «Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту)». Перший з них суб’єкт ЗЕД залишає у митних органах після митного оформлення відповідних товарів, а другий належить йому. Вказаний документ є дійсним для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору, до кінця поточного календарного року. Він втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються.

Для здійснення експорту товару суб’єкт ЗЕД повинен оформити в Торгово-промисловій палаті України (ТПП) сертифікат походження товару. Для цього він подає до вказаного органу такі документи: рахунок-фактуру на товар, товаротранспортну накладну, довідку про декларування валютних цінностей, майна і доходів за межами України, сертифікат фітосанітарного чи ветеринарного контролю, сертифікат якості і цінову інформацію.

Сертифікат походження товару необхідний для одержання в ТПП України вивізної вантажної митної декларації як одного із основних документів для митного оформлення товару, що експортується.

Для одержання українським суб’єктом ЗЕД імпортованого товару за бартерним контрактом потрібно оформити ввізну (імпортну) вантажну митну декларацію. Для цього йому необхідно представити митному органу наступні документи: оригінал контракту і його дві копії, завірені «мокрою» печаткою української сторони; облікову картку суб’єкта ЗЕД, що видана митницею, де акредитований суб’єкт ЗЕД; довідку про декларування валютних цінностей за кордоном та її дві копії, завірені «мокрою» печаткою; товаросупровідні документи, сертифікат походження, INVOIC (рахунок-фактура міжнародного зразка); транзитну декларацію і документ, що засвідчує сплату усіх митних платежів за імпортований товар.