Менеджмент виробничих витрат у сільському господарстві (1998)

Важливою частиною фінансового менеджменту є прийняття рішень щодо інвестування виробництва. Інвестиції  це вкладання коштів в основні та оборотні фонди. Вони поділяються на чотири основні категорії: заміна застарілого і замортизованого обладнання; запровадження нових технологій і механізація виробничих процесів з метою зниження собівартості одиниці продукції; розширення виробництва; виробництво нових видів продукції.

Особливістю інвестицій є те, що віддачу від них мають через певний період часу, а не одразу. Крім того, інвестиції  це завжди значні суми коштів, і перш ніж їх вкладати, треба все розрахувати. Наступним моментом процесу інвестування є необхідність урахування чинника інфляції, який означає, що гривна, отримана сьогодні, коштує більше, ніж гривна, яку буде отримано завтра.

Існує два методи зіставлення інвестицій у часі  метод складних процесів і метод дисконтування. За допомогою першого методу оцінюють наявні кошти на певну дату в майбутньому, а другого  навпаки, визначають цінність грошей на поточний момент, якщо відомо їх майбутню вартість.

Чому банки беруть проценти за кредит і виплачують проценти за зберігання грошей? Саме тому, що гроші втрачають свою цінність з плином часу. Поклавши гроші в банк під певний процент, ми можемо визначити їх вартість через певний період часу. Для цього користуються спеціально розробленими таблицями коефіцієнтів або використовують формулу

Наприклад, господарство має банківський рахунок, де зберігається 100000 грн. під 15 % річних. Якою буде вартість цих грошей через 5 років? Для відповіді на це питання підставимо наші дані у формулу і отримаємо такі значення: МГВ = 100000 грн.  (1 + 0,15)5 = 201110 грн.

Отже, через п’ять років на банківському рахунку підприємства буде 201110 грн. Знаючи цю інформацію, можна приймати рішення про те, як використати наявні кошти: вкласти у виробництво, зберігати в банку, надати позику тощо. Рішення залежатиме від рівня доходу, який одержить підприємство через п’ять років, за всіма можливими варіантами використання коштів.

При дисконтуванні визначають, наприклад, яку суму коштів потрібно покласти в банк, щоб одержати певну суму грошей у майбутньому. Припустимо, потрібно мати 150000 грн. через три роки при банківській ставці 12 % річних. Яку суму коштів необхідно покласти в банк сьогодні? Для відповіді на це питання виконують розрахунки за формулою

Підставивши дані у формулу, дістанемо:

ПГВ = 150000 грн./(1 + 0,12) = 106767 грн.

Отже, щоб мати 150000 грн. через три роки при ставці банку 12 % річних, потрібно сьогодні покласти до банку 106767 грн.

У практиці фінансового менеджменту при вирішенні питань з інвестування широко використовується оцінка чистої поточної вартості коштів. Переваги цього підходу полягають у можливості оцінювати кошти в часі, що дає змогу приймати рішення, враховуючи чинники впливу оподаткування та інфляції на ефективність капіталовкладень.

Етапи методу оцінки чистої поточної вартості такі:

1. Визначення конкретних напрямів інвестування (придбання трактора, комбайна, корів, автомобіля тощо).

2. Розрахунок сум платежів готівкою, враховуючи суми позики й термін віддачі від інвестицій.

3. Встановлення надходження коштів за роками від даного виду інвестицій.

4. Визначення сум бажаного щорічного приросту коштів від інвестицій, враховуючи виплату процентів за кредит.

5. Розрахунок поточної вартості грошей і їх зіставлення з чистим доходом за роками, в результаті чого одержують поточну чисту вартість інвестицій.

6. Прийняття рішення про доцільність інвестування: якщо поточна чиста вартість додатна, дохід від інвестицій перевищує вартість інвестованого капіталу, рішення має бути позитивним. Якщо поточна чиста вартість від’ємна, дохід нижчий від вартості капіталу, рішення має бути негативним.

Розглянемо приклад оцінки чистої поточної вартості коштів. Господарство планує придбати кормозбиральний комбайн вартістю 120 тис. грн. Нормативний термін його експлуатації становить 8 років. Щорічні суми коштів, що будуть додатково надходити від експлуатації комбайна, складаються з доходів від підвищення продуктивності праці й зменшення втрат при заготівлі кормів. Потрібна сума коштів може бути взята як банківський кредит під 15 % річних. Чи доцільне таке інвестування? Для відповіді на це питання треба провести певні розрахунки (табл. 5.1)

На основі викладених розрахунків можна зробити висновок про доцільність даних інвестицій, оскільки чиста поточна вартість грошових потоків за період експлуатації комбайна (149431 грн.) перевищує суму капіталовкладень (120000 грн.).

Однак коефіцієнт дисконтування може враховувати й чинник інфляції, що відповідно знижує чисту поточну вартість грошових надходжень. Так, у нашому прикладі при рівні інфляції 5 % у рік поточна вартість грошових потоків за 8 років становитиме 119778 грн., що підтверджує недоцільність даних інвестицій при такому рівні інфляції.

Визначаючи ставку дисконтування, потрібно також враховувати джерела фінансування  кредитні чи власні. Якщо власний капітал забезпечує прибутковість, наприклад 30 %, то й ставка дисконтування на нього також має дорівнювати 30 %. Джерелами інвестицій можуть виступати одночасно як кредити банку, так і власні кошти. Ставка дисконтування при цьому розраховується як середньозважена величина від частки коштів за певним джерелом.

Крім того, на ставку дисконтування впливає рівень оподаткування. Якщо, приміром, ставка оподаткування становить для господарства 18 %, то ставка дисконтування до оподаткування, що становила 20 %, дорівнюватиме ставці дисконтування після оподаткування 16,4 % (20 %  (1  0,18)).

Можна також розрахувати необхідну суму прибутку, яку потрібно отримувати додатково від інвестицій для погашення кредиту. З цією метою використовують такі формулу: