Основи охорони праці (2003)
4.7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
технічні;
санітарно-виробничі;
медико-профілактичні;
організаційні.
До технічних заходів належать:
модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;
перепланування розміщення обладнання;
впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.
Санітарно-виробничі заходи включають:
влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;
реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.
До медико-профілактичних заходів відносяться:
придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;
організація профілактичних медичних оглядів;
організація лікувально-профілактичного харчування.
До організаційних заходів належать:
проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;
робота з професійного відбору;
здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.
Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.
Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.
Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.