Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства (2017р.)
1.11. Особливості аналізу рентабельності зарубіжних фірм і підприємств
В практиці зарубіжних фірм і підприємств, наприклад в Англії, для оцінки ефективності організації діяльності застосовуються такі основні відносні показники рентабельності: 1) коефіцієнт прибутковості; 2) оборотність активів; 3) доходність використовуваного капіталу.
Коефіцієнт прибутковості розраховується як відношення чистого прибутку до обсягу реалізованої продукції. Цей показник називають також «процентом прибутку».
Наприклад, якщо компанія одержала прибуток в сумі 20.000 фунтів стерлінгів від реалізації продукції на суму 100.000 фунтів стерлінгів, то процент прибутку, або коефіцієнт прибутковості, дорівнюватиме 20%.
Це також означає, що затрати складають 80% обсягу реалізованої продукції. Високий коефіцієнт прибутковості свідчить, що:
підприємство успішно контролює рівень затрат, оскільки зменшення відношень затрат — реалізація приводить до підвищення коефіцієнта прибутковості. Наприклад, якщо співвідношення затрати — реалізація зменшиться з 80 до 75 %, то коефіцієнт прибутковості збільшиться з 20 до 25 %;
високі продажні ціни. Наприклад, якщо компанія продає товари за 100.000 фунтів стерлінгів і одержує прибуток 16.000 фунтів стерлінгів, то затрати становлять 84.000 фунтів стерлінгів, а коефіцієнт прибутковості — 16%.
Якщо ж компанія підвищить продажні ціни на 20%, збільшуючи таким чином і обсяг продажів до 120.000 фунтів стерлінгів без збільшення кількості реалізованих товарів чи їх собівартості, то прибуток зросте на суму збільшення доходу (20.000 фунтів стерлінгів) до 36.000 фунтів стерлінгів і коефіцієнт прибутковості також збільшиться (з 16% до 30%).
Другий показник рентабельності «оборотність активів» розраховується як відношення річного товарообороту до суми використовуваного капіталу. Наприклад, якщо обсяг продажів компанії за рік склав 720.000 фунтів стерлінгів, а вартість її активів дорівнює 360.000 фунтів стерлінгів, то оборотність активів дорівнює: 720000/360000=2рази.
Це означає, що на кожний 1 фунт стерлінгів активів компанії припадає 2 фунти стерлінгів обороту за рік. Для ефективної експлуатації активів менеджери компанії повинні забезпечити більш високий обсяг продажів, тобто більш високий коефіцієнт оборотності активів.
Тобто підприємство може збільшити товарооборот при незмінній вартості активів і, таким чином, одержати більше прибутку без збільшення обсягу інвестицій.
Головним компонентом загальних активів багатьох компаній є основні кошти, тому слід звертати увагу і на такі відносні показники:
обсяг продукції, що реалізується на 1 фунт стерлінгів використаних основних коштів (оборотність основних коштів);
відношення: прибуток/основні кошти (різновид коефіцієнта прибутковості).
І, нарешті, третій показник рентабельності, який застосовується при оцінці ефективної роботи підприємств в Англії, — це доходність капіталу, що використовується.
Більшість з тих, хто вкладає в підприємство кошти, розраховують на доходність своїх інвестицій. Так:
комерційні кредитори — на повернення коштів;
банк нараховує проценти по овердрафтам;
власники забезпечених і незабезпечених облігацій компанії — на проценти;
власники привілейованих акцій — на дивіденди за фіксованою ставкою процента до номінальної вартості своїх акцій;
власники простих акцій — на дивіденди.
Крім того, весь нерозподілений прибуток підприємства є грошовими коштами, якими вони «володіють» чи які вони «надають».
Існує усталена першочерговість цих виплат. Згідно з нею перш за все до оголошення суми прибутку необхідно сплатити проценти. Далі з прибутку сплатити податки. Після цього виплачуються дивіденди по привілейованих акціях, якщо це дозволяє сума прибутку. А якщо після всіх виплат залишається достатня сума прибутку, рада директорів оголошує про виплату дивідендів власникам простих акцій. Розмір цих дивідендів залежить від величини прибутку.
Список першочергових платежів можна представити в таблиці:
Річний прибуток, який можна виплатити дивідендами власникам простих акцій, називається часто «доходом по простих акціях».
Загальноприйнятим методом виміру і оцінки ступеня доходності коштів, які вкладені в підприємство, є метод розрахунку доходності використовуваного капіталу (ДВК).
Для розрахунку цього показника (ДВК) наводиться витяг із звіту про прибутки і збитки та баланс компанії.
За наведеними даними необхідно розрахувати доходність використовуваного капіталу (ДВК). Це можна зробити у два способи:
Якщо ми вважаємо ДВК найважливішим показником ефективності діяльності підприємства, то, порівнюючи прибуток з величиною інвестованого капіталу, можна зробити висновок про те, що ефективність підприємства залежить від двох факторів, кожний з яких впливає на ДВК. Це:
коефіцієнт прибутковості;
оборотність активів.
Тому ДВК інколи називають первинним показником, а коефіцієнт прибутковості та оборотності активів — вторинним відносним показником.
Ці показники взаємопов’язані, тому необхідно усвідомити наслідки такого зв’язку. Наприклад, показник ДВК 20% свідчить про достатньо добрий рівень ефективності підприємства роздрібної торгівлі електричними товарами.
Візьмемо для розгляду такий приклад:
компанія А – універмаг;
компанія В – оптовий магазин.
Ці компанії проводять різну політику в галузі продажних цін, і кожна із них може досягти планової величини ДВК. Якщо, наприклад, кожна з цих компаній має використовуваний капітал 100.000 фунтів стерлінгів і розраховує на плановий показник доходності на рівні 20% (20.000 фунтів стерлінгів), то:
компанія А повинна вийти на річний обсяг продажів 200.000 фунтів стерлінгів, щоб одержати коефіцієнт прибутковості 10% і оборотність буде 2 рази;
компанія В повинна вийти на річний обсяг продажів 800.000 фунтів стерлінгів, щоб одержати коефіцієнт прибутковості всього 2,5%, зате оборотність активів буде 8 разів.
Більш високу доходність використовуваного капіталу можна одержати в результаті підвищення коефіцієнта прибутковості або коефіцієнта оборотності активів. Коефіцієнт прибутковості можна підвищити шляхом скорочення затрат або підвищенням продажних цін. Однак при зростанні продажних цін можливе падіння попиту і наступного за цим зменшення показника оборотності активів. Якщо більш високі ціни приведуть до зниження товарообігу, то збільшення коефіцієнта прибутковості може компенсуватися падінням оборотності активів, тому загальна доходність використовуваного капіталу може і не покращитись.
Наприклад, компанія досягла за звітний період таких результатів:
Прибуток - 5.000
Використовуваний капітал - 20.000
Керівництво компанії розглядає питання щодо можливого підвищення продажних цін. Чекають, що в цьому випадку коефіцієнт прибутковості зросте до 10%. Крім того, шляхом залучення додаткового капіталу в сумі 55.000 фунтів стерлінгів керівництво компанії планує збільшити товарообіг до 150.000 фунтів стерлінгів.
Необхідно оцінити ефективність цієї пропозиції за впливом на ДВК, коефіцієнт прибутковості та оборотність активів.
Рішення
Поточні відносні показники діяльності компанії мають такі значення:
Коефіцієнт прибутковості — 5%.
Оборотність активів — 5 разів.
ДВК (5/20) — 25%.
У випадку реалізації пропозиції прибуток буде:
10 150.000 = 15000 фунтів стерлінгів.
Оборотність активів буде:
150000/75000=2 рази.
Тоді ДВК = коефіцієнт прибутковості оборотність активів, тобто:
10% 2 рази = 20%.
Незважаючи на підвищення коефіцієнта прибутковості і збільшення загального обсягу продажів, необхідні додаткові активи (55.000 ф.ст) збільшують сумарний прибуток тільки на 10.000 ф.ст. (15.000 – 5.000 ф.ст.), ДВК падає з 25% до 20% через різке зменшення оборотності активів з п’яти до двох разів.
Розрахунок величини використовуваного капіталу наведено в табл. 22.
За наведеними даними розраховуємо використовуваний капітал:
Основні фонди по чистій балансовій вартості плюс поточні активи 70.000 + 80.000 = 150.000.
Основні фонди по чистій балансовій вартості плюс чисті поточні активи (довгострокові кошти) 70.000 + 40.000 = 110.000.
Основні фонди по ціні придбання плюс поточні активи 100.000 + 80.000 = 180.000.
Основні фонди по ціні придбання плюс чисті поточні активи: 100.000 + 40.000 = 140.000.
Основні фонди по поточній відновленій вартості плюс
або поточні активи 150.000 + 80.000 = 230.000.
або чисті поточні активи 150.000 + 40.000 = 190.000.
Основні фонди по чистій відновленій вартості, яка складається з відповідної суми зносу. Оскільки основні фонди відробили в середньому 30% свого строку служби (30.000/100.000), то чиста відновлена вартість буде 150.000 ф.ст. – 30%, або 105.000 фунтів стерлінгів. У такому випадку використовуваний капітал дорівнюватиме чистій відновленій вартості плюс, або
поточні активи 150.000 + 80.000 = 185.000.
чисті поточні активи 105.000 + 40.000 = 145.000.
При розрахунку використовуваного капіталу виникає проблема: яку ж величину поточних активів необхідно брати: поточні активи чи чисті поточні активи?
Одна точка зору полягає в тому, що для здійснення операцій компанії необхідні основні фонди і поточні активи, а їх можна фінансувати або з довгострокових фондів, або з короткострокових зобов’язань.
Використовуваний капітал, незалежно від величини коротко- строкових зобов’язань, можна розглядати як загальну суму активів, необхідних для забезпечення операцій.
Існує і альтернативна точка зору: оскільки звичайним є те, що компанія повинна «фінансувати» своїх боржників шляхом розширення кредиту, то звичайним у діловій практиці вважається і одержання кредиту самої компанії. Короткострокові зобов’язання є невід’ємною рисою комерційних операцій. Їх треба розглядати як «залік» поточних активів, а не як джерело коштів для забезпечення поточних активів.
Тому:
якщо необхідно розрахувати доходність довгострокових коштів, то використовуваний капітал потрібно брати як основні фонди плюс поточні активи мінус короткострокові зобов’язання (що за вартістю дорівнює акціонерному капіталу і резервним фондам плюс довгостроковий позиковий капітал);
якщо необхідно розрахувати доходність використовуваного капіталу, то використовуваний капітал потрібно розрахувати як суму величини основних коштів і поточних активів.