Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства (2017р.)

Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану служить бухгалтерський баланс підприємства. Його значення настільки велике, що аналіз фінансового стану нерідко називають аналізом балансу. Баланс, що застосовується нині, став більш наочним, і — що особливо важливо — пристосованим для вирішення тих завдань, які постали перед аналізом фінансового стану в ринкових умовах. При колишній методиці аналізу вирішальну роль відігравали порівняння значень статей і розділів балансу з їх нормативними величинами, вивчення причин відхилень від нормативу, вивчення впливу цін на стійкість фінансового стану підприємства. Однією з найважливіших особливостей фінансової звітності, застосовуваної нині, є відсутність у ній планових показників та нормативів. В умовах ринку планування втрачає риси централізованого адміністративного керівництва підприємством, а служить передусім виробленню гнучкої стратегії і тактики господарської поведінки підприємства, що прагне зміцнити своє становище при швидкій мінливості ринкової кон’юнктури.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. Для того, щоб аналізувати всі перелічені вище моменти, необхідним етапом, що передує проведенню аналізу, є приведення звітного балансу в таку форму, що, з одного боку робить можливим об’єктивний аналіз, а з другого боку, є максимально зручним для проведення аналітичних розрахунків. Згідно з діючими нормативними документами, баланс зараз складається з оцінки нетто, він уже позбавлений основних регулюючих статей. Для сучасного аналізу можна користуватися одним із трьох засобів:

1. Провести аналіз безпосередньо за балансом без попередньої модифікації балансових статей.

2. Побудувати згрупований аналітичний баланс (табл. 23), поєднавши однорідні за складом елементи балансових статей. Таке перегрупування балансу можна виконати різноманітними засобами, навіть об’єднанням статей різних розділів.

3. Провести додаткову чистку балансу від наявних у ньому регулятивів з наступним об’єднанням статей в необхідному розрізі.

В табл. 23 наведено один з варіантів побудови згрупованого балансу-нетто, за яким можна визначити загальну суму фінансових ресурсів підприємства (підсумок активу балансу на кінець звітного періоду). По цьому балансу необхідно уточнити також оцінку майна підприємства (підсумок активу балансу (Бн), для чого необхідно здійснити такий розрахунок : підсумок балансу (Бн) = підсумок балансу — резерв по сумнівних боргах — резерв майбутніх платежів — доходи майбутніх періодів — збитки минулих років — збитки звітного року.

Отриманий результат показує реальну вартість майна підприємства. Реальна оцінка активів і пасивів балансу необхідна передусім банку для впевненості в кредитоспроможності підприємства, якому він пропонує кредит, а також підприємствам, що вступають в економічні відносини.

Для аналізу наступних питань фінансового стану (ліквідності, фінансової тривалості і ін.) необхідно продовжити перегрупування статей балансу з тим, щоб одержані результати були зручні для проведення аналітичних розрахунків.

Перегрупування статей балансу в активі проводиться за ступенем зменшення ліквідності активів, в пасиві — за ступенем зростання термінів погашення зобов’язань.

В умовах ринку дуже важливо давати оцінку кредитоспроможності підприємства, тобто його спроможності своєчасно і повністю розраховуватися за своїми зобов’язаннями. У таблиці 24 показано, як треба перегрупувати статті балансу для визначення ліквідності балансу.

Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов’язань. Від ліквідності балансу відрізняється ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх у грошові кошти. Чим менший час, необхідний для перетворення даного виду активів у гроші, тим вища його ліквідність.

Аналіз ліквідності балансу здійснюється шляхом порівняння засобів по активу, що згруповані за ступенем їх ліквідності і розміщені в порядку зменшення ліквідності, з зобов’язаннями по пасиву, що згруповані за термінам їх погашення і розташовані в порядку зростання термінів.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти підсумки наведених груп по активу і пасиву.

Зіставлення найбільш ліквідних засобів і активів, які швидко реалізуються, з найбільш негативними зобов’язаннями і короткостроковими пасивами дозволяє виявити поточну ліквідність.

Зіставлення активів, що реалізуються, з довгостроковими і середньостроковими пасивами дозволяє виявити ліквідність, що може виникнути в майбутньому.

Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність або неплатоспроможність найближчим часом.

Майбутня ліквідність є прогнозом платоспроможності на основі порівняння майбутніх надходжень і платежів. Оскільки у відповідних групах активу і пасиву представлена лише частина цих надходжень і платежів, то прогноз платоспроможності є приблизним.

Аналіз ліквідності балансу зводиться до перевірки того, чи покриваються зобов’язання в пасиві балансу активами, термін перетворення яких в грошові кошти з певною часткою точності рівний терміну погашення зобов’язань.

Зіставлення підсумків першої групи по активу і пасиву балансу ліквідності (терміни до 3-х місяців) відображає співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння підсумків другої групи по активу і пасиву (терміни від 3-х до 6-ти місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекій перспективі.

Порівняння підсумків по активу і пасиву третьої і четвертої груп відображає співвідношення платежів і надходжень у відносно недалекому майбутньому.

Аналіз ліквідності балансу дає досить повне уявлення про фінансовий стан підприємства з точки зору можливостей своєчасного здійснення ним розрахунків.

Для аналізу фінансового стану складаються також аналітичний баланс по формі (табл. 25), за даними якого визначаються показники фінансової тривалості, ліквідності. Розглянувши порядок перегрупування статей балансу, переходимо до вивчення конкретних питань фінансового аналізу і при цьому використовуємо раніше складені аналітичні баланси.