Ринок цінних паперів (1998)

Вартість цінних паперів формується під впливом найрізноманітніших факторів (див.1.4). Оцінка вартості за допомогою фінансових розрахунків уможливлює визначення лише прогнозної дохідності цінних паперів, приведеної до поточної вартості грошей. Оскільки при цьому враховуються не всі фактори, що діють на фондовому ринку, остільки розрахункова вартість цінних паперів може не збігатися з їх ринковою вартістю.

Розрахункова вартість боргових цінних паперів

Можливі три варіанти виплати доходів на боргові цінні папери:

— дохід сплачується як різниця між цінами придбання і погашення;

— дохід сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну;

— дохід, а також сума боргу сплачуються наприкінці обумовленого терміну.

Вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується як різниця між цінами придбання і погашення, обчислюється за формулою:

де Вн — розрахункова вартість цінних паперів, дохід на які сплачується як різниця між цінами придбання і погашення; Н — номінальна вартість конкретного цінного паперу; g — рівень дохідності по конкретному виду цінних паперів; n — термін, що лишився до погашення.

Вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну, розраховується у такий спосіб:

де Впер — розрахункова вартість боргових цінних паперів, дохід на які сплачується періодично, а сума боргу погашається наприкінці обумовленого терміну; Пр — абсолютний розмір відсотка.

Вартість боргових цінних паперів, дохід і борг на які сплачується наприкінці обумовленого терміну, визначається за:

де ВТ — розрахункова вартість боргових цінних паперів, дохід і борги, на які сплачується наприкінці обумовленого терміну.

Вартість конвертованої облігації обчислюється як добуток ринкової вартості акцій та коефіцієнта конверсії:

Во.к. = Ар * kk ,

де: Вo.к. — розрахункова вартість конвертованої облігації; Аp — поточна ринкова вартість акції; kk — коефіцієнт конверсії.

Розрахункова вартість акцій

Розрахункова вартість акцій обчислюється залежно від способів виплати дивідендів для випадків, коли:

— дивіденди постійні;

— дивіденди постійно зростають;

— розмір дивідендів змінюється по періодах.

Вартість акцій з постійними дивідендами обчислюється за формулою:

Aпост = Д / g

де Апост — розрахункова вартість акції з постійними дивідендами (привілейовані акції); Д — дивіденд; g — рівень дохідності акції даного типу.

Вартість акцій, дивіденди на які постійно зростають, розраховується за моделлю М. Дж. Гордона:

де Апост.зрост — розрахункова вартість акцій з дивідендами, що постійно зростають; До — останній виплачений дивіденд; Д1 — дивіденд, що очікується у наступному році; tД — темп зростання дивіденду.

Вартість акцій, розмір дивідендів на які змінюється по періодах, обчислюється так:

де Азмін — розрахункова вартість акцій, розмір дивідендів на які змінюється; Д1...Дn — дивіденди по роках прогнозу; n — кількість років прогнозу.

Розрахункова вартість похідних цінних паперів

Вартість інвестиційного сертифіката визначається виходячи з доходів від фондових цінностей, в які вкладає кошти інвестиційний фонд, виторгу і витрат від операцій інвестиційного фонду на ринку цінних паперів:

де Ві.с. — розрахункова вартість інвестиційного сертифіката; f — функціональна залежність; Д — дивіденди та проценти, що припадають на один інвестиційний сертифікат; V — виторг інвестиційного фонду від операцій з цінними паперами у розрахунку на один інвестиційний сертифікат; З — витрати інвестиційного фонду на управління портфелем цінних паперів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат.

Вартість варанта залежить від кількості акцій, на яку обмінюється варант, а також від поточної ринкової вартості акції та визначеної для варанта ціни акції:

де Ввар — розрахункова вартість варанта; Ар — поточна ринкова вартість акції; Авар— ціна акції, що визначив емітент для варанта; Qвар — кількість акцій, які обмінюються на варант.

Вартість опціона визначається, виходячи з оцінки дії таких чинників: дивіденди на акцію; співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної в опціоні; термін дії опціону; безпечна відсоткова ставка; ступінь ризику:

Модель оцінки капітальних активів

де Вопц. — розрахункова вартість опціона; Д — дивіденди на акцію; Сопц. — співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної у опціоні; nопц. — термін дії опціона; r — безпечна відсоткова ставка; R — ступінь ризику як стандартне відхилення.

Модель оцінки капітальних активів визначає взаємозв’язок між ступенем ризику та рівнем дохідності цінних паперів. Вона виходить з того, що більшому ризику відповідає більший рівень дохідності й описує залежність, згідно з якою рівень дохідності конкретного цінного паперу дорівнює безризиковій (безпечній) ставці, що коригується на премії за ризики по конкретному фондовому інструменту:

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів; r — безризикова (безпечна) ставка дохідності;  — коефіцієнт, що порівнює дохідність конкретного цінного паперу з загальною дохідністю фондового ринку; Km — рівень дохідності фондового ринку.

Для вимірювання безризикової ставки дохідності використовуються державні цінні папери США, а рівень дохідності фондового ринку визначається за допомогою відповідних біржових індексів.

В українській практиці оцінки дохідності конкретного виду цінних паперів використовується кумулятивний метод:

де g — рівень дохідності конкретного виду цінних паперів; rдеп — безризикова (безпечна) ставка дохідності, визначена як середня за довгостроковими валютними депозитами провідних українських банків;  — премії за всі види ризиків, що притаманні конкретному емітенту.

Такий підхід зв’язаний з тим, що, по-перше, державні цінні папери не відповідають «золотому» правилу інвестування, оскільки уряд, намагаючись покрити дефіцит держбюджету, забезпечує занадто високу дохідність облігацій внутрішньої державної позики; по-друге, відсутність повноцінних біржових індексів унеможливлює використання в розрахунках коефіцієнта .