Аналіз національної економіки (2003)

Аналіз розвитку промисловості здійснюється в три етапи. На першому етапі аналізу визначаються частка промисловості у ВВП та тенденції її зміни. На другому етапі аналізують показники динаміки промислового виробництва. На третьому етапі визначаються основні показники розвитку промисловості, аналізуються структура промисловості та тенденції структурних зрушень.

Оновлення промислової продукції аналізується за показниками частки нових її видів, яка визначається у натуральному або вартісному вимірі, та темпів оновлення.

Окремо визначається вплив на динаміку валової продукції промисловості зміни у продуктивності праці та кількості зайнятих.

Сільське господарство розглядається як галузь агропромислового комплексу. Існує три етапи аналізу розвитку сільського господарства: визначення частки сільськогосподарської продукції у ВВП, аналіз динаміки сільськогосподарського виробництва в цілому, по рослинництву і тваринництву, аналіз окремих показників розвитку рослинництва і тваринництва.

Оскільки сільське господарство складається з двох галузей — рослинництва і тваринництва, визначається галузева структура сільського господарства та аналізуються тенденції її зміни. Аналіз структурних зрушень у сільському господарстві дозволяє зробити висновки щодо спеціалізації країни у виробництві певних видів продукції рослинництва і тваринництва.

Особливість, яку слід ураховувати під час аналізу, є сезонність сільськогосподарських робіт та незбіг внаслідок цього календарного року та сільськогосподарського року. Це стосується насамперед галузі рослинництва, в якій сільськогосподарський рік починається з посівної і закінчується жнивами.

Ефективність промислового виробництва аналізується за показниками фондовіддачі, фондомісткості, фондоозброєності, продуктивності праці, матеріаломісткості, енергомісткості, конкурентоспроможності продукції.

Ефективність сільськогосподарського виробництва характеризується показниками продуктивності (урожайність, продуктивність тваринництва) і забезпеченості (виробництво зерна на душу населення, державна закупівля сільськогосподарської продукції).

У світовій практиці вважається, що за умови закупівлі 20% продовольства (від виробленого) країна-імпортер втрачає свою продовольчу незалежність і створюється загроза її національній безпеці.