Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах (1999)

Органiзацiя розробки автоматизованого розв’язування окремих задач або їх комплексiв в тому разі, коли на об’єктi функціонує АIС, має свою специфiку, оскільки тоді, як правило, технiчний комплекс i базове програмне забезпечення (ПЗ) уже заданi. За таких умов розглядуваний процес розробки автоматизованого розв’язування задач поділяють на вісім етапів.

1. Формулювання вимог — аналог ТЗ.

2. Постановка задачi — елемент ТП.

3. Побудова алгоритму розв’язування задачi — елемент ТП.

4. Розробка контрольного прикладу (КП) — елемент ТП.

5. Розробка машинної блок-схеми та програм — елемент РП.

6. Вiдлагодження розроблених програм на контрольному прикладi — елемент РП.

7. Вiдлагодження розроблених програм на реальних даних (пробна експлуатація) — стадія 7-ма.

8. Прийняття в промислову експлуатацiю — стадiя 8-ма.

Зауважимо, що етапи 6-й і 7-й можна об’єднати, якщо для контрольного прикладу взяти реальнi данi і не розробляти машинну блок-схему (її розробляють, як правило, лише для складних алгоритмiв).

Етапи є елементами вiдповiдних стадiй розробки, i їх сутнiсть та змiст залежать вiд використовуваних технiчних i програмних засобiв. Цю залежнiсть у якiсному планi ілюструє табл. 2.1.

Оскільки технiко-економiчний зміст задачi не залежить від форми подання вхiдної та вихiдної iнформацiї, то постановка задачi значною мiрою iнварiантна щодо ТК та ПЗ.

Розглянемо далi змiст i вимоги до документа «Опис постановки задачi (комплексу задач)» як важливого i визначального елемента ТП.