Система національних рахунків (2001)

Хоч відображення рахунків Системи в матричній формі є перспективним, проте в СНР-93 подано тільки попередній варіант матриці, з яким експерти ООН продовжують працювати. Зрозуміти її досить складно, тому що принципи побудови матриці відрізняються від загальних принципів побудови СНР. Якщо в СНР кожну операцію записують двічі: як ресурс та як використання, то в матриці її записують тільки один раз — на перетині рядка «ресурси» та графи (стовпця) «використання».

Для спрощеного опису взаємозв’язків між основними розділами СНР та її показниками наведемо так звану символічну матрицю СНР, тобто квадратну шахову таблицю, що містить n-у кількість однойменних рядків і колонок. Цю таблицю заповнюють, як правило, умовними символами (А1,2, А1,3, А2,1, А3,6 та ін.) для опису взаємовідносин між найважливішими елементами системи (табл. 3.31).

Рядки і графи з першої по четверту охоплюють розділ «виробництво». Вони поділяються на товари, що реалізуються на ринку, і види діяльності. Останні розподіляють на галузі виробництва товарів та діяльності органів загального управління і приватних некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства. Два останні види організацій в основному надають послуги суспільству в цілому чи колективам, тобто здійснюють не ринкові види діяльності, для яких не існує ринкових цін. Результати цих видів діяльності СНР оцінює за собівартістю, умовно вважаючи, що споживачами цих послуг є ті самі організації, які їх надають. Наприклад, вартість послуг, наданих органами загального управління, треба шукати на перетині рядка 3, що характеризує виробничу діяльність органів загального управління, з графою 6, відведеною для опису споживання цих самих послуг органами загального управління.

Матриця показує, що органи загального управління та приватні некомерційні організації можуть також виробляти товари (А3,1 та А4,1). Це виробництво товарів у невеликій кількості, наприклад будівництво для особистих потреб та ін. Водночас продукція галузей виробництва товарів (промисловості, будівництва, сільського господарства, торгівлі, транспорту) і послуг на комерційній основі охоплює виробництво також і нетоварної продукції, наприклад будівництво господарським способом, виробництво сільськогосподарської продукції для власного споживання. Товарне виробництво включає також діяльність фінансових установ, володіння будинками.

Валову продукцію на основі матриці можна розрахувати так:

ВП = А2,1 + А3,1 + А4,1 + А3,6 + А4,7.

Ресурси та використання товарів відображаються в першому рядку і першій графі матриці:

(А2,1 + А3,1 + А4,1) + А16,1 = = (А1,2 + А1,3 + А1,4) + А1,5 + А1,11 + А1,12 + А1,16,

де (А2,1 + А3,1 + А4,1) — виробництво ресурсів товарів усіма видами діяльності; А16,1 — імпорт; (А1,2 + А1,3 + А1,4) — споживання товарів домашніми господарствами; А1,5 — приріст фондів; А1,12 — приріст матеріальних оборотних засобів; А1,16 — експорт.

Співвідношення між валовою продукцією товарів і елементами витрат на їхнє виробництво характеризується в другому рядку і другій графі:

А2,1 = А1,2 + А8,2.

Отже, валова продукція товарів дорівнює вартості виробничого споживання предметів праці А1,2 і доданої вартості А8,2, яка складається з оплати праці, споживання основного капіталу, сальдо побічних податків і субсидій.

Щодо органів загального управління, то вартість їхньої продукції можна записати так:

А3,1 + А3,6 = А1,3 + А8,3 + А16,3,

де А3,1 — вартість товарів, які виробляються в невеликій кількості органами загального управління (наприклад, будівництво господарським способом); А3,6 — вартість послуг, що надаються суспільству в цілому, наприклад в галузі загальної адміністрації, оборони, освіти, охорони здоров’я та ін.; А1,3 — виробниче споживання предметів праці; А8,3 — додана вартість; А16,3 — вартість товарів, витрачених органами загального управління за кордоном.

Наступний розділ «споживання» поділяється на дві частини: 1) споживчі витрати; 2) доходи і витрати. Перша частина охоплює купівлю споживчих товарів населенням (А5,10), споживчі витрати приватних некомерційних організацій, які обслуговують домашні господарства (А7,10).

У другій частині описано: а) додану вартість, створену в галузях виробництва товарів (А8,2), в органах загального управління (А8,3), приватних некомерційних організаціях (А8,4), плюс доходи, одержані з-за кордону (А8,16); б) трансферти (А9,10), тобто перерозподільні платежі й надходження; в) доходи, одержані від виробничої діяльності (А10,8), та від розподілу національного доходу (А10,9).

Між доданою вартістю і доходами, що відображаються в рахунках доходів і витрат, існує зв’язок:

А8,2 + А8,3 + А8,4 + А8,16 = А10,8 + А8,3 + А16,3.

Крім того, опис доходів і витрат секторів економіки (нефінансові підприємства, фінансові установи, органи загального управління, приватні некомерційні організації, домашні господарства) можна показати за допомогою рівняння:

А10,8 + А10,9 = А5,10 + А6,10 + А7,10 + А9,10 + А15,10.

Отже, сума доходів, одержаних від виробничої діяльності (А10,8) та перерозподілу національного доходу (А10,9), має дорівнювати сумі споживчих витрат домашніх господарств (А5,10), органів загального управління (А6,10) і приватних некомерційних організацій (А7,10), сумі перерозподільних платежів (А9,10) та заощаджень (А15,10).

Заощадження (А15,10) і капітальні трансферти (А15,13) балансують з витратами на придбання основного капіталу чи нагромадженням їх (А11,15) на придбання матеріальних оборотних коштів (А12,15), фінансових активів (А14,15):

А15,10 + А15,13 = А11,15 + А12,15 + А14,15.

Взаємозв’язок між показниками нагромадження основного капіталу і матеріальних оборотних коштів у рахунках капітальних витрат і джерел їхнього фінансування (А11,15 + А12,15), а також між показниками нагромадження в рахунках виробництва, споживання і нагромадження валового внутрішнього продукту (А1,11 + А1,12) має такий вигляд:

А11,15 + А12,15 = А1,11 + А1,12.

У матриці мають балансуватись доходи й витрати за зовнішніми операціями. До доходів відносять доходи, передані іноземцям (А16,8); від експорту товарів (А1,16); одержані громадянами даної країни за кордоном від виробничої діяльності (А8,16); до витрат — придбання за кордоном імпортних товарів галузями виробництва (А16,1); купівлю товарів за кордоном органами загального управління (А16,3); купівлю предметів споживання громадянами цієї країни за кордоном (А16,5); придбання за кордоном фінансових активів (А16,14).