Бухгалтерський облік у бюджетних установах (2001)
6.7.3. Облік лікувальних засобів у бухгалтерії установи
Бухгалтерією перевіряються пред’явлені рахунки і додатки до них і робиться попереднє рознесення в реєстри бухгалтерського обліку з надходження лікувальних засобів з подальшою звіркою зі звітами матеріально відповідальних осіб.
При прийнятті місячних звітів бухгалтерією перевіряється наявність необхідних реквізитів, штампів, відбитків печатки на рецептах, проводиться таксування накладних, складається зведений звіт про рух лікувальних засобів.
Бухгалтерський облік лікувальних засобів ведеться на активному субрахунку № 233.
У дебет субрахунка відноситься вартість лікувальних засобів, які надійшли від постачальника (госпрозрахункової аптеки, аптечного складу) на підставі рахунків за договірними цінами.
У кредит субрахунка № 233 записується вартість лікувальних засобів, виданих у відділення і списаних на видатки на підставі звітів головної (старшої) медсестри в дебет субрахунків № 801, 802 за кодом економічної класифікації.
Інші лікувальні засоби при їх надходженні у відділення (кабінети) оприбутковуються і списуються на фактичні видатки установи.
Аналітичний облік лікувальних засобів ведеться в сумовому виразі по кожній із груп в книгах кількісно-сумового обліку матеріальних цінностей ф. № 296 (на картках ф. 296-а) без заповнення граф кількісного обліку в цілому по установі і окремо по кожному відділенню (кабінету).
Обмінна (поворотна) тара, не включена у вартість лікувальних засобів, обліковується на субрахунку № 236.
Щомісячно бухгалтерією здійснюється уточнення розрахунків з госпрозрахунковою аптекою і не рідше одного разу в квартал складається акт звірки взаємних розрахунків.
З метою посилення контролю за правильним використанням лікувальних засобів інструктивними матеріалами Міністерства охорони здоров’я України рекомендується проводити не рідше одного разу в квартал інвентаризацію медикаментів за ініціативою працівників бухгалтерського обліку. Такі перевірки проводяться за обов’язковою участю персоналу лікарні, представників громадськості.
Особлива увага приділяється термінам придатності лікувальних засобів. Ті з них, які стали непридатними, знищуються в присутності комісії з дотриманням встановлених для цього правил. При визначенні залишків спирту за допомогою спиртометра перевіряється фактична його міцність.
Інвентаризаційні різниці регулюються і відображаються в обліку в загальноприйнятому порядку.